Постанова

від 10.06.2015 по справі 910/7359/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Справа№ 910/7359/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Синиці О.Ф.

суддів: Зеленіна В.О.

Шевченка Е.О.

при секретарі: Волуйко Т.В.

За участю представників:

від позивача -Булгакова І.В.,

від відповідача - не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» б/н б/д

на рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015

у справі №910/7359/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВБР»

до Акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит»

про стягнення 5 590,46 доларів США, 9 401,24 євро, 431 900,93 рублів, 531793,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2015 (суддя Лиськов М.О.) задоволено позов ТОВ «ВБР» та стягнуто з ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» грошові кошти в сумі 5 590 доларів США 46 центів, 9 401 Євро 24 євроцентів, 431 900 російських рублів 93 копійки, 1 962 грн. 49 коп. - 3 % відсотків річних, 8 000 грн. витрат на послуги адвоката та 10 625 грн. 88 коп. - судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просив його скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити. Відповідач стверджує, що зобов'язання перед позивачем виконані вчасно та в повному обсязі, кошти з рахунку позивача були перераховані за відповідними платіжними дорученнями. Вважає необґрунтованим відповідач і стягнення з нього 3 % річних та витрат на послуги адвоката.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши проте, що доводи апеляційної скарги не відповідають дійсності.

Представник відповідача судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належними чином (в справі наявне повідомлення про вручення поштового відправлення).

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для її повного розгляду.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Судом встановлено, що 12.11.2010 між ТОВ "ВБР" (клієнт-позивач) та ТОВ Банк "Фінанси та Кредит" (правонаступником якого є ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (банк-відповідач) укладено договір № 36/151160 на розрахунково-касове обслуговування, відповідно до умов якого банк відкрив клієнту поточний рахунок у національній валюті №26008015116001 і поточні рахунки в іноземній валюті № 26007015119002 в російських рублях, №26006015116003 в Євро, № 26005015116004 в доларах США та зобов'язався здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язався оплачувати послуги банку згідно тарифів банку в порядку і на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 2.2).

Банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами; здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунку у визначений час з 9:00 до 15:00 крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів (п. 3.3.3); забезпечувати своєчасне зарахування грошових коштів на рахунок (п. 3.3.4).

Судом встановлено, що в період з 13.01.2015 по 27.01.2015 позивач звертався до відповідача з платіжними дорученнями про перерахування грошових коштів з, відкритих у відповідача, рахунків позивача №26007015454601, № 26007015119002, №26006015116003, № 26005015116004. Так, в період з 30.01.2015 по 13.02.2015 позивач перерахував з своїх валютних рахунків, які знаходяться у Філії «Центральне Регіональне Управління» АТ «Фінанси та Кредит» валютні кошти в розмірі 5590,46 доларів США, 14170,24 Євро, 431 900,93 російських рублів, для розрахунків з контрагентами, про що свідчать відповідні банківські виписки, наявні в матеріалах справи.

Вказані кошти списані з рахунків позивача та переведені на кореспондентський рахунок банку, однак так і не поступили на рахунки контрагентів та не були повернуті й на рахунки позивача.

Позивач неодноразово, а саме: листами №24/02-15 від 24.02.2015, №25/02-15 від 25.02.2015, №04/03-15 від 04.03.2015, №05/03-15 від 05.03.2015, №12/02/1-15 від 12.03.2015, №12/03-15 від 12.03.2015 звертався до відповідача із вимогами про повернення коштів або перерахування коштів контрагентам.

Проте, свої зобов'язання з перерахування коштів або ж повернення їх позивачу, відповідач не виконав, повернувши лише грошові кошти в сумі 4769,62Євро.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду з позовом про повернення коштів.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунку банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно зі статтею 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" встановлено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Судом встановлено, що Станом на день розгляду справи в суді, відповідачем не надано суду доказів перерахування коштів з рахунків позивача №26007015454601, №26007015119002, № 26006015116003, №26005015116004., відкритих у відповідача.

Заперечення відповідача в поданій апеляційній скарзі не підтверджені належними доказами, оскільки не свідчать про перерахування валюти за кордон для розрахунків з контрагентами, а отже відповідач безпідставно утримує кошти на своїх рахунках.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Погоджується апеляційний господарський суд і з висновком про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 1962,49 грн. та 8000 грн. витрат на послуги адвоката, які підтверджені договором №1703/15 про надання правової допомоги від 17.03.2015, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю №3767, квитанцією до прибуткового касового ордеру № 79 від 17.03.2015.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2015 у справі №910/7359/15-г залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» - без задоволення.

2. Справу №910/7359/15-г повернути господарському суду міста Києва.

Головуючий суддя О.Ф. Синиця

Судді В.О. Зеленін

Е.О. Шевченко