Постанова

від 18.06.2015 по справі 926/1602/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 926/1602/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мельник Г.І.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельний центр "Колібрі" (надалі ТзОВ "Будівельний центр "Колібрі"), б/н від 27.04.2015р. (вх. № ЛАГС 01-05/1953/15 від 05.05.2015р.)

на рішення господарського суду Чернівецької області від 07.04.2015р.

у справі № 926/1602/14

за позовом: житлово-будівельного кооперативу "Люкс-Інвест" (надалі ЖБК "Люкс-Інвест"), м. Чернівці

до відповідача: ТзОВ "Будівельний центр "Колібрі", м. Хотин, Хотинський р-н, Чернівецька область

про стягнення боргу 48 000,00 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 07.04.2015р. у справі № 926/1602/14 (суддя С.О. Миронюк) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ТзОВ "Будівельний центр "Колібрі" на користь ЖБК "Люкс-Інвест" 48 000,00 грн. боргу, а також 1 827,00 грн. судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сума основного боргу підтверджується матеріалами справи, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТзОВ "Будівельний центр "Колібрі" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не в повному обсязі з»ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, не враховано надані ним докази, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що виконання робіт за договором підряду стало неможливим внаслідок дій саме позивача, оскільки згідно з п.4.2 спірного договору замовник зобов'язаний прийняти товар, а також надати приміщення для розміщення поставленого товару та забезпечити до нього доступ. Проте, позивач в порушення своїх зобов'язань, не узгодив з відповідачем яким чином має здійснюватися поставка товару, місце поставки та час можливого прийняття товару. Крім того, скаржник зазначає, що він не був обізнаний про розгляд справи, оскільки процесуальні документи суду на його адресу не надходили. Наводить скаржник і інші підстави для скасування рішення господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1602/14 від 07.04.2015р.

Згідно довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 05.05.2015р. дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М., склад колегії сформований з суддів: Кравчук Н.М. - головуючий суддя, Гнатюк Г.М. та Мирутенко О.Л.

Ухвалами Львівського апеляційного господарського суду від 08.05.2015р. поновлено строк на подання апеляційної скарги, прийнято її до провадження та призначено до розгляду на 28.05.2015р.

У зв'язку із перебуванням судді Гнатюк Г.М. у відпустці, розпорядженням голови суду від 27.05.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 926/1602/14, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 28.05.2015р. розгляд справи відкладено на 18.06.2015р.

У зв'язку із перебуванням судді Мирутенко О.Л. у відрядженні, розпорядженням голови суду від 17.06.2015р. внесено зміни в склад колегії суддів для розгляду справи № 926/1602/14, замість судді Мирутенко О.Л. введено суддю Мельник Г.І.

Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання 18.06.2015р. не забезпечив, надіслав заяву № 575127-05/15 від 27.05.2015р. (зареєстрована в канцелярії суду за вх№ 01-04/3386/15 від 28.05.2015р.) про розгляд справи без його участі.

Відповідач участі уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Між ТзОВ «Будівельний центр «Колібрі» (постачальник) та ЖБК «Люкс-Інвест» (замовник) 10.01.2014р. було укладено договір поставки №1/1001, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити замовнику товар, а останній в свою чергу прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість (а.с. 9-10).

Предметом поставки є будівельні матеріали, визначені за усним чи письмовими домовленостями сторін (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору товар повинен бути поставлений замовнику у строк 30 днів з моменту здійснення попередньої оплати.

Згідно з п.4.1 договору постачальник зобов'язаний, зокрема, за свій рахунок здійснити навантаження, розвантаження та складування товару.

Пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що замовник зобов'язаний, зокрема, надати приміщення для розміщення поставленого товару, забезпечити доступ представників постачальника до цього приміщення для здійснення розвантажувальних робіт та складування товару. Після виконання договору підписати акт прийому-передачі виконаних робіт.

Замовник 18.02.2014р. здійснив замовлення товару (вентиляційні канали) та перерахував постачальнику кошти на суму 48 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2 від 18.02.2014р. (а.с. 13).

04.04.2014р. між ТзОВ «Будівельний центр «Колібрі» (постачальник) та ЖБК «Люкс-Інвест» (замовник) було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки №1/1001, якою передбачено поставку товару (блок керамічний) в кількості 912 м 3 з 15 квітня по 01 червня 2014 року по ціні 500,00 грн. за 1 м 3 . Вартість, об'єм та термін поставки являються незмінними до повного виконання зобов'язань постачальником перед замовником, але не пізніше 05.06.2014р.(а.с. 11).

Проте, відповідач в строк, передбачений у п. 3.1 договору та додатковою угодою № 1, товар замовнику не поставив.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, 22.09.2014р. позивач на адресу відповідача надіслав претензію про повернення коштів сплачених за товар (а.с. 13 на звороті).

Проте, дана претензія була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

В ст.11 ЦК України зазначено, що, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ч.1, ч.2 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати..

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що на день розгляду спору договір поставки товару №1/1001 та додаткова угода до нього є дійсними, що підтверджується рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.02.2015р. та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.03.2015 р. по справі № 926/1833/14 (а.с. 34-35, 47-49).

Як зазначалося вище, позивач перерахував відповідачу попередню оплату за товар в розмірі 48 000,00 грн., проте відповідач товар в терміни, передбачені договором не поставив.

Твердження скаржника про те, що неможливість поставки товару стало внаслідок дій саме позивача, оскільки останній зобов'язаний був сприяти постачальнику у поставці товару, в тому числі і надати доступ до приміщення для здійснення розвантажувальних робіт та складування товару, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим.

Зі змісту ст.33 ГПК України вбачається, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Відповідачем не надано суду доказів, які б підтвердили факт перешкоджання замовником поставити товар чи докази відмови замовником прийняти товар.

Враховуючи, що з моменту отримання відповідачем коштів за товар (з 18.02.2014р.) і до моменту звернення позивача до суду (30.10.2015р.) відповідач так і не спромігся поставити замовнику оплачений товар, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ТзОВ "Будівельний центр "Колібрі" на користь ЖБК "Люкс-Інвест" 48 000,00 грн. суми попередньої оплати, оскільки відповідач на день прийняття рішення суду у справі № 926/1602/14 доказів поставки спірного товару чи доказів повернення одержаної суми попередньої оплати товару суду не надав.

Твердження скаржника про неналежне повідомлення його судом першої інстанції про розгляд справи, не береться судом апеляційної інстанції до уваги з огляду на таке:

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду першої інстанції про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи направлялися ТзОВ "Будівельний центр "Колібрі" за адресою: вул. Михайлова,4-А, м. Хотин, Хотинський район, Чернівецька область, проте, повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання»та «за зазначеною адресою не проживає» (а.с. 2-4, 41-42).

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, надіславши ухвали суду за вказаною у ЄДРПОУ адресою відповідача (а.с. 50), суд вчинив всі належні процесуальні дії щодо повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що відповідно до положень Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом.

Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливість пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхньої частини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання наведених приписів законодавства тексти усіх процесуальних документів господарського суду Чернівецької області у справі № 926/1602/14 були внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень та, відповідно, надані для ознайомлення усім зацікавленим особам, у тому числі, і сторонам по даній справі.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, скаржником всупереч вищенаведеній нормі права, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 07.04.2015р. у справі № 926/1602/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мельник Г.І.

Якімець Г.Г.