Постанова

від 18.06.2015 по справі 922/5591/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 922/5591/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Черленяк М.І.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників сторін:

позивача - Берро Набіль Ата, за довіреністю № 08-11/1604/2-15 від 09 квітня 2015 року;

третьої особи - Берро Набіль Ата, за довіреністю № 2574/0/225-15 від 08 квітня 2015 року;

відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю № 204 від 04 лютого 2013 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1883 Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від 18 лютого 2015 року у справі № 922/5591/14

за позовом Харківської міської ради, м. Харків

третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент земельних відносин Харківської міської ради, м. Харків

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

про внесення змін до договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 18 лютого 2015 року (суддя Доленчук Д.О.) позов задоволено частково. Внесено зміни до договору оренди землі, зареєстрованого у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 04 квітня 2005 року за № 6669/05 шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі у редакції, викладеній в резолютивній частині рішення. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 609,00 грн.

Відповідач - ФОП ОСОБА_3, з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2015 року у справі № 922/5591/14 скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач в апеляційній скарзі, посилається, зокрема, на відсутність правових підстав для визнання укладеною спірної додаткової угоди до договору оренди землі через те, що ні вказаним договором, ні законом не передбачено односторонньої зміни його умов чи їх перегляд у зв'язку із прийняттям органом місцевого самоврядування рішення в майбутньому про затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Крім цього, звертає увагу на те, що відповідача не було повідомлено про обов'язковість укладення додаткової угоди; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки Управління Держкомзему був складений без обстеження земельної ділянки, в ньому, на думку відповідача, містяться суперечливі дані та відсутнє посилання на категорію спірної земельної ділянки «землі житлової та громадської забудови». Тобто, на думку відповідача, позивачем не дотримано вимог Порядку оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, затвердженого рішенням Харківської міської ради №960/12 від 29 грудня 2012 року, а тому звернення позивача до господарського суду із зазначеним позовом є передчасним.

15 травня 2015 року на адресу Харківського апеляційного господарського суду від позивача - Харківської міської ради, надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 7661).

В обґрунтування свої позиції у справі, позивач зазначає, що подана відповідачем апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції ухвалене у відповідності до вимог чинного законодавства, враховуючи всі обставини справи, вірно застосовані, як норми матеріального, так і норми процесуального права, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

Крім того, зауважує, що чинним законодавством передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у спірних правовідносинах, а також те, що розмір податку та орендної плати за користування земельними ділянками державної або комунальної власності знаходиться у прямому відношенні із розміром нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Позивач зазначає, що оскільки укладений між сторонами договір передбачає можливість зміни розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору. Просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Розпорядженням секретаря першої судової палати від 18 травня 2015 року, у зв'язку із відпусткою судді Івакіної В.О. для розгляду цієї справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Черленяк М.І.

Розгляд справи відкладався.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19 травня 2015 року позивач надав форму NN6-зем, 6а-зем, 2-зем та акт обстеження земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (вх. № 9386 від 16.06.15р., вх. № 9531 від 17.06.15р.).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, розглянувши справу відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах. Враховуючи те, що розмір нормативної грошової оцінки змінився, а відповідно до цього і орендна плата повинна змінитись, місцевий господарський суд визнав доводи позивача підставними та такими, що підлягають задоволенню. Щодо зазначених в позові змін до пунктів 13, 14, 28 Додаткової угоди до договору оренди землі, місцевий господарський суд визнав їх необґрунтованими, безпідставними, такими, що виходять за межі підстав позову, а також такими, що не відповідають положенням Типового договору оренди землі.

Колегія суддів погоджується з такими твердженнями місцевого господарського суду, з огляду на таке.

Згідно статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Як убачається з матеріалів справи, 24 березня 2005 р. між Харківською міською радою (Орендодавець) та ФОП ОСОБА_3 (Орендар) був укладений договір оренди землі, зареєстрований 04 квітня 2005 р. за №6669/05 у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", відповідно до п.1 якого Орендодавець на підставі рішення ХХV сесії Харківської міської ради ІV скликання від 06 жовтня 2004 р. за №147/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 14-15).

Згідно розділу договору "Об'єкт оренди" в оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,0390 га.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно довідки №286/05 від 10 лютого 2005 р. становить 171555,00 (п.5 Договору оренди).

За актом приймання-передачі земельної ділянки від 04 квітня 2005 р., Орендарю передано в оренду зазначену вище земельну ділянку (т. 1 а. с. 19).

У відповідності до п. 8 договору оренди землі його було укладено строком: на період реконструкції до 01 вересня 2007 р. (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 01 вересня 2029 р.

Згідно з п.9 Договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок відділу Державного казначейства у м. Харків. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить:

- на період реконструкції: 2005 рік - 442,15 грн.; 2006 рік - 650,94 грн.; з 2007 року - 1228,19 грн.;

- на період експлуатації: з 01 вересня 2007 р. - 3805,65 грн.

В п. 13 договору оренди землі сторони визначили, що розмір орендної плати переглядається у разі: а) зміни умов господарювання, передбачених договором; б) зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; в) внаслідок інфляції - щорічно; г) погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; д) в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до п. 36 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору, спір розв'язується у судовому порядку.

Згідно з п. 1.1. рішення Харківської міської ради від 03 липня 2013 року № 1209/13 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року", рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року №1269/13 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року" та рішенням № 960/12 від 19 грудня 2012 року, яким затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, змінювалася базова вартість 1 кв.м земель м. Харкова, запроваджувався порядок визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками та був передбачений порядок оформлення договорів оренди землі у м. Харкові.

Тобто, зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові.

Так, згідно з п. 2. 1 та п. 2. 2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01 січня 2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 року № 1269/13, Департамент земельних відносин на підставі п. 4 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є власником програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 рік", здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням ХХV сесії Харківської міської ради VІ скликання від 03 липня 2013 року № 1209/13 "Про затвердження "Технічної документації" з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 рік", здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою до внесення змін до договору оренди землі. Зміна до договору землі оформлюється додатковою угодою. Підготовка додаткової угоди здійснюється Департаментом земельних відносин відповідно до Порядку укладання договорів оренди землі у м. Харкові.

На підставі вищевказаних рішень Харківської міської ради Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було одержано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 390 кв. м. по АДРЕСА_1 склала 1261447, 00 грн. (т. 1 а.с. 25).

Департаментом земельних відносин Харківської міської ради зроблений розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності, грошова оцінка якої проведена станом на 01 січня 2013 р., № 914/14, відповідно до якого розмір орендної плати за земельну ділянку площею 390 кв. м. по АДРЕСА_1 складав: в рік - 70641,03 грн., в місяць - 5886,75 грн. (т. 1 а.с. 24).

Пунктом 5 рішення Харківської міської ради від 25 вересня 2013 р. №1269/13 Департамент земельних відносин Харківської міської ради зобов'язано попередити всіх землекористувачів (орендарів) земельних ділянок, реєстрація яких у Державному земельному кадастрі не здійснена, про необхідність приведення розміру плати за землю відповідно до вимог чинного законодавства (т. 1 а.с. 31).

Відповідно до п. 36 спірного Договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Департамент земельних відносин Харківської міської ради рекомендованим поштовим відправленням направив на адресу відповідача проект Додаткової угоди до Договору оренди разом із листом - пропозицією від 10 грудня 2013 р. № 1154/0/30-13 про зміну договору оренди землі та лист - пропозицію від 10 грудня 2013 р. № 1140/0/30-13 про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки та додаткової угоди до договору оренди землі, яким було запропоновано відповідачеві сплатити кошти: в розмірі 51,00 грн. за внесення змін до записів державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в розмірі 120, 00 грн. за надання інформації з Реєстру у формі витягу та надати оригінали платіжних документів до міської ради (т. 1 а.с.26, 27).

Проте, вказані вимоги відповідачем були залишені без задоволення, у встановлений термін відповідачем відповідь на лист-пропозицію до Харківської міської ради не була надана.

Зазначені вище листи-пропозиції відповідачем не отримані, кореспонденція повернулась за адресу Департаменту земельних відносин з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання» (зворотня сторінка а.с. 26, т. 1).

Станом на момент звернення позивача до суду із зазначеним позовом, додаткову угоду до договору оренди землі між сторонами не було підписано.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або оренду плату (стаття 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

В статті 13 Закону України "Про оцінку земель" зазначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно зі статтею 15 цього Закону підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими для виконання на відповідній території (стаття 144 Конституції України).

За змістом статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Як вже було зазначено вище в цій постанові, згідно п. 2.1., п. 2.2. Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01 січня 2013 р., затвердженого рішенням Харківської міської ради від 25 вересня 2013 р. за №1269/13, Департамент земельних відносин на підставі п. 4 статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є власником програмного комплексу "Нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013", здійснює загальну координацію робіт з визначення орендної плати за землю в місті Харкові згідно з рішенням Харківської міської ради від 03 липня 2013 р. за №1209/13, здійснює розрахунки розміру орендної плати за землю та безпосереднє виконання робіт з укладання договорів оренди землі та додаткових угод до них, веде моніторинг виконання умов договорів оренди землі.

Відповідно до п. 3.1., п. 3.2. зазначеного Порядку зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі. Зміни до договору оренди землі оформлюються додатковою угодою.

В пункті 36 Договору оренди та в статті 30 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

З приписів частин 1, 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі" вбачається, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин, затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

За умовами Договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається у разі, зокрема, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 288 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Отже, встановлення статтею 288 Податкового кодексу України граничних розмірів річної орендної плати за земельну ділянку є підставою для приведення положень спірного договору оренди земельної ділянки у відповідність до вимог закону в частині визначення розміру орендної плати.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

До того ж, як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року у справі щодо офіційного тлумачення положення частини 2 статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини 2 статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

А тому посилання відповідача на те, що ним не було отримано пропозицію укласти Додаткову угоду до договору оренди землі, а також на дати у листах-пропозиціях та датою відправлення цих повідомлень, є необґрунтованими з зазначених вище підстав.

Правова позиція про те, що недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозиції про зміну умов договору оренди землі, не позбавляє його звернутись до суду з позовом до відповідача та вирішити спір у судовому порядку, викладена у постанові Верховного суду України від 20 листопада 2012 року у справі № 28/5005/640/2012, а також, зокрема, у постанові Вищого господарського суду України від 12 червня 2012 року у справі № 17/5005/8502/2011.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Отже, нормами чинного законодавства передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у цих правовідносинах, що розглядаються.

Колегія суддів зазначає, що рішення Харківської міської ради на момент розгляду справи в судовому порядку не скасовані, є чинними; в матеріалах справи наявні: витяг з технічної документації №4026/03 (т. 1 а.с. 25), розрахунок розміру орендної плати №914/14 (т. 1 а.с. 24); пропозиція та проект додаткової угоди.

На виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 19 травня 2015 року про відкладення розгляду справи, позивачем надані: форма NN6-зем, 6а-зем, 2-зем та акт обстеження земельної ділянки НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 46, 48-49).

З огляду на наведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції провал мірно задовольнив вимоги позивача щодо внесення змін до п.п. 2, 5, п.9 договору оренди земельної ділянки, кадастровий номер якої, згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НОМЕР_2, які стосуються кадастрового номеру земельної ділянки, розміру нормативної грошової оцінки землі та розміру орендної плати.

Колегія суддів зазначає, що наведена у позові додаткова угода містить положення щодо зміни інших пунктів договору оренди землі, які не стосуються розміру орендної плати.

Такі інші вимоги, суд першої інстанції підставно залишив без задоволення, оскільки вони частково зводяться до покладення на відповідача додаткових обов'язків, не передбачених умовами спірного договору.

Крім того, позивач повинен був в межах підстав позову обґрунтувати необхідність внесення змін до пунктів договору, які не стосуються зміни нормативної грошової оцінки землі.

Так, щодо внесення змін до п.13,14 та п. 28 Договору, колегія суддів вважає, що такі вимоги позивача є недоцільними та необґрунтованими.

В даному разі позивач просить суд врегулювати в договорі відносини, які вже врегульовані нормативними актами, при цьому просить зробити це у інший спосіб, ніж це передбачено цими актами, оскільки згідно частини другій статті 6 Цивільного кодексу України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до частини четвертої статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, в т.ч. типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови. Конкретизувати умови означає визначити ті умови договору, які мають змінюваний характер в залежності від конкретних умов відповідних правовідносин (стосовно договору оренди земельної ділянки, наприклад, це місцезнаходження, цільове призначення, площа та якісні характеристики земель, перелік, характеристика і стан лінійних споруд, інших об'єктів інфраструктури, у тому числі доріг, наявність обмежень, ставка та розмір орендної плати, строк дії договору тощо).

В даному ж випадку позивач, пропонуючи умови договору, котрих немає у типовому договорі оренди землі, який затверджений постановою Кабінету Міністрів №220 від 30 березня 2004 р. «Про затвердження Типового договору оренди землі», насправді просить не конкретизувати, а змінити і доповнити умови типового договору, що суперечить забороні на відступ від умов типового договору, встановлені частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України.

Такі висновки відповідають правовій позиції Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 01 жовтня 2014 р. у справі № 922/1209/14.

Щодо застосування Управлінням Держкомзему в місті Харкові коефіцієнта функціонального використання 2,5, який встановлений для земельних ділянок комерційного використання, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; є) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Такої категорії земель за основним цільовим призначенням, як землі комерційного використання, немає.

В той же час, землі комерційного використання є категорією земель за функцією використання. Таку класифікацію земель передбачено виключно додатком 1 "коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки до пунктів 3.5, 3.7, 3.9, 3.10 Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".

У вказаному додатку здійснено класифікацію земель саме за функцією використання з метою визначення коефіцієнту функціонального використання (Кф), який застосовується при наданні даних та оформленні витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Земельна ділянка відповідача відноситься за основним цільовим використанням до категорії землі житлової та громадської забудови, а за функціональним використанням до земель комерційного використання.

Не слід ототожнювати ці різні терміни земельного законодавства.

Управління Держземагенства у м. Харкові Харківської області правомірно використав коефіцієнт цільового використання - 2,5 для земель комерційного використання.

Крім того слід зазначити, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є офіційним документом, виданий компетентним органом державної влади (Управлінням Держземагенства), на підставі якого Харківська міська рада в межах своїх повноважень розраховує розмір орендної плати. Даний документ в частині визначення категорії функціонального використання і застосування відповідних коефіцієнтів базуються на інформації, яка міститься в довідці 6-зем, а такий витяг є належним та допустимим доказом у цій справі. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки в судовому порядку не оскаржувався, доказів спростування коефіцієнтів в матеріалах справи відсутні, а тому посилання відповідача на їх невідповідність є необґрунтованими.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що проект додаткової угоди до договору оренди землі не підписаний директором юридичного департаменту Харківської міської ради, то колегія суддів зазначає, що Порядок оформлення договорів оренди землі у м. Харкові не передбачає затвердження додаткової угоди директором юридичного департаменту Харківської міської ради, а передбачає лише попереднє погодження проекту перед її підписанням міським головою.

Тобто, належним чином оформлена додаткова угода до договору оренди землі є додаткова угода підписана міським головою та скріплена печаткою Харківської міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частинами 1-2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків Господарського суду Харківської області, викладених в рішенні від 18 лютого 2015 року у цій справі.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 18 лютого 2015 року у справі № 922/5591/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку.

Повна постанова складена 22.06.2015р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Черленяк М.І.