Ухвала

від 18.06.2015 по справі 803/639/15-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р. Справа № 876/5334/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Коцур В.К.

за участю представника відповідача Лясніка Ф.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луга» на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у адміністративній справі №803/639/15-a за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луга» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій,-

В С Т А Н О В И В :

УПФ України в м. Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі звернулось в суд з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луга» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за січень - лютий 2015 року у розмірі 4013,05 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року Стягнуто з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луга» на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі Волинської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з січня по лютий 2015 року включно у розмірі 4013,05 грн. (чотири тисячі тринадцять гривень п'ять копійок).

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інтонації є необґрунтованою, прийнято з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справи. Вважає, що оскільки підприємство є платником фіксованого сільськогосподарського податку, то не повинно відшкодовувати витрати на виплату і доставку пенсівй, призначених на пільгових умовах. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив постанову суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Луга» перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимирі - Волинському та Володимир - Волинському районі, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно з розрахунком фактичних витрат та виплату та доставку пенсії, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» заборгованість на покриття витрат по виплату пенсії за період з січня по лютий 2015 року становить 4013,05 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що вимоги позивач є обґрунтованими та правомірними, оскільки відповідач чинним законодавством не звільнений від обов'язку щодо відшкодування витрати та виплату та доставку пільгових пенсій.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті «б» - «з» цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.03р. №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/68663 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Як видно з графи 16 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за січень - лютий 2015 року, СТзОВ «Луга» зобов'язане сплати 4013,05 грн. як відшкодування пільгової пенсії громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, однак цього не зробило що підтверджується карткою особового рахунку підприємства.

Доказів сплати вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Крім того, колегія суддів не бере до уваги посилання апелянта на те, що він є платником фіксованого сільськогосподарського податку, з наступних підстав.

Відповідно до абзацу четвертого п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Тобто, від сплати пільгових пенсій звільняються підприємства, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, главу 2 «Фіксований сільськогосподарський податок» розділу XIV «Спеціальні податкові режими» виключено.

Таким чином, з 01 січня 2015 року скасований фіксований сільськогосподарський податок, його платники автоматично вважаються платниками єдиного податку четвертої групи, а отже і пільги щодо невідшкодування пільгових пенсій з цієї дати не поширюються на Сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю «Луга».

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч.3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Луга» - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у адміністративній справі №803/639/15-a - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 22.06.2015р.