Ухвала

від 16.06.2015 по справі 816/1465/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р.Справа № 816/1465/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П., Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2015р. по справі № 816/1465/15

за позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області

про стягнення пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Українсько-німецьке Товариство з обмеженою відповідальністю "Алтазар", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області про стягнення пені за несвоєчасне відшкодування суми податку на додану вартість в розмірі 4043,59 грн. за декларацією з податку на додану вартість за червень 2012 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 року адміністративний позов Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" - задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області, код ЄДРПОУ 38019510, з розрахункового рахунку № 31117030700002 "Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами" на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" (код ЄДРПОУ 20029514) суму пені за прострочення відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 4043 (чотири тисячі сорок три) гривні 59 (п'ятдесят дев'ять) коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2015 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 03.02.2011 № 68/23, Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України № 276 від 18.07.2005, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не визнана судом обов'язковою, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та наявності у позивача права на отримання пені у сумі 4043,59 грн. за прострочення сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 25927,00 грн.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно п.п.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано ст. 200 Податкового кодексу України, згідно п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 якої, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами п.200.7, п. 200.8 наведеної норми платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

У п. 200.10, п. 200.11, п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби(п.200.13ст.200 Кодексу).

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, обов'язок подання органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету у органу податкової служби виникає після закінчення процедури судового оскарження заявлених до відшкодування сум ПДВ та набранням судовим рішенням законної сили.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" достовірності нарахування декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за червень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт від 03 вересня 2012 року № 3021/15-3/200295514 за висновками якого встановлено порушення позивачем вимог пункту 200.1, підпункту "а" пункту 200.4 статті 200, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, що стало наслідком завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2012 року, на 25927,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2012 року № 0002861501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2012 року на 25927,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 12936,50 грн., а також №0000561507, яким позивачу визначено заниження сум бюджетного відшкодування за лютий 2012 року на 6632,00 грн., за березень 2012 року на суму 10816,00 грн., за квітень 2012 року на суму 8310,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року у справі № 816/498/13-а (а.с. 9-12) позовні вимоги Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 16 жовтня 2012 року № 0002861501 та № 0000561507, зобов'язано контролюючий орган скласти висновок про суми відшкодування податку на додану вартість по декларації, поданій Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" за червень 2012 року із розрахунком суми бюджетного відшкодування в розмірі 28375,00 грн., яка зареєстрована в Державній податковій інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби за вх. № 9041546579 від 19 липня 2012 року.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року (а.с. 13-17) у цій справі залишено без змін постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 жовтня 2012 року № 0002861501 та № 0000561507.

За наслідками касаційного перегляду постанов Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року та Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 грудня 2013 року (а.с. 18-19) замінено Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби її процесуальним правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року в нескасованій її частині та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2013 року - залишено без змін.

Таким чином, судові рішення у справі № 816/498/13-а в розумінні статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрали законної сили 28 травня 2013 року.

Відтак, судовим рішенням у справі № 816/498/13-а встановлено неправомірність зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування позивача з податку на додану вартість за червень 2012 року на 28375,00 грн.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Частиною другою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Враховуючи, що податковим органом у встановлений законодавством строк не було подано висновок до органу Державного казначейства України із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, позивач, з метою захисту свого порушеного права, звернувся до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості в розмірі 28375,00 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході розгляду справи № 816/6209/13-а (24 жовтня 2012 року) зменшилась сума заборгованості з бюджетного відшкодування перед позивачем за рахунок часткового відшкодування коштів з Державного бюджету. Зазначені обставини призвели до зменшення позовних вимог Українсько-німецьким Товариством з обмеженою відповідальністю "Алтазар" про стягнення бюджетної заборгованості в ході розгляду вказаної адміністративної справи на 2448,00 грн.

За результатами розгляду адміністративної справи про стягнення бюджетного відшкодування № 816/6209/13-а постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року (а.с. 20-24), залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2014 року (а.с. 25-28) та Вищого адміністративного суду України від 11 березня 2014 року (а.с. 29-30) позовні вимоги Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, управління Державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області задоволено частково та стягнуто з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 25927,00 грн.

В розумінні вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення в адміністративній справі № 816/6209/13-а набрало законної сили.

За правилами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом встановлено, що 21 квітня 2015 року на виконання виконавчого листа від 18 березня 2014 року у справі № 816/6209/13-а Управління державної казначейської служби у м. Полтаві Полтавської області на підставі платіжного доручення № 15688 (а.с. 31) перерахувало позивачу решту суми заборгованості з бюджетного відшкодування за податковою декларацією з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 25927,00 грн.

Відтак, бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року в розмірі 25927,00 грн. повернуто позивачу з затримкою на 678 днів.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, вказаною нормою визначено період часу, за який платник податку має право на отримання пені за несвоєчасне виконання Державою зобов'язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ та передбачено, що розрахунок пені розпочинається з першого дня, з якого порушено права платника податку на отримання бюджетного відшкодування.

З огляду на те, що відповідачами не виконано обов'язку з відшкодування позивачеві задекларованої суми податку на додану вартість за червень 2012 року, у передбачений Податковим кодексом України строк, у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені на суму такої заборгованості на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, пеня, яка передбачена законом та добровільно не перерахована на банківський рахунок позивача в сумі 4043,59 грн. підлягає стягненню на його користь з Державного бюджету України в судовому порядку.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим та вірним висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Алтазар» та стягнення Державного бюджету України на користь позивача пені у сумі 4043,59 грн. за прострочення 678 днів бюджетного відшкодування ПДВ.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.05.2015 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2015р. по справі № 816/1465/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2015 р.