Рішення

від 25.12.2008 по справі 2-2146-2008

УМАНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-2146-2008 року

Справа № 2-2146-2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М     У К Р А Ї Н И

25 грудня 2008 року                  Уманський міськрайонний суд

Черкаської області, в складі:

головуючого - судді       

Коваля А.Б.

при секретарі                    Безвенюк Н.В.

 розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за

позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Уманського

міськрайонного управління юстиції, ліквідатора ВАТ „Рижавський цукровий завод”,

тертя особа без самостійних вимог Господарське товариство з додатковою

відповідальністю „Іскра” про визнання права власності на майно , -

В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на

складність у викладенні повного рішення суду, пов'язаного з потребою у

обґрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд

вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст.

10, 11, 84, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 316, 328 ЦК України,

суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні

позову відмовити.

Рішення може

бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої

інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви

про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги.

Суддя

Рішення

виготовлене головуючим власноручно

Копія

Справа № 2-2146-2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М ' Я М    У К Р А Ї Н И

25 грудня 2008 року                 Уманський міськрайонний суд

Черкаської області, в складі:

головуючого - судді     

Коваля А.Б.

при секретарі                  Безвенюк Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в

місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої

служби Уманського міськрайонного управління юстиції, ліквідатора ВАТ

„Рижавський цукровий завод”, тертя особа без самостійних вимог Господарське

товариство з додатковою відповідальністю „Іскра” про визнання права власності

на майно , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1

звернувся до суду з позовом про те, що рішенням Уманського міськрайонного суду

Черкаської області від 13 квітня 2005 року вирішено стягнути з ліквідатора ВАТ

„Рижавський цукровий завод” на його користь заборгованість по заробітній платі

та компенсацію у зв'язку з порушенням виплати заробітної плати в сумі 15544

грн. 77 коп.

Ухвалою

Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17 жовтня 2005 року було

змінено спосіб і порядок виконання рішення Уманського міськрайонного суду

Черкаської області від 13 квітня 2005 року, стягнувши на користь позивача з

вказаного відповідача майно на суму 15544 грн. 77 коп.

Постановою про

арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 12.01.2006

року державного виконавця Свищ В.М. було накладено арешт на автоколону (АТЦ) з

майстернею, прибудовою, гаражами, що належать ВАТ „Рижавський цукровий завод”

с. Колодисте Уманського району Черкаської області та заборону здійснювати

шляхом відчуження вказаного майна.

Майно відповідає

стягуваній сумі, тому і було накладено арешт з метою забезпечення виконання

рішення суду.

Однак, зазначене

вище майно, як нещодавно стало відомо, продано ліквідатором ВАТ „Рижавський

цукровий завод” господарському товариству з додатковою відповідальністю

„Іскра”, третій особі за даним позовом. З цього приводу між вказаними сторонами

було оформлено договір купівлі-продажу від 12.01.2006 року, тобто в день

винесення постанови про заборону відчуження та накладення арешту.

Проте державна

виконавча служба, яка виконувала рішення суду, не описала, не вилучила та не

забезпечила схоронність арештованого майна, що стало причиною незаконного його

відчуження сторонній особі, що також 

унеможливило виконання рішення суду, чим порушено його права і законні

інтереси.

Відповідно до

вимог ст.ст. 4, 5 Закону України „Про виконавче провадження” державний

виконавець зобов'язаний був вжити заходи по примусовому виконанню рішення суду

шляхом звернення стягнення на майно боржника, після отримання ухвали суду від

17 жовтня 2007 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення і 27

грудня 2007 року про роз'яснення рішення, а саме: описати майно боржника, яке

підлягає вилученню і арешту, про що скласти акт та передати це майно на

відповідальне зберігання, як то передбачено ст.ст. 55, 58 вказаного Закону.

Але державний

виконавець не виконав вимоги Закону, тому дії його є неправомірні, які

порушують права, свободи і законні інтереси позивача, що має бути востановлено

в судовому порядку.

12.01.2006 року

було вчинено правочин купівлі-продажу з яким він не може погодитися, оскільки

вважає, що продавець при укладенні вказаного правочину приховав те, що частина

майна, яке продавалося, перебуває під арештом, а саме: будівля АТЦ з

майстернею, гаражів.

Також

відповідач, ліквідатор ВАТ „Рижавський цукровий завод” достовірно знав про те, що

відкрито виконавче провадження. Існує борг перед позивачем, який необхідно

погасити.

Окрім того,

згідно ухвали господарського суду Черкаської області від 08.11.2005 року

ухвалено заборонити ліквідатору вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна

банкрута ВАТ „Рижавський цукровий завод”, ухвала по цей час чинна.

Вказаним

правочином порушені його права та інтереси, зміст правочину суперечить ЦК,

актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Відповідно ст.

3-1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом”, п. 10, оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного

керуючого (розпорядника майна, керуючого санкцією, ліквідатора) у зв'язку з

виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку встановленому цим

Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за

рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних в результаті виробничої

діяльності боржника.

Оплата праці

працівника за трудовою угодою з ліквідатором, входить до вказаних витрат.

Просить визнати

дії відповідачів неправомірними. Визнати договір купівлі-продажу частково від

12.01.2006 року. Визнати право власності на майно, автоколону (АТЦ) з

майстернею, прибудовою, гаражем, що належить ВАТ „Рижавський цукровий завод”.

Позивач ОСОБА_1

в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов

задоволити.

Представник

позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, вважає,

що є всі підстави для задоволення позову.

Представник

відповідача Уманської державної виконавчої служби Лимарченко В.М. в судовому

засіданні проти позову заперечувала, вважає, що сама державна виконавча служба

не може бути відповідачем по справі, поскільки не є власником та розпорядником

спірного майна.

Представник ВАТ

„Рижавський цукровий завод” в судове засідання не з'явився, про час та місце

розгляду справи повідомлений належним чином, судові засідання просив проводити

без його участі. На адресу суду письмово повідомив, що в провадженні

Господарського суду Черкаської області знаходиться справа № 14-01-10-08/776 про

визнання банкрутом відкрите акціонерне товариство „Рижавський цукровий завод”

(с. Колодисте, Уманського району, Черкаської області, код ЄДРПОУ 00373451).

Ухвалою

Господарського суду Черкаської області по справі 14-01-10-08/776 від 16 липня

2008 року ліквідатором банкрута „Рижавський цукровий завод” призначено

арбітражного керуючого Ятчука Володимира Антоновича.

В ході

ліквідаційної процедури колишнім працівником боржника, ОСОБА_1, заявлено вимоги

до ВАТ „Рижавський цукровий завод” на суму 15544,77 грн.

Господарським

судом Черкаської області винесено ухвалу від 21 серпня 2006 року № 3. Згідно п.

1 вищевказаної ухвали ОСОБА_1 визнано поточним кредитором боржника на суму

15544,77 грн.

Інші вимоги

позивача господарським судом Черкаської області та ліквідатором не визнаються.

Ухвалою

господарського суду Черкаської області від 16 вересня 2008 року № 2 встановлено

строк нарахування компенсаційних виплат колишнім працівникам ВАТ „Рижавський

цукровий завод” до 15 листопада 2008 року.

Представник

третьої особи товариства з додатковою відповідальністю „Іскра” Поліщук М.П. в

судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, вважає, що

господарським товариством „Іскра” майно придбане у відповідності до вимог

чинного законодавства.

Суд, вислухавши

позивача, представника позивача, представника відповідача та дослідивши

письмові докази по справі, вважає, що позов не підлягає до задоволення. У

відповідності до ухвали господарського суду Черкаської області від 21 серпня

2006 року ОСОБА_1 визнаний кредитором відкритого акціонерного товариства

„Рижавський цукровий завод” та включений до реєстру вимог кредитору.  За вказаних обставин суд вважає, що предмет

позову та спірні правовідносини найшли своє вирішення згідно вищезгаданої

ухвали.

На думку суду

позивач не надав суду доказів щодо неправомірних дій відповідачів, а також не

відповідності чинному законодавству договору купівлі-продажу від 12 січня 2006

року.

Керуючись ст.ст.

10, 11, 84, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 316, 328 ЦК України,

суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні

позову відмовити.

Рішення може

бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої

інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви

про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної

скарги.

Суддя - підпис

Копія вірна

Суддя

Секретар

Рішення

виготовлене головуючим власноручно