Постанова

від 28.08.2009 по справі 2а-3992/09/2370

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

28

серпня 2009 р.                                                                                  

Справа № 2а-3992/09/2370                                                                           

                                                                      м. Черкаси

Черкаський

окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді  Лічевецького І.О.,

при секретарі - Чалій А.С.

за участю: представника позивача

-  не з'явився; відповідача -  не з'явився, розглянувши у відкритому

судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління

Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі Черкаської області до

закритого акціонерного товариства «Українська селянська компанія» про стягнення

заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі

Черкаської області звернулось до суду з адміністративним позовом до ЗАТ

«Українська селянська компанія» про стягнення заборгованості зі сплати

страхових внесків.

Позивач стверджував, що за травень 2009 р. та червень 2009 р. відповідач

мав сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування в сумі        4 241 грн. 60

коп., проте зазначену суму не перерахував.

Оскільки

сума страхових внесків до Пенсійного фонду України у строки, встановлені п. 6

ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками

та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління

Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 р., відповідачем не сплачена,

заявник просив стягнути її у судовому порядку.

Позивач в судове засідання представника не направив, звернувся до суду з

заявою про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач  письмових заперечень на позовну заяву не

надав, в судове засідання  представника

не направив.

Розглянувши

подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність

кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх

сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною

першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок

кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно

до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне

пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом -

«Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування

платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному

законодавством України.

Частиною

першою статті першої Закону № 400/97-ВР 

визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності,

їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання

громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти

підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним

законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи

загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення,

перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного

фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та

інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування

Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів

видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат

застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України

"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003

року № 1058-IV (далі за текстом - «Закон № 1058-IV»).

Статтею

першою Закону № 1058-IV  визначено, що

страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону

сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14

Закону № 1058-IV  встановлено, що

страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства,

установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно

від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян,

профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та

інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій,

об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і

самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи -

суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та

фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий

спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований

сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які

використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або

на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами

цивільно-правового характеру.

Відповідно

до статті 15 Закону № 1058-IV  платниками

страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14

цього Закону.

З огляду на

викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні

цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно

до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний

нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі

страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що

обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на

підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться

нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на

які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом

шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані

сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період,

не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду

незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються

страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим

звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20

вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від

фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч.

4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших

обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно

до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески

на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду

оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу

фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом

встановлено, що за період з травня 2009 року по червень 2009 року відповідачем

щомісячно до управління Пенсійного фонду України в Монастирищенському районі

Черкаської області подавалися розрахунки суми страхових внесків на

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із самостійно визначеними

розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаних розрахунків

відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на

пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці в розмірі 4 000

грн. 60 коп. та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу в сумі 241 грн.

За цей

період відповідач страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне

страхування не перерахував.

Факт

наявності у відповідача заборгованості перед Управлінням пенсійного фонду

України в Монастирищенському районі Черкаської області підтверджується також

карткою особового рахунку страхувальника - ЗАТ «Українська селянська компанія».

Згідно

статті 106 Закону № 1058-IV  суми

страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у

строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені

територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною

третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із

сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням

фінансових санкцій.

За змістом

статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим

Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

 За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача

обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно

до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем

- суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний

позов задовольнити повністю.

Стягнути з

закритого акціонерного товариства «Українська селянська компанія» (Черкаська

область, Монастирищенський район, смт. Цибулів, вул. Леніна, 75,

ідентифікаційний код 21376318) на користь управління Пенсійного фонду України в

Монастирищенському районі Черкаської області (Черкаська область, м.

Монастирище, вул. Леніна, 125, ідентифікаційний код 21366685) заборгованість зі

сплати страхових внесків   на

загальнообов'язкове державне пенсійне 

страхування за травень 2009 р. та червень 2009 р. в розмірі 4 241

(чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 60 коп.  

Постанова

набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне

оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного

суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня

її проголошення. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти

днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                        

І.О.Лічевецький