Постанова

від 18.06.2015 по справі 809/2203/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р.                               Справа № 809/2203/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.

за участю представників сторін:

позивача: не прибув,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Промтех"

про стягнення заборгованості в сумі 953,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2015 року Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (надалі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Промтех" (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 953,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача в порушення вимог підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України наявна заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 953,40 грн. Просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позовній заяві просив спір вирішити в письмовому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось на адресу суду, що свідчить про належність повідомлення відповідача, оскільки направлялось на адресу зазначену в ЄДРПОУ. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі – Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 15.1. статті 15 Кодексу визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Судом встановлено, що 19.05.1998 року відповідач зареєстрований як юридична особа, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ (а.с. 6 – 7) та взятий на облік як платник податків у Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області .

Відповідно пункту 269.1 статті 269 Кодексу, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1 статті 270 Кодексу, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до положень статті 287.1 Кодексу, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно пункту 49.1. статті 49 Кодексу, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно підпункту 16.1.3 пункту 16.1 Кодексу, платники податків і зборів зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Кодексу, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Як встановлено в судовому засіданні, Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Промтех" в декларації самостійно визначено податкове зобов'язання по орендній платі за землю за 2014 рік на загальну суму 122136,37 грн. із щомісячною сплатою 10178,03 грн. (а.с. 9 -10).

03.11.2014 року відповідачем подано до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік, самостійно розрахувавши розмір вказаних зобов'язань на загальну суму 99823,36 грн. (а.с. 11 - 12).

У відповідності до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 56.11 статті 56 Кодексу встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у податкових деклараціях з податку на додану вартість, є узгодженими.

Стаття 57.1 Кодексу встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково сплатив заборгованість по орендній платі за землю, внаслідок чого заборгованість по вказаному податку перед бюджетом становить 953,40 грн. (а.с. 8).

Згідно пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу першої податкової вимоги форми “Ю” за № 109-25 від 21.01.2015 року на суму 476,68 грн. (а.с. 13).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання – це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий борг – сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), обліковою карткою платника податків, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 8 - 12).

Доказів, які б свідчили про сплату податкового боргу відповідач суду не надав, доводи позивача не спростував.

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 953,40 грн. з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Промтех" та за рахунок готівки.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

                                         ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Промтех" (код ЄДРПОУ 25531342) та за рахунок готівки в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 953,40 грн. (дев'ятсот п'ятдесят три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:                                                             Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 23.06.2015 року.