Постанова

від 22.06.2015 по справі 815/2743/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2743/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєман» до Одеської митниці ДФС Державної митної служби України про скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просить скасувати рішення державного інспектора Митного посту «Одеса-порт» Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610031/2 від 29.03.2015 р., які ввозилися ТОВ «Нєман» на митну територію України згідно ВМД № 500060001/2015/007227 від 27.03.2015 р.; скасувати оформлену Одеською митницею ДФС картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00085 від 29.03.2015 р., якою було відмовлено в митному оформленні товарів, які ввозилися ТОВ «Нєман» на митну територію України згідно ВМД № 500060001/2015/007227 від 27.03.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відокремленим підрозділом митного посту «Одеса-порт» Південної митниці ДФС безпідставно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, яким було здійснено коригування митної вартості товару: шини гумові для велосипедів 25500 шт., камери гумові для велосипедів 24000 шт., в результаті чого вартість товару збільшилася. В обґрунтування цього відповідач послався на п.2 ст.58 МК України, зважаючи на те, що використані декларантом відомості не підтверджені документально, тому на підставі п.3 ст.58 МК України застосовано другорядні методи, визначені п.2 ст.57 МК України. При цьому документи, які підтверджували визначення факту договірної ціни були надані відповідачу у необхідному обсязі. Відповідач не надав жодного доказу того, що ТОВ «Нєман» занижувало митну вартість товарів, що ввозилися на територію України; не навів фактів передбачених ч.1 ст.58 Митного кодексу України, які унеможливлюють застосування основного методу при митному оформленні товару; не обґрунтував невизнання заявленої декларантом митної вартості на підставі вже поданих документів тощо. Зазначив, що митний орган не надав пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов, що підтверджує необґрунтованість оскаржуваного рішення.

17 червня 2015 р. від представник позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

До суду з'явилася представник відповідача, яка в задоволенні позову просила відмовити, зазначивши, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару прийнято за наявності передбачених законодавством підстав та в межах компетенції митного органу; зазначила, що відповідачем надано всі докази в обґрунтування заперечень проти позовних вимог, потреби заслухати свідка чи експерта немає.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту № 2014QW від 29.06.2014 р., укладеного між компанією «Cezerri Trade Limited» та ТОВ «Нєман» (Покупець), постачальник здійснює на адресу позивача поставку промислових товарів за асортиментом, кількістю та цінами, вказаними в інвойсах, які є невід'ємними частинами контракту.

Відповідно до комерційного інвойсу від 02.02.2015 р. № 9836Т224 та від 27.03.2015 р. № 9836Т224/1 позивачем з контрагентом погоджено поставку товарів (шини гумові для велосипедів 25500 шт. вартістю 20910 дол. США, камери гумові для велосипедів 24000 шт. вартістю 5040 дол. США) на загальну суму 29950 дол. США.

27 березня 2015 р. декларантом ТОВ «Нєман» до Одеської митниці ДФС подана електронна митна декларація за внутрішнім номером № 1930, якій присвоєно номер 500060001/2015/007227.

У графі 31 вказаної декларації зазначено товар № 1: шини пневматичні нові гумові, для велосипедів з діаметрами 12, 14, 16, 18, 20, 24, 26, 28 загальною кількістю 25500 шт.; торговельна марка Maxsis; країна виробництва - Китай, CN; УКТЗЕД НОМЕР_1; за ціною 0,85 дол. США за штуку; товар № 2 камери гумові нові для велосипедів з діаметрами 24, 26, 28 загальною кількістю 24000 шт.; торговельна марка Maxsis; країна виробництва - Китай, CN; УКТЗЕД НОМЕР_2; за ціною 0,21 дол. США за штуку.

В графі 6 Декларації митної вартості «Митна вартість товарів, визначена із застосуванням методу» декларантом вказано основний метод - за договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються; другорядний - за ціною договору щодо ідентичних товарів на ціну товару (№2).

В графі 7 ДМВ «Обґрунтування обрання методу визначення митної вартості товару із зазначенням причин незастосування основного методу» декларантом вказано: 1) невиконання методів 1-2; 2) застосування методу 3.

У графі 7 ДМВ «Джерела інформації, що використовувалися для визначення митної вартості» декларантом вказано: 500060001/2013/046676 від 22.10.2013 цінова база ДМСУ; 125130012/2015/460500 від 15.02.2015; 10025002/2015/53680 від 18.02.2015; № 807110001/2015/41 від 09.01.2015.

Для підтвердження заявленої у ЕМД митної вартості товару декларантом ТОВ «Нєман» до Одеської митниці ДФС були надані наступні документи: інвойс від 02.02.2015 р. № 9836Т224; інвойс від 27.03.2015 р. № 9836Т224/1; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 29.06.2014 р. № 2014QW; інші товаросупровідні документи.

За результатами візуальної перевірки документів та співставлення даних, поданих декларантом «Нєман» для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митної вартості було встановлено, що у поданих документах містяться розбіжності та не містяться всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, у коносаментах від 02.02.2015 р. № SZZY15020007, від 02.02.2015 р. № COSU6108457170 у графі «marks and number» зазначено запис «N/M» (no mark), що свідчить про відсутність інформації про торгові марки товару, але в наданому до митного оформлення пакувальному листі 27.03.2015 р. б/н зазначена торговельна марка «Maxsis»; у коносаментах зазначені різні отримувачі вантажу; у інвойсі від 27.03.2015 р. № 9836T224/1 відсутній підпис іноземного контрактоотримувача та відрізняється печатка від інвойсу № 9836Т224 від 02.02.2015 р. та контракту № 2014QW від 29.06.2014 р.; у графі 8 ДМВ до МД від 27.03.2015 р. № 500060001/2015/007227 «джерела інформації, що використовувались для визначення митної вартості» декларантом зазначено посилання на митні декларації № 125130012/2015/460500 від 15.02.2015; № 100250002/2015/53680 від 18.02.2015; № 807110001/2015/41 від 09.01.2015, за якими при перевірці виявлено, що за цими деклараціями оформлювалися товари з іншими рівнями митної вартості; у графі 8 ДМВ до МД від 27.03.2015 р. № 500060001/2015/007227 «джерела інформації, що використовувались для визначення митної вартості» декларантом зазначено посилання на МД № 50006000/2013/046676 від 22.10.2013, яка відсутня в базі даних ЄАІС ДФС.

У зв'язку із виявленням під час перевірки розбіжностей та встановлення, що у 7 документах, які було подано разом із декларацією, не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, в митниці виникли підстави вважати, що в наданих для здійснення митного оформлення товару документах та відомостях міститься недостовірна інформації щодо митної вартості товару, у зв'язку із чим 27.03.2015 р. о 21:01 год. на підставі ч.ч. 3, 6 ст.53 МК України, п.2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 599, посадова особа митниці направила не електронну адресу декларанта повідомлення про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний із договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначених договором; 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову відповідно до ст.354 МКУ); 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

29 березня 2015 р. декларантом ТОВ «Нєман» до податкового органу було надіслано прайс-лист б/н від 27.03.2015 р. та лист від 28.03.2015 р. щодо неможливості надання інших запитуваних документів для підтвердження митної вартості товару.

У свою чергу, зазначений прайс-лист на думку митного органу унеможливлює ідентифікацію ввезених товарів, оскільки на останньому відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір.

Декларанту було направлено повідомлення про метод визначення митної вартості. У зв'язку із тим, що декларантом до Митниці вимога щодо проведення з ним письмової консультації не висувалася, митним органом за допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі ЄАІС ДФС виявлено МД від № 807100000/2015/001758 від 23.01.2015 з рівнем вартості товару 1 - 1,72 дол. США за шт. (замість 0,85 дол. США за шт.), та МД № 100250003/2015/073338 від 26.01.2015 з рівнем вартості товару для товару 2 - 0,47 дол. США за шт. (замість, 0,21 дол. США за шт.).

Витребувані в порядку ст.53 МК України додаткові документи у відведений законодавством термін ТОВ «Нєман» до митного органу надані не були, у зв'язку із чим за результатами перевірки вищевказаної митної декларації посадовою особою митного органу складено рішення про коригування митної вартості товарів № 500060001/2015/610031/2 від 29.03.2015 р., яким позивачу скориговано (збільшено) митну вартість товару.

На підставі вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів митним органом видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00085 від 29.03.2015 р. на підставі ст.256 МК України.

31 березня 2015 р. товари 1 та 2 випущено у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом, та сплатою різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

Після цього зазначений товар був оформлений у митному режимі «Імпорт» за ЕМД від 31.03.2015 р. № 50006000/2015/007411. Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів, при митному оформленні товарів за вказаною МД забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 244750,40 грн. (у т.ч. ввізне мито - 59403,61 грн., додатковий імпортний збір - 33358,86 грн., ПДВ - 151987,92 грн.) шляхом внесення коштів на відповідний рахунок органу.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає оскаржуване рішення обґрунтованим, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п.п. 2, 3 ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене по всім випадками митним органом встановлено передбачені ч.6 ст.54 МК України підстави для прийняття відповідних рішень про коригування митної вартості товарів.

Відповідно до ч.5 ст.55 МК України декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598, передбачено, що у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів.

Судом встановлено, що вимоги до органу доходів і зборів щодо проведення з ним письмових консультацій в порядку ч.6 ст.55 МК України в даних випадках декларантом не висувались.

Відповідно до розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених Наказом Державної митної служби України від 13.07.2012 р. № 362, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків, серед інших, як джерела інформації використовуються спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи тощо.

Згідно з пп.«а» п.2 ст.VII «Оцінка товару для митних цілей» Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947)», оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.2, ч.3 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.9 ст.58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

З урахуванням вищевикладеного та беручи до уваги спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів та виявлені розбіжності у поданих декларантом документах, суд дійшов висновку про неможливість застосування в спірних правовідносинах передбаченого п.1 ч.1 ст.57 МК України основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору (контракту).

В разі наявності у органу доходів і зборів інформації щодо вартості операцій з ідентичними товарами - даних стосовно фізичних характеристик товару та якості, репутації на ринку, - може бути застосований другий метод визначення митної вартості товарі - за ціною угоди щодо ідентичних товарів (ст.59 МК України).

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.

З огляду на матеріали справи, в органу доходів та зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до ст.ст. 58, 59 МК України неможливо застосувати метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

На підставі аналізу цін баз даних ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості раніше оформлених товарів є більшим, а саме МД від № 807100000/2015/001758 від 23.01.2015 з рівнем вартості товару 1 - 1,72 дол. США за шт. (замість 0,85 дол. США за шт.), та МД № 100250003/2015/073338 від 26.01.2015 з рівнем вартості товару для товару 2 - 0,47 дол. США за шт. (замість, 0,21 дол. США за шт.).

У випадку неподання декларантом в установлений строк всіх додаткових документів, митна вартість товарів повинна визначатися митним органом на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Вирішуючи спір, суд враховує, що сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено тощо. Так правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 01.10.2013 р. № 21-354а13.

Крім того, підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості, може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах ЄАС Держмитслужби інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів (постави ВСУ України від 15.10.2013 р. № 21-270а13, від 22.10.2013 р. № 21-342а13).

Отже суд критично оцінює доводи позивача про ненаведення органом доходів і зборів в оскаржуваних рішеннях всупереч вимог ч.2 ст. 55 Митного кодексу України наявну в митного органу конкретну інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. При цьому в аспекті висновків ВСУ України посилання позивача на безумовний характер та достатність наданих ним до митного оформлення документів, зокрема про підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, є безпідставними.

Так, під час перевірки були виявлені розбіжності та встановлено, що у 7 документах, які було подано разом із декларацією, не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. При цьому, інформація, наведена декларантом у ДМВ та листі від 28.03.2015 р. щодо митного оформлення товарів по конкретних суб'єктах зовнішньоекономічної діяльності із зазначенням конкретних оформлень носить конфіденційний характер та не знаходиться у вільному користуванні. Декларантом як під час митного оформлення, так і під час розгляду справи судом, не надано відповідного дозволу від 6 підприємств щодо права використання та оприлюднення такої конфіденційної інформації, що свідчить про несанкціонований виток інформації, що міститься у базах даних ДФС України.

Крім того, надана ТОВ «Нєман» інформація має сумнівний характер, оскільки не містить посилань на джерела наявності інформації з обмеженим доступом (комерційної інформації) та є застарілою (зазначено митні декларації 2013 р. та 2014 р., які не могли бути взяті до уваги, з огляду на постійну зміну цін на зовнішньому та світовому ринках). Натомість митниця при відсутності обґрунтованої інформації від декларанта застосовує у якості джерела інформації при коригуванні митної вартості офіційний витяг з ЄАІС ДФС про визнану митну вартість подібних товарів у час, максимально наближений до митного оформлення (протягом 3 останніх місяців).

Відповідно до п.4 ч.2 ст.55 МК України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Крім того, у графі 33 рішення зазначаються обставини прийняття такого рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості (п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).

Вирішуючи спір, суд також враховує, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Однак, законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмови у митному оформленні. Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Верховний Суд України неодноразово вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні статті 266 МК України і в постановах від 23 квітня та 1 жовтня 2013 року, 15 квітня 2014 року (справи NN 21-85а13, 21-354а13, 21-29а14 відповідно) зазначив, що згідно з положеннями статті 265 МК митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у Митниці обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно зі статтею 266 МК визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митну вартість не може бути визначено за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною в кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари було продано в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів не може бути визначено шляхом застосування попереднього методу.

Відтак, приписи вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

В постановах від 15.10.2013 р. у справі N 21-270а13 та від 22.10.2013 р. у справі N 21-342а13 Верховний Суд України за результатами аналізу Митного кодексу України 2002 року (втратив чинність 01.06.2012 р.) зазначає, що підставою для витребовування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості може бути наявність в спеціалізованих програмно-інформаційних комплексах Єдиної автоматизованої системи Держмитслужби (далі - ЄАС) інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів.

Аналогічної позиції дотримується на сьогодні і Вищий адміністративний суд України під час перегляду справ про скасування рішень про коригування митної вартості, прийнятих вже на підставі норм Митного кодексу України 2012 року.

Наприклад, в ухвалах від 30.01.2014 р. у справі N К/800/41272/13 та від 17.12.2013 р. у справі N К/800/28635/13 Вищий адміністративний суд України зазначає, що аналіз норм Митного кодексу України 2012 року дає підстави вважати, що контроль правильності обчислення декларантом митної вартості може здійснюватися, в тому числі, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням ЄАС, яка містить відповідну інформацію.

При цьому суд вважає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у графі 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів, серед іншого (розбіжності, неповнота поданих документів), зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування на підставі баз даних ЄАІС ДФС встановлено, що рівень митної вартості раніше оформлених товарів є більшим, а саме по товару 1 (митна декларація № 807100000/2015/001758 від 23.01.2015), тому митну вартість визнано на рівні 1,72 дол. США за шт.; по товару 2 (митна декларація № 100250003/2015/073338 від 26.01.2015), тому митну вартість визнано на рівні 0,47 дол. США за шт.

В оскаржуваному рішенні вказано, які саме подані декларантом документи є недостовірними або які конкретно відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, ці документи не містять; які саме відомості у поданих декларантом документах містять суперечності або невідповідності стосовно числових значень складових митної вартості; вказано конкретні документи, яких не вистачало для встановлення митної вартості; зазначено джерело, яке використовувалося митним органом при визначенні митної вартості за другорядним методом.

В той же час, судом встановлено, що надані позивачем до митниці документи на підтвердження вартості товару не усували розбіжностей, адже не відповідали приписам п.2 ст.58 МК України, у зв'язку із чим не підтверджували правильність визначення декларантом митної вартості товару.

При цьому наданий ТОВ «Нєман» 28.03.2015 р. на адресу митного органу лист ТОВ «Експерементально-аналітичний центр «Магеллан» ОС № 57/03-С від 27.03.2015 р. містить інформацію про ціну товарів за вагу (0.90-1.00 дол. США за 1 кг., нетто), тоді як позивачем декларувалась ціна за шт. Суд також враховує, що оцінювач зазначив в примітках про те, що інформація про вартість продукції надана експертом на основі методу аналізу та порівняння цінових категорій купівлі/продажу на аналогічну та заявлену продукцію. Виходячи із принципів зміни вартості, попиту та пропозицій, значення середньоринкової вартості є перемінною у часі величиною, що залежить від коливань ринкових цін на вказану продукцію та умов поставки. Зазначена послуга носить інформаційний характер.

Суд також враховує, що в листі від 28.03.2015 р. ТОВ «Нєман» вказало про неможливість надати митному органу виписку з бухгалтерської документації, копію митної декларації країни відправлення, що також викликає сумніви у суду. Так, отримати від відправника продукції копію (електронну тощо) МД країни відправлення не повинно становити труднощів для суб'єкта господарювання, який має господарські відносини із таким постачальником на підставі укладеного договору (контракту), у т.ч. й засобами електронного зв'язку. Що ж стосується неможливості надати виписку з бухгалтерської документації, то з урахуванням приписів п.44.1 ст.44 ПК України, згідно з яким для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, суд також вважає відмову ТОВ «Нєман» безпідставною, оскільки відповідна інформація (щодо оплати/передоплати) платником податків в обов'язковому порядку знаходить своє відображення у бухгалтерській звітності (наприклад, оборотно-сальдова відомість по рах. 632).

Таким чином, з огляду на неподання декларантом в установлений строк всіх додаткових документів, з урахуванням розбіжностей у поданих до митниці документах, беручи до уваги наявну в базі даних ЄАІС ДФС інформацію про рівень митної вартості товарів, митне оформлення яких здійснено раніше, який є більшим, ніж заявлений, суд дійшов висновку про те, що митна вартість товарів обґрунтовано визначена митним органом на підставі наявних у митного органу відомостей.

У зв'язку із вищевикладеним, суд дійшов висновку про те, що митним органом обґрунтовано та правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від № 500060001/2015/610031/2 від 29.03.2015 р., оскільки відповідачем дотримані вимоги ст.55 МК України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598.

На підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що при винесені рішення про коригування митної вартості № 500060001/2015/610031/2 від 29.03.2015 р. та видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060001/2015/00085 від 29.03.2015 р., відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, пропорційно, своєчасно та з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із чим в задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» з позивача належить стягнути решту суми (90%) судового збору пропорційно до відхиленої частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 128, 158-163 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєман» до Одеської митниці ДФС Державної митної служби України про скасування рішень відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нєман» (код ЄДРПОУ 32059736, 67832, Одеська область, Овідіопольський район, с. Великодолинське, вул. К. Цеткин, 1) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів: УК у м. Одесі/Київський район, код отримувача (код за ЄДРПОУ: 38016923, р/р 31212206784005, ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, код класифікації доходів бюджету 22030001) судовий збір в розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя

---

І.В. Завальнюк