Постанова

від 11.06.2015 по справі 826/8508/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 червня 2015 року № 826/8508/15

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Великій Васильківській, 81-а, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еміта Конструкшн Компані" про стягнення заборгованості, ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еміта Конструкшн Компані" заборгованості в розмірі 170 627,00 грн.

Ухвалою суду від 15 травня 2015 року відкрито скорочене провадження у справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк з дня одержання копії цієї ухвали, але не пізніше 8 червня 2015 року подати до суду заперечення проти позову та всі докази на їх підтвердження.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу була надіслана ухвала про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на Податковий кодекс України та зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Еміта Конструкшн Компані" не сплачено узгоджене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 170 627 грн.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Еміта Конструкшн Компані" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві, ідентифікаційний код юридичної особи 33746597, місцезнаходження: 04171, м. Київ, вул. Новомостицька, 25.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг з податку на додану вартість відповідач визначив самостійно згідно поданих декларацій до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві: від 20 лютого 2014 року № 9009006383 у розмірі 12 532 грн. (сплачено платником 5 437 грн., заборгованість складає 7 095 грн.); від 20 березня 2014 року № 9015037547 у розмірі 51 715 грн.; від 22 квітня 2014 року № 9022498972 у розмірі 29 395 грн.; від 20 травня 2014 року № 9028826404 у розмірі 48 976 грн., від 20 червня 2015 року № 9035482256 у розмірі 13 199 грн.; від 21 липня 2014 року № 9041943433 у розмірі 20 247 грн.

Згідно податкових декларації з податку на додану вартість підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Еміта Конструкшн Компані" самостійно визначило суму грошового зобов'язання за 2014 рік у розмірі 170 627 грн.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 54.1. статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Позивачем, з метою стягнення податкового боргу направлено відповідачу податкову вимогу від 22 вересня 2014 року № 3669-25.

Згідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення..

Пунктом 59.5. статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Проте, станом на день розгляду спору заборгованість в розмірі 170 627 грн. відповідачем не сплачена, вимога відповідачем не оскаржена. Доказів зворотнього суду не пред'явлено.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1. статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Згідно підпункту 20.1.34. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що суму боргу у розмірі 170 627 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, податковий борг є узгодженим, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та визнає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 98, 160-163, 183 2 , 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Еміта Конструкшн Компані" (04071, м. Київ, вул. Новомостицька, 25, ідентифікаційний номер 33746597, р/р 26008799956049 в ПАТ КБ «Правекс-Банк», МФО 380838, р/р 26003148570700 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005) заборгованість у розмірі 170 627 (сто сімдесят тисяч шістсот двадцять сім) грн. на р/р 34129999700008, одержувач: Управління Державної казначейської служби України у Подільському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 37975298, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя М.А. Бояринцева