Постанова

від 03.07.2008 по справі 2-а-2230/08

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-2230/08

Справа № 2-а-2230/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

«3»

липня 2008 року                                                                                            м.

Чернігів

Чернігівський

окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді

- Гром Л. М.

при

секретарі       - Закупрі П. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним

позовом відділення фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області

до підприємства Козелецької райспоживспілки Остерське госпрозрахункового

об'єднання підприємств громадського харчування про стягнення санкцій та пені,  -

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з адміністративним

позовом до підприємства Козелецької райспоживспілки Остерське госпрозрахункове

об'єднання підприємств громадського харчування (вул.  Б. Хмельницького,  58, 

м.  Остер,  Козелецького району Чернігівської

області,  р/р 260041385 в ЧОД ВАТ

Райффайзен банк Аваль,  МФО 353348,  код ЄДРПОУ 01776234) і просить стягнути з

відповідача 5227, 50 грн. адміністративно-господарські санкції та 121, 22 грн.

пені шляхом перерахування вказаної суми заборгованості до Державного бюджету на

наступні реквізити: р/р 31213230700163, 

банк одержувач ГУДКУ в Чернігівській області,  код ЄДРПОУ 22824138,  МФО 853592, 

одержувач - Державний бюджет, 

мотивуючи тим,  що відповідач у

2007 році не виконав встановлених чинним законодавства вимог щодо нормативу

робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Представник

позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник

відповідача - ОСОБА_1у

судовому засіданні позовні вимоги не визнала, 

та пояснила суду,  що при

складанні звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2007 рік була

допущена помилка,  а саме до графи звіту

«середньо облікова кількість штатних працівників облікового складу» помилково

включені кухарі шкільних їдалень (19

чоловік),  оскільки останні працівники

не приймають участі в господарській діяльності підприємства і не перебувають у

штаті підприємства.

На дату

судового засідання на даному підприємстві працює 21 працівник,   

в   тому   числі  

один   інвалід,    а  

саме   прибиральниця,    тобто

підприємство

повністю дотримується вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності

інвалідів в Україні». Невірно поданий звіт не може слугувати підставою для

нарахування адміністративно -

господарських санкцій.

Крім того вважає

,  що позивач мав можливість перевірити особисто за яких

причин у звіті не вказана сума санкцій і відповідно встановити помилку,  оскільки звіт складений та направлений до

Фонду соціального захисту інвалідів вчасно і відповідач повинен був перевірити

ці данні перед зверненням до суду.

Заслухавши

пояснення представника позивача, 

представника відповідача, 

дослідивши матеріали справи,  суд

вважає,  що позов не підлягає задоволенню

на слідуючих підставах.

Відповідно до

пояснень представника позивача, 

підставою для звернення до суду про стягнення адміністративно-

господарських санкцій з відповідача були дані наведені у звіті про

середньооблікову кількість штатних працівників, 

згідно яких відповідач повинен був нарахувати самостійно та сплатити до 15 квітня

адміністративно-господарські санкції. В судовому засіданні позивачем

підтверджень того ,  що на підприємстві перевірена правильність інформації

звіту та з'ясовані причини не сплати санкцій не надано. Також не надано

підтверджень того,  що позивач звертав

увагу відповідача,  як контролююча

організація про термінову сплату санкцій та попередження останнього про

звернення до суду.

Представник

відповідача у своїх запереченнях щодо позову зазначила,  що фактично на підприємстві працюють 21 чоловік,  які отримують заробітну плату на підприємстві

з доходів від господарської діяльності. У зв'язку з цим вони згідно закону

повинні забезпечити 1 робоче

місце для працевлаштування інвалідів. Ця вимога виконана на підприємстві. У

поданому звіті до Фонду має місце помилка.

Встановлено,  що відповідно до статуту Козелецької

райспоживспілки Остерське госпрозрахункове об'єднання підприємств громадського

харчування основним предметом є виробництво та реалізація продукції

громадського харчування.

З

наданого списку чисельності працівників шкільних їдалень підприємства

Козелецької райспоживспілки Остерського госпрозрахункового об'єднання

підприємств громадського харчування,  які

проводять харчування учнів,  що мають

Чорнобильські посвідчення,  відповідно до

Чорнобильської програми,  кількість

кухарів складає 19 чоловік

і які працюють тільки на період навчального року. Учбові заклади де працюють ці

особи знаходяться відповідно в м. 

Остер,  в селах Булахів,  Савин, 

Косачівка,  Максим,  Тужар, 

Євминка,  Крехаїв,  Бірки, 

Бобруйки,  Карпилівка,  Морівськ.

Відповідно до

пункту 11 статті

30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали в наслідок Чорнобильської

катастрофи» потерпілим дітям,  зазначеним

у пунктах 1-6 статті 27 цього

Закону,  та їх батькам надаються такі

гарантовані державою компенсації та пільги серед яких і безплатне харчування

учнів середніх загальноосвітніх шкіл, 

професійно-технічних закладів освіти, 

студентів коледжів та технікумів (училищ),  розташованих на територіях радіоактивного

забруднення (пункти 2,  3,  4 статті 2 цього

Закону),  а також дітей,  евакуйованих із зони відчуження,  дітей, 

які є інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи,  і тих, 

які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту

аварії до прийняття постанови про відселення. Як зазначено у вимогах цього

Закон фінансування цих витрат поводиться за рахунок бюджетних коштів.

Відповідач у

підтвердження своїх заперечень щодо позову вказала,  що список 19 кухарів прийнятих на роботу за договором з Міністерством

праці та соціальної політики України. Відповідно до цього вони після

направлення звіту до Міністерства про фактичне проведене харчування учнів

щомісячно,  отримували кошти за рахунок

Міністерства праці та соціальної політики на заробітну плату цих кухарів. При

проведенні харчування учнів за рахунок бюджетних коштів ні прибутку,  ні збитку підприємство Козелецької

райспоживспілки Остерське госпрозрахункове об'єднання підприємств громадського

харчування не отримує.

Згідно наданого

списку чисельності працівників підприємства Козелецької райспоживспілки

Остерського госпрозрахункового об'єднання підприємств громадського харчування

на даному підприємстві працює 20 чоловік та працевлаштована прибиральницею

інвалід - ОСОБА_2.,  що зазначено в поданому

звіті форми № 10 ПІ.

В судовому

засіданні встановлено ,  що на час

розгляду даної справи,  відповідач -

підприємство Козелецької райспоживспілки Остерське госпрозрахункове Об'єднання

підприємств громадського харчування -фактично не зареєстрований у Фонді

соціального захисту інвалідів ,  але

самостійно направляв звіти по формі №10ПІ.

За наведених

обставин суд вважає,  що позивач у

обґрунтування свого позову про стягнення адміністративно - господарських

санкцій не надав суду жодних заперечень відносно спростування доводів

відповідача про наявність помилок у звіті форми №10 Ш,  окрім посилання на інформацію у звіті

підприємства по формі № 10-ПІ.Також позивач не заперечував,  що підприємство не зареєстровано у Фонді

соціального захисту інвалідів.

Між

тим,  згідно Порядку проведення перевірки

підприємств,  установ,  організацій та фізичних осіб,  що використовують найману працю,  визначений механізм проведення відділеннями

Фонду соціального захисту

інвалідів

перевірок щодо дотримання вимог  ст. . 19 та 20 Закону України « Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні «та на підставі п. 5 позапланова

виїзна перевірка проводиться незалежно від кількості раніше проведених

перевірок за рішенням суду,  вимогою

контрольно-ревізійних,  податкових,  правоохоронних органів та органів прокуратури,  за бажанням роботодавця та у разі неподання

роботодавцем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів або подання

такого звіту з помилками,  що призвели до

несплати суми адміністративно -

господарських санкцій або сплати їх не у повному обсязі.

Відповідно до ч.

1  ст.  71 КАС України

кожна сторона повинна довести ті,  на

яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, 

крім випадків,  встановлених  ст. 72 цього Кодексу.

Позивач

достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин , 

на яких ґрунтується його позовні вимоги , 

суду не надав.

На підставі

вищенаведеного та керуючись статтями 160-163

Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,  -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні

позову відділенню фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області,  відмовити в повному обсязі.

Постанова

відповідно до ч.1  ст.  254 КАС України

набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне

оскарження,  встановленого цим Кодексом , 

якщо таку заяву не було подано.

Постанова

може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд

першої інстанції,  який ухвалив

постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня

складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається

протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна

скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження,  якщо скарга подається у

строк,  встановлений для подання заяви

про апеляційне оскарження.