Рішення

від 17.06.2015 по справі 904/3378/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.15р. Справа № 904/3378/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Прем'єр", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 703 грн. 33 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Кузнєцов Д.О. - представник, дов. від 23.03.2015р. б/н;

від відповідача : Володько О.О. - представник, дов. від 26.12.2014р. №25-5-03.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 24 703 грн. 33 коп., що складає 19 924 грн. 80 коп. - основного боргу за продукцію, поставлену відповідно до умов договору №511141375 поставки, 2 254 грн. 50 коп. - пені, 168 грн. 68 коп. - 3% річних та 2 355 грн. 35 коп. - індексу інфляції.

Відповідач у відзиві (вх. №38933/15 від 17.06.2015р.) на позовну заяву просить відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 2 254 грн. 50 коп., інфляційних втрат у розмірі 649 грн. 79 коп. та 2 000 грн. 00 коп. - витрат на допомогу адвоката, посилаючись те, що: - пунктом 7.5 Договору не встановлений конкретний розмір пені; - сума інфляційних втрат за січень-лютий 2015р. складає 1 705 грн. 56 коп.; - договором про надання юридичних послуг не передбачено надання виконавцем послуг з ведення справ, які відносяться до юрисдикції господарського суду.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається у 2014 році між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Союз-Прем'єр", як постачальником, та відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод", як покупцем, було укладено договір поставки №511141375 (надалі - Договір), відповідно до пункту 1.1 якого на умовах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар; найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, що є невід'ємною його часткою.

Згідно з пунктом 2.1 Договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається у гривнях і вказана в специфікаціях до цього договору; ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений Податковим кодексом України.

Сума договору складається з сум специфікацій, що є невід'ємною часткою договору (пункт 2.4 Договору).

Відповідно до умов Специфікації №1 товари, що постачаються покупцеві (надалі - Специфікація), сторони узгодили найменування, кількість, ціну та вартість товарів; загальна вартість товару, вказаного у специфікації, складає 20 974 грн. 80 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 19 924 грн. 80 коп., що підтверджується видатковою накладною від 21.10.2014р. №100 (а.с. 17), а також Довіреністю від 17.10.2014р. №2591.

Відповідно до пункту 4.1 Договору розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані у специфікації до договору.

У специфікації сторони погодили умови оплати - 100% факт постачання 60-ть календарних днів.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар до 20.12.2014р. (включно).

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 19 924 грн. 80 коп.

На момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У пункті 7.5 Договору поставки сторони передбачили, що у разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим договором покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно частин 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором; при цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" також визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 2.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Таким чином, у законі йдеться про чітко визначений розмір пені, який мають визначити сторони у договорі. Проте, з умов Договору поставки (пункт 7.5) вбачається, що сторонами визначений граничний, а не конкретний розмір пені. З урахуванням наведеного, підстави для стягнення пені з відповідача відсутні, оскільки фактично її розмір Договором поставки не врегульований.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, після перерахунку інфляційні нарахування становлять 1 706 грн. 42 коп. (з січня по лютий 2015р.), а річні згідно розрахунку - 168 грн. 68 коп. (з 21.12.2014р. по 02.04.2015р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у справі слід покласти на відповідача у повній сумі, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Одночасно суд вважає, що заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на допомогу адвоката у сумі 2 000 грн. 00 коп., не можуть бути покладені на відповідача, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи;

- відповідно до пункту 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України; відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій; у разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум;

- як вбачається між позивачем, як замовником, та адвокатом Кузнєцовим Дмитром Олександровичем, як виконавцем, було укладено договір від 23.03.2015р. про надання юридичних послуг, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по захисту інтересів замовника в усіх державних установах, в органах дізнання та досудового слідства, вести цивільні, адміністративні, кримінальні справи замовника в районних, апеляційних, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних та кримінальних справ, окружних адміністративних, адміністративних апеляційних, Вищому адміністративному суді України, Верховному суді України, органах державної виконавчої служби;

- умовами вказаного договору про надання юридичних послуг не передбачено обов'язків адвоката Кузнєцова Д.С. щодо ведення справ у господарських судах;

- інших угод про надання послуг щодо ведення справи у суді матеріали справи не містять;

- отже, позивачем не надано доказів в підтвердження надання позивачу послуг щодо ведення справи у господарському суді Дніпропетровської області згідно умов укладеного договору від 23.03.2015р. про надання юридичних послуг.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський трубопрокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21; ідентифікаційний код 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союз-Прем'єр" (69121, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чушкова, 17, кв. 414; ідентифікаційний код 38783458) 19 924 грн. 80 коп. - заборгованості, 1 706 грн. 42 коп. - інфляційних нарахувань, 168 грн. 68 коп. - річних та 1 827 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„22„ червня 2015р.