cpg1251 номер провадження справи 3/57/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.06.2015 Справа № 908/2979/15
про стягнення 11705, 54 грн.
суддя Соловйов В.М.,
при секретарі Гречка К.С.
Представники:
від позивача: Дігтяренко В.С., провідний юрисконсульт, довіреність № 2 від 05.01.2015р.
від відповідача: не з'явився
ПуАТ "Бердянське ПТМ" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача КП "Архітектурно - планувальне бюро" Бердянської міської ради про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за отриману теплову енергію за договором купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 143 від 25.11.2009р. у розмірі 8 605,53 грн.
Відповідно до Довідки про автоматичний розподіл справ між суддями від 30.04.2015р. справу призначено для розгляду судді Соловйову В.М.
Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 509, 526, 530, 549, 550, 629, 712 ЦК України, ст. 173, 174, 193, 231, 275 ГК України, ст. 1, 12, 15, 49, 61, 64 ГПК України.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.05.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2979/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 27.05.2015р. об 11 год. 00 хв.
Ухвалою від 27.05.2015р. прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до 11 705,54 грн. та розгляд справи відкладений на 18.06.2015р. об 11 год. 00 хв.
В судовому засіданні 18.06.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 22.06.2015р.
Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.
В судовому засіданні 18.06.2015р. представник позивача підтримав заяву від 21.05.2015р. про збільшення розміру позовних вимог та пояснення до позовної заяви від 16.06.2015р. № 1672, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 11 705,54 грн. заборгованості за отриману теплову енергію за договором купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 143 від 25.11.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за умовами згаданого договору він зобов'язався в період опалювального сезону безперебійно відпустити теплову енергію на потреби опалення приміщення відповідача, що розташоване за адресою: вул. Праці, 47 в м. Бердянськ, а відповідач зобов'язався щомісячно сплачувати за ці послуги не пізніше 20 числа наступного за звітним.
Свої зобов'язання позивач виконав у повному обсязі, що підтверджується отриманими споживачем рахунками - актами для сплати та відсутністю актів - претензій з боку відповідача.
Грошові зобов'язання за договором відповідач не виконав у повному обсязі, в зв'язку з чим за період з листопада 2014р. по квітень 2015р. утворилась заборгованість у розмірі 11 705, 54 грн.
Також позивач зазначив, що після подання позову до суду та порушення провадження у справі відповідачем 09.06.2015р. проведено часткове погашення боргу за поставлену теплову енергію у розмірі 3 804, 35 грн.
Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання жодного разу не з'явився.
За приписами ст. 17 Закону України від 15.05.2003р. N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Таким чином, місцезнаходження відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.
Відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 06.05.2015р. за № 20528553, станом на 06.05.2015р. Комунальне підприємство "Архітектурно - планувальне бюро" Бердянської міської ради знаходиться за адресою: 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Праці, 47.
Саме на цю адресу направлено судом копії всіх процесуальних документів по справі № 908/2979/15 для відповідача.
В підпункті 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Копія ухвали від 05.05.2015р. про порушення провадження у справі № 908/2979/15 та від 27.05.2015р. про відкладення розгляду даної справи, які направлені на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, до суду не повертались.
Господарський суд враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця знаходження (перебування) та про неможливість прибуття в судове засідання.
Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Статтею 77 зазначеного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Згідно із підпунктом 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011р. пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи господарський суд зазначає, що частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивач, суд
ВСТАНОВИВ:
Між ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж", правонаступником якого є ПуАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" (Постачальник) та Комунальним проектно-виробничим підприємством "Архітектурно - планувальне бюро", правонаступником якого є КП "Архітектурно - планувальне бюро" Бердянської міської ради (Споживач) укладений договір купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 143 від 25.11.2009р. за умовами якого Постачальник відпускає теплову енергію на потреби опалення об'єктів Споживача", а Споживач одержує теплову енергію та оплачує її вартість відповідно до умов даного договору (п. 1.1 Договору).
Згідно пункту 2.1.1 Договору, Постачальник зобов'язаний забезпечити безперебійну відпустку теплової енергії Споживачеві з дотриманням нормативних температур усередині приміщення, що відповідає діючим будівельним нормам і правилам ДБН 2.08.01-89 "Житлові будинки" і нормам РТМ 204 України 244-94.
Відповідно до пункту 4.1 Договору, кількість теплової енергії, відпущеної Споживачеві, визначається розрахунковим способом.
Розрахунки за теплову енергію проводяться по тарифах на підставі рішення виконкому Бердянської міської ради від 29.09.2009р. № 494 "Про погодження двоставкових тарифів на послуги ЗАТ "Бердянське підприємство теплових мереж" з 01.11.2009р.
Плата за 1 Гкал спожитої теплової енергії становить 383,63 грн.,
Плата за приєднане теплове навантаження (абонплата) становить 50,65 грн. за 1000 ккал/годину на місяць.
Плата за приєднане теплове навантаження провадиться щомісяця протягом року.
Плата за фактично спожиту теплову енергію провадиться в опалювальний період.
Як зазначено в пункті 1.3 Договору, сторони зобов'язуються керуватися діючими законами, нормативами, нормами, стандартами, порядками і правилами.
Згідно пункту 2.1.3 Договору, Постачальник зобов'язаний інформувати споживача про зміну тарифу на теплову енергію в установленому законодавством порядку.
Зміна тарифу відбулась за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 13.06.2014р. № 696 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення)". Інформація про зміну тарифу опублікована 11.09.2014р. в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета "Південна зоря". З 01.10.2014р. встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 1 254,32 грн. за 1 Гкал.
Наступна зміна тарифу відбулась за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 28.11.2014 року № 560 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПуАТ "Бердянське підприємство теплових мереж". Інформація про зміну тарифу опублікована 11.12.2014р. в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета "Південна зоря". З 01.01.2015р. встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 1 494,30 грн. за 1 Гкал.
Подальша зміна тарифу відбулась за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 27.02.2015р. № 421 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПуАТ "Бердянське підприємство теплових мереж". Інформація про зміну тарифу опублікована 14.03.2015р. в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета "Південна зоря". З 01.03.2015р. встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 2 121, 47 грн. за 1 Гкал.
Наступна зміна тарифу відбулась за постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 31.03.2015р. № 1004 "Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ПуАТ "Бердянське підприємство теплових мереж". Інформація про зміну тарифу опублікована 16.04.2015р. в офіційному друкованому місцевому засобі масової інформації органу місцевого самоврядування газета "Південна зоря". З 01.04.2015р. встановлена плата за спожиту теплову енергію, що сплачується в опалювальний період у розмірі 1 835, 28 грн. за 1 Гкал.
Пунктом 4.4 договору визначено, що Споживач має право вносити авансовий платіж:
- за приєднане теплове навантаження (абонплата за місяць);
- за постачання теплової енергії згідно розрахунку по місяцям.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що рахунок - акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно пункту 4.6 Договору, оплата проводиться Споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем.
Позивачем виконані всі умови договору купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 143 від 25.11.2009р., що підтверджується рахунками - актами виконаних робіт (а.с. 8, 9, 18).
Проте відповідач не належним чином виконав умови даного договору у зв'язку із чим утворилась заборгованість за отриману теплову енергію в розмірі 11 705, 54 грн. грн.
09.06.2015р. відповідач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 3 804, 35 грн. на підставі платіжного дорученням № 109 від 09.06.2015р. на суму 3 804, 35 грн.
Доказів оплати відповідачем суми боргу у розмірі 7 901, 19 грн. під час судового розгляду сторонами до матеріалів справи не надано.
Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .
Правовідносини сторін є господарськими.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.
Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
договори та інші правочини;
завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;
інші юридичні факти.
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 143 від 25.11.2009р.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
У справі що розглядається, рахунок - акт виконаних робіт виписується до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 4.5 Договору).
Оплата проводиться Споживачем не пізніше 20 числа наступного за звітним місяцем (п.4.6 Договору).
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 202 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.
Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.
До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).
Підстави для припинення зобов'язання за договором купівлі - продажу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення № 143 від 25.11.2009р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Рахунки - акти виконаних робіт (а.с. 8, 9, 18 ) отримані Споживачем.
Тому вказані рахунки - акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.
Борг відповідача перед позивачем підтверджується довідкою нарахувань та оплати КП "Архітектурно - планувальне бюро" БМР (згідно дог. № 143 від 25.11.2009р.) за період листопад 2014р. - лютий 2015р. в сумі 8 605,53 грн. (а.с.7), листопад 2014р. - квітень 2015р. в сумі 11 705,54 грн. (а.с.17).
Вірність розрахунку нарахувань відповідачем не спростована.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як зазначено в п.4.4 постанови пленуму Вищого господарського суд України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
Оскільки відповідачем надані докази погашення суми основного боргу у розмірі 3 804, 35 грн. на підставі платіжного доручення № 109 від 09.06.2015р., провадження у справі в цій частині слід припинити за відсутністю предмета спору.
Доказів оплати решти заборгованості у розмірі 7 901,19 грн. сторонами до матеріалів справи не надано.
Таким чином, в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 7 901, 19 грн. позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Керуючись ст. 44, 49, п.п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Архітектурно - планувальне бюро" Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, пр-т. Праці, 47, ідентифікаційний код 22126492) на користь Публічного акціонерного товариства "Бердянське підприємство теплових мереж" (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 65/97, ідентифікаційний код 05541120) 7 901 (сім тисяч дев'ятсот одну) грн. 19 коп. основного боргу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. витрат на судовий збір.
3. В частині стягнення 3 804 (три тисячі вісімсот чотири) грн. 35 коп. провадження у справі припинити.
4. Повне рішення складено 22.06.2015р.
Суддя В.М. Соловйов
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2015 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45401185 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Соловйов В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні