cpg1251 номер провадження справи 8/103/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.06.2015 Справа № 905/4002/14
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Донбасшахтобуд" (86157, Донецька область, м. Макіївка, вул. Леніна, 54)
про стягнення 287933 грн. 04 коп. основного боргу за договором № 1402/14 від 14.02.2014 р., 10452 грн. 36 коп. пені, 1680 грн. 27 коп. річних процентів
Суддя Попова І.А.
Представники:
Позивача - не з'явився
Відповідача - не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення 287933 грн. 04 коп. основного боргу за договором № 1402/14 від 14.02.2014 р., 10452 грн. 36 коп. пені, 1680 грн. 27 коп. річних процентів.
Розпорядженням голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. №28-р "Про зміну територіальної підсудності господарських справ" визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області здійснюється господарським судом Запорізької області.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.04.2015 р. прийнято до розгляду подані позивачем матеріали позовної заяви та документи по справі № 905/4002/14, розгляд справи призначений на 09.06.2015 р.
Рішення постановлено в судовому засіданні 09.06.2015 р.
Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на виконання умов договору № 1402/14, укладеного з відповідачем 14.02.2014 р., за видатковими накладними № 146 від 20.02.2014 р., № 150 від 21.02.2014 р. поставив останньому продукцію на загальну суму 287933 грн. 04 коп. Відповідач зобов'язання щодо оплати отриманого товару не здійснив у встановлені строки, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 287933 грн. 04 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань до стягнення заявлено 10452 грн. 36 коп. пені, нарахованої за період з 11.04.2014 р. по 20.06.2014 р. Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України до стягнення заявлено 1680 грн. 27 коп. річних процентів, нарахованих за період з 11.04.2014 р. по 20.06.2014 р.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно листа УДППЗ "Укрпошта" від 30.03.2015 р. № 04-16-416 місто Макіївка входить до переліку населених пунктів, до яких не здійснюються поштові відправлення. Інформацію про час та місце судового засіданні розміщено на сторінці господарського суду Запорізької області на офіційному веб-порталі "Судова влада України". Шляхом направлення телефонограми суду не вдалося повідомити відповідача про розгляд даної справи, про що складено відповідний акт. Також, ухвала господарського суду від 17.04.2015р. по даній справі направлялася на електронну адресу відповідача, про що свідчить витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою. Таким чином, господарським судом Запорізької області вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/1290/14 від 12.09.2014 р. (за наступними змінами та доповненнями).
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 09.06.2015 року.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив: 14.02.2014 р. Публічне акціонерне товариство "Донбасшахтобуд" (замовник, відповідач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаскріп" (постачальник, позивач) укладено договір № 1402/14, за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність замовнику продукцію, а саме: металеве арочне кріплення та його елементи, а замовник - прийняти, здійснити оплату за товар. Кількість, ціна товару, умови оплати за нього викладені у специфікації.
Порядок розрахунків узгоджено п. 3.4 договору, яким передбачено, що умови розрахунків - відстрочка платежу 45 календарних днів з моменту отримання товару.
Згідно гарантійного листа № 02/05-37 від 19.02.2014 р. відповідач просив у лютому 2014 р. за умовами договору № 1402/14 від 14.02.2014 р. відвантажити 60 комплектів металокріплення АП 18,3 1=0,5 в комплекті з метизами та замками ЗПК та гарантував здійснити оплату не пізніше 10.04.2014 р.
Судом встановлено, що за видатковими накладними № 146 від 20.02.2014 р., № 150 від 21.02.2014 р. позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 287933 грн. 04 коп., який отримано відповідачем, про що свідчить підпис представника відповідача на зазначених накладних та довіреність № 45 від 19.02.2014 р. видана уповноваженій особі.
Згідно представленого позивачем розрахунку відповідач не здійснив оплату отриманого товару, внаслідок чого за ним склалася заборгованість в розмірі 287933 грн. 04 коп.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару у обумовлений термін не виконані, що свідчить про порушення ним умов договору. Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо оплати отриманого від позивача товару в узгодженому розмірі та у визначені строки, заявлені позовні вимоги не оспорив, суд вважає вимоги про стягнення основного боргу в сумі 287933 грн. 04 коп. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги про стягнення пені в розмірі 10452 грн. 36 коп., нарахованої за період з 11.04.2014 р. по 20.06.2014 р., позивач обґрунтовує п. 6.3 договору № 1402/14 від 14.02.2014р., згідно до якого у разі затримки оплати замовник сплачує пеню у розмірі 0,1% вартості товарів за кожен день прострочення.
Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Оскільки відповідач не надав суду доказів виконання умов договору у визначені терміни, доводи позивача не спростував, суд знаходить представлений розрахунок штрафних санкцій обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, оскільки судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань по оплаті отриманого товару, вимоги про стягнення річних процентів в сумі 1680 грн. 27 коп., нарахованих за період з 11.04.2014 р. по 20.06.2014 р., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбасшахтобуд" (86157, Донецька область, м. Макіївка, вул. Леніна, 54, ЄДРПОУ 00180634) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаскріп" (83059, м. Донецьк, пр. Ілліча, 105, ЄДРПОУ 33371723) 287933 (двісті вісімдесят сім тисяч дев'ятсот тридцять три) грн. 04 коп. основного боргу, 10452 (десять тисяч чотириста п'ятдесят два) грн. 36 коп. пені, 1680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 27 коп. річних процентів, 6001 (шість тисяч одна) грн. 31 коп. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення складено 19 червня 2015 року.
Суддя І.А. Попова
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 09.06.2015 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45401214 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Попова І.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні