Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/8014/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/8014/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІБОЛСТРОЙ"

Про стягнення 205 356,30 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники сторін:

від позивача Діденко І.В. - представник (дов. № 2326-К-О від 11.07.2014 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРІБОЛСТРОЙ" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 20.11.2013 р. (Договір) у розмірі 205 356,30 грн. (106202,10 грн. - заборгованість за кредитом, 70477,09 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 28677,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором).

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з погашення кредиту у строк, передбачений договором банківського обслуговування № б/н від 20.11.2013 р., внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 106202,10 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 70477,09 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 28677,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2015 р. порушено провадження у справі №910/8014/15-г та призначено справу до розгляду на 14.04.2015 р.

У судове засідання 14.04.2015 р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 14.04.2015 р. представників сторін, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 18.05.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 18.05.2015 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні 18.05.2015 р. подав суду пояснення нормативного обґрунтування позовних вимог, а також клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши зазначене клопотання про продовження строків розгляду спору, суд задовольнив останнє з огляду на те, що відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

У зв'язку з нез'явленням у судове засідання 18.05.2015 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 15.06.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.

У судове засідання 15.06.2015 р. представник відповідача повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/8014/15-г були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 144А), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі , так само, як і інші ухвали суду вручені відповідачу належним чином.

При цьому, в матеріалах справи містяться поштові повернення ухвал суду з причиною повернення - у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.06.2015 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 15.06.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Харіболстрой» (клієнт) звернувся до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (банк) із заявою про відкриття рахунку, підписавши яку, Клієнт приєднався та погодився із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті банку http://privatbank.ua, http://сlient-bank.privatbank.ua), які разом із цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до умов договору, банк зобов'язується відкрити клієнту поточний рахунок та за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнту на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (далі по тексту - Умови), що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з заявою про відкриття поточного рахунку складають договір банківського обслуговування.

Зазначені правила розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, є публічною офертою, що містить умови та правила надання послуг банком його партнерами, до якої приєднується клієнт підписуючи заяву у відділенні банку.

Таким чином, на виконання умов договору, на підставі заяви про відкриття рахунку, банком було відкрито клієнту поточний рахунок 26008052614654 та встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26008052614654, про розмір якого банк зобов'язався повідомляти клієнта в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення, інші), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Розділом 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Пунктом 3.2.2.1 Умов сторони погодили, що Банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання, в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені Договором строки. Відновлювальна кредитна лінія (далі - кредит) надається Банком для виконання Клієнтом платежів за заявками на договірне списання з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, не перевищує строку повернення кредиту, та може бути змінена або відмінена позичальником за згодою отримувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування клієнт - банк "Приват24"), шляхом перерахування банком кредитних коштів на рахунок 3648, з наступним перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок отримувачів, які вказані в заявці.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.

Проте, відповідач в порушення умов договору повернення перерахованих коштів, наданих в кредит, в повному обсязі не здійснив.

З матеріалів справи вбачається, що 29.02 2015 р. позивачем на адресу відповідача направлялася претензія №31120K2X6SOJF від 30.01.2015 про погашення заборгованості за Договором. Однак, зазначена претензія відповідачем була залишена без відповіді та задоволення, в зв'язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду із позовом про стягнення з заборгованості за договором банківського обслуговування від 20.11.2013 в сумі 205 356,30 грн. (106202,10 грн. - заборгованість за кредитом, 70477,09 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 28677,11 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором)

У судові засідання відповідач не з'являвся, відзиву на позовну заяву, а також заперечень щодо фактів викладених позивачем, відповідачем суду не надано. За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За змістом п. 3.2.2.11.1 Умов, Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення електронно-цифрового підпису усіма його сторонами.

При цьому, статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до норм статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, між позивачем та відповідачем 20.11.2013р. укладений відповідний договір банківського обслуговування, який має змішану правову природу оскільки містить містить елементи договору банківського рахунку та кредитного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (частини 1 та 2 стаття 1067 Цивільного кодексу України).

У відповідності до норм частини 1 та 2 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором .

Якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт встановлення кредитного ліміту і видачі коштів відповідачу та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасного повернення кредиту підтверджений матеріалами справи і не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитом в сумі 106 202, 10 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 70 477, 09 грн.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач порушив договірні зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань за повернення кредиту, просить стягнути з нього 28 677, 11 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.2.10.1 Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 даного договору, строків повернення кредиту, передбачений п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.4.4.6.16, 3.2.2.7.2 даного договору, винагороди передбаченої п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 даного договору, клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права передбаченого п. 3.2.2.2 даного договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, вказаної в заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочення. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Дії відповідача є порушенням умов договору та норм чинного законодавства України, що є підставою для господарсько-правової відповідальності відповідно до Господарського кодексу України.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, позивачем було правомірно нараховано пеню.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 28 677, 11 грн., суд вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає положенням договору та приписам чинного законодавства, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 28 677, 11 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки, відповідачем доказів сплати коштів на користь позивача суду не надано, документів які б підтверджували наявність розбіжностей у сумі взаєморозрахунків, а також таких, які б спростовували здійснений позивачем розрахунок суми боргу, відповідачем суду також не надано, тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Харіболстрой» (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144, літ. А, ідентифікаційний код 35576177) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) заборгованість за кредитом у розмірі 106 202 (сто шість тисяч двісті дві) грн. 10 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 70 477 (сімдесят тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 09 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 28 677(двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 11 коп., а також судовий збір в розмірі 4 107 (чотири тисячі сто сім) грн. 13 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 17.06.2015 р.

Суддя Ю.В. Картавцева