Ухвала

від 17.06.2015 по справі 910/9052/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

17.06.2015Справа № 910/9052/15

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ, ЄДРПОУ 30859524

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія", м.Київ, ЄДРПОУ 31170771

за участю третьої особи 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Студзінського Максима Юрійовича, м.Біла Церква, іпн 3237520816

за участю третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коломійця Володимира Олександровича, м.Київ, іпн 2936618014

за участю третьої особи 3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Яцевського Євгенія Борисовича, м.Тараща

за участю третьої особи 4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Гончаренка Володимира Олександровича, м.Київ, іпн 2641611831

за участю третьої особи 5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" , м.Київ, ЄДРПОУ 35571472

про стягнення 23 849,20 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

від третьої особи 4: не з'явився

від третьої особи 5: не з'явився

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ звернулась до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія", м.Київ про стягнення 23 849,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається виплату Студзінському Максиму Юрійовичу, як постраждалій особі внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 16.06.2014р., страхового відшкодування, внаслідок чого, на думку заявника, у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" виникло право регресної вимоги до відповідача на підставі договору №АС/8350020 від 06.11.2013р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу.

В судове засідання 17.06.2015р. позивач не з'явився, представника не направив, про причини неявки суд не повідомив. Проте, за висновками суду, вказаний учасник судового процесу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи з огляду на наступне:

За приписами п. 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін, є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Отже, враховуючи, що присутність представника позивача у минулому судовому засіданні підтверджується протоколом від 03.06.2015р. судового засідання, суд дійшов висновку, що заявник був обізнаний про час і місце наступного слухання справи.

Відповідач у судові засідання 06.05.2015р., 20.05.2015р., 03.06.2015р. та 17.06.2015р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Однак, вказаний учасник судового процесу був також належним чином повідомлений про місце та час розгляду спору з огляду на наступне:

За приписами ст.65 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Згідно із ч.4 ст.89 вказаного Кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

За змістом наявного у матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія" на теперішній час є: 01135, м.Київ, Шевченківський район, вул.Андрющенка, буд.4-А, кв.76.

На вказану адресу судом на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України було скеровано відповідачу ухвалу від 14.04.2015р. про порушення провадження у справі №910/9052/15, а також ухвали від 06.05.2015р., 20.05.2015р. та 03.06.2015р. про відкладення розгляду справи з метою повідомлення вказаного учасника судового процесу про час та місце розгляду справи, перелік витребовуваних документів.

Вищевказана процесуальні документи були повернуті до господарського суду міста Києва з відмітками про відсутність адресата за вказаною адресою.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

За таких обставин, приймаючи до уваги направлення господарським судом поштової кореспонденції за адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія", яка міститься в матеріалах справи та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Ухвалою від 14.04.2015р. господарського суду міста Києва залучено до участі у справі третіх осіб 1, 2, 3, 4, 5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та позивача.

Третя особа 1, Студзінський Максим Юрійович в судове засідання 17.06.2015р. не з'явився, проте в письмових поясненнях 06.05.2015р. підтвердив факт отримання страхового відшкодування на наслідками спірної дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 23 849,20 грн., а також зазначив про майнові права на транспортний засіб Chevrolet, державний номер АА 3247 CА станом на 16.06.2014р.

В судовому засіданні 03.06.2015р. третя особа 1 проти вимог, викладених у позовній заяві, заперечень не надала.

Третя особа 2, Коломієць Володимир Олександрович в судові засідання 06.05.2015р., 20.05.2015р., 03.06.2015р. та 17.06.2015р. не з'явився, правової позиції по суті спору не висловив, хоча був належним чином повідомлений про дату та час розгляду спору з огляду на направлення поштової кореспонденції за адресою, наявною у матеріалах справи у листі Державної міграційної служби України, яка була повернута до суду з відмітками про закінчення терміну зберігання.

Третя особа 3, Яцевський Євгеній Борисович в судове засідання 17.06.2015р. не з'явився, однак в судовому засідання 16.05.2015р. проти вимог, викладених у позовній заяві, заперечень не надав.

Третя особа 4, Гончаренко Володимир Олександрович в судове засідання 17.06.2015р. також не з'явився, однак під час розгляду справи 16.05.2015р. проти задоволення позовних вимог не заперечив.

Представник третьої особи 5, Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" до суду не з'являвся. Одночасно, у поясненнях, наданих до суду 28.05.2015р., вказаний учасник судового процесу зазначив про відсутність у нього будь-яких документів та можливості висловити правову позицію по суті спору стосовно обставин, за яких 16.06.2014р. відбулась спірна дорожньо-транспортна пригода.

Розглянувши матеріали справи та оцінивши представлені позивачем в обґрунтування своїх вимог документи, господарський суд встановив.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

За змістом п.2.3 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, може тягнути за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

У п.4.9 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" викладено правову позицію про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку ст.38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, незалежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, в тому числі, залишити позов без розгляду.

Наразі, суд зазначає, що ухвалою від 14.04.2015р. господарським судом міста Києва було зобов'язано позивача направити на адресу третіх осіб копію позовної заяви з додатками в строк до 22.04.2015р. (докази направлення представити суду); надати на підтвердження статусу і повного найменування оригінали (для огляду) і належно засвідчені копії статуту (положення) та свідоцтва (виписки) про державну реєстрацію юридичної особи; довідки про наявність відкритих рахунків та їх реквізити; оригінал та належним чином засвідчені копії договорів страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів марки Volkswagen, державний номер АА 4785 КЕ та Chevrolet, державний номер АА 3247 CА; розширену довідку Державної автомобільної інспекції України, а також всі документи, що були складені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 16.06.2014р. за участю автомобілів Volkswagen, державний номер АА 4785 КЕ під керуванням Гончаренко В.О. та Chevrolet, державний номер АА 3247 CА, керування яким здійснював Яцевський Є.Б.; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; докази на підтвердження того, що транспортний засіб Volkswagen, державний номер АА 4785 КЕ на момент дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 16.06.2014р., належав Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія"; у судове засідання представити оригінали вказаних документів (для огляду).

Господарський суд зауважує, що фактично підставою позовних вимог є неналежне виконання страхувальником своїх обов'язків з повідомлення страховика про настання страхового випадку, що у відповідності до приписів ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для подання регресного позову саме до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу.

За приписами ст.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст.16 Закону України «Про страхування»).

Тобто, у даному випадку до предмету доказування по справі входять обставини щодо виникнення у позивача обов'язку відшкодувати шкоду, завдану внаслідок винних дій Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська торгівельно-інвестиційна компанія», та виникнення у відповідача обов'язку з повідомлення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про настання страхового випадку.

Таким чином, з урахуванням наведених вище норм законодавства, для встановлення обставин, що входять до предмету доказування по справі, необхідним є, насамперед, встановлення наявності між сторонами відповідного договору страхування.

Наразі, представлену заявником разом з позовною заявою копію договору, як належний доказ наявності відповідних цивільних правовідносин між сторонами суд до уваги не приймає. При цьому, суд зазначає наступне.

За приписами ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Статтею 34 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи (п.2.5 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Господарський суд зазначає, що представлена заявником копія договору страхування не є належним та допустимим у розумінні зазначених вище норм чинного господарського процесуального кодексу України доказом виникнення між сторонами у справі взаємних прав та обов'язків зі страхування, оскільки наданий заявником документ не містить ані печаток, ані підписів контрагентів, які б засвідчували укладання правочину. До того ж, представлений позивачем договір є нечитабельною копією, яка містить лише окремі фрагменти тексту, які не дозволяють суду встановити відповідні істотні умови договору страхування та права і обов'язки сторін.

Наразі, незважаючи на приписи ст.124 Конституції України, ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст.4-5, 115 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких рішення, ухвали, постанови, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, позивачем вимоги численних ухвал суду стосовно надання оригіналу та належним чином засвідченої копії договору страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів марки Volkswagen, державний номер АА 4785 КЕ та Chevrolet, державний номер АА 3247 CА виконано не було.

Суд зауважує, що приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, фактично відсутність в матеріалах справи договору страхування цивільно-правової відповідальності власника/водія транспортного засобу Volkswagen, державний номер АА 4785 КЕ унеможливлює встановлення обставин щодо обґрунтованості виплати заявником страхового відшкодування потерпілій особи та виникнення у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" права на регресний позов саме до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія".

В судове засідання 06.04.2015р. представник Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" не з'явився, витребуваних судом документів не надав. Проте 06.05.2015р. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника на лікарняному.

Приймаючи до уваги неявку представників сторін та третіх осіб 2, 3 в судове засідання, а також невиконання учасниками процесу вимог суду, враховуючи подане позивачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направити в засідання суду уповноваженого представника, ухвалою від 06.05.2015р. господарський суд міста Києва відклав розгляд справи на 20.05.2015р. та повторно зобов'язав позивача надати витребувані ухвалою про порушення провадження по справі документи.

20.05.2015р. представником позивача повторно витребувані судом документи в повному обсязі надано не було.

На підставі вищенаведеного, враховуючи, що повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи є неможливим без дослідження всіх витребуваних судом доказів, 20.05.2015р. ухвалено відкласти слухання справи на 03.06.2015р. (останній день процесуального строку розгляду справи) та знову зобов'язано позивача виконати вимоги, які були викладені судом в попередніх ухвалах господарського суду міста Києва.

В засіданні суду 03.06.2015р. позивачем знову вимоги суду в повному обсязі виконано не було. У зв'язку з наведеним, з метою об'єктивного розгляду спору судом ухвалено продовжити строк вирішення спору на 15 днів та відкласти розгляд справи на 17.06.2015р.

В засідання суду, що відбулось 17.06.2015р., представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив та в черговий раз не надав витребувані судом документи.

Суд зазначає, що станом на 17.06.2015р. позивач вказаних в ухвалах суду дій щодо надання витребуваних судом доказів, які мають значення для правильного вирішення спору, не виконав. Наразі, судом враховано, що позивачем не зазначено причин невиконання вимог суду в частині надання витребуваних судом документів, не представлено доказів відносно виникнення труднощів в наданні певного доказу, не заявлено відповідного клопотання про витребування доказів в порядку ст.38 Господарського процесуального кодексу України для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.

Господарський суд міста Києва враховує, що встановлення всіх обставин, які входять до предмету доказування по справі без належного виконання наведених вище вимог суду та надання витребуваних документів, а отже, і прийняття обґрунтованого рішення, що відповідало б усім приписами чинного господарського-процесуального законодавства, не вбачається можливим.

При цьому, слід зауважити, що господарський суд не зобов'язаний самостійно збирати докази, а може вчиняти відповідні дії по витребуванню документів лише у порядку приписів ст.65 Господарського процесуального кодексу України чи (що було зроблено в ухвалі про порушення провадження у справі) за письмовим клопотанням учасників судового процесу згідно вимог ст.38 вказаного нормативно-правового акту. Аналогічну правову позицію наведено у п.2.1 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

У п.4.9 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" викладено правову позицію про те, що при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Наразі, поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто, незалежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, в тому числі, залишити позов без розгляду.

В даному випадку, позивач не повідомив поважних причин неподання відповідних документів.

Одночасно, судом вже наголошувалось, що ненадання позивачем витребуваних доказів, які мають істотне значення для вирішення спору по суті, а також відсутність у суду можливості огляду оригіналів тих документів, що наявні у справі, та неявка позивача до суду унеможливлює всебічний, повний та об'єктивний розгляд всіх обставин судової справи та прийняття правильного, мотивованого рішення, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності підтверджених належними доказами, як це передбачено ст.43 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, судом не встановлено поважних причин неявки в судове засідання та невиконання вимог суду, викладених в ухвалах господарського суду міста Києва.

Одночасно, суд зазначає про неможливість подальшого відкладення розгляду справи через неявку, зокрема, позивача у судове засідання та ненадання витребуваних доказів у зв'язку з закінченням строків вирішення спору, передбачених господарським процесуальним кодексом України.

Отже, виходячи з фактичних обставин справи та позиції Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги невиконання позивачем без поважних причин вимог суду (про які останній був заздалегідь та неодноразово повідомлений) щодо надання доказів по справі, позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія", м.Київ про стягнення 23 849,20 грн. підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до ч.4 ст.81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).

Згідно з п.5.6 Постанови №7 від 21.02.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" питання щодо повернення сплаченої суми судового збору в будь-якому разі вирішується господарським судом, який розглядав справу, навіть якщо таку сплату помилково здійснено не за місцем розгляду справи.

Приймаючи до уваги підстави залишення позову без розгляду, у відповідності до ст.7 Закону України "Про судовий збір" судовий збір підлягає поверненню позивачу.

За таких обставин, керуючись ст.ст.4-3, 33, 49, п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", м.Київ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельно-інвестиційна компанія", м.Київ про стягнення 23 849,20 грн., за участю третіх осіб 1, 2, 3, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Студзінського Максима Юрійовича, м.Біла Церква, Коломійця Володимира Олександровича, м.Київ та Яцевського Євгенія Борисовича, м.Тараща, а також третіх осіб 4, 5 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Гончаренка Володимира Олександровича, м.Київ та Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" , м.Київ.

Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м.Київ, Соломянський район, вул.Федорова Івана, буд.32, літ.А, ЄДРПОУ 30859524) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 827 грн., сплачений на підставі платіжного доручення №703 від 19.01.2015р.

Роз'яснити Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Українська страхова група", що після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Суддя М.О. Любченко