Ухвала

від 10.06.2015 по справі 910/10358/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА

10.06.2015Справа № 910/10358/15 За заявою Приватного підприємства «Авто-Ювас»

про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у справі № 18-01/15

за позовом Фізичної особи - підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича

до Приватного підприємства «Авто-Ювас»

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача (заявника): Безушко О.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Авто-Ювас» звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у справі № 18-01/15 за позовом Фізичної особи - підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича (далі - позивач) до Приватного підприємства «Авто-Ювас» (далі - відповідач, заявник) про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. було прийнято заяву Приватного підприємства «Авто-Ювас» до розгляду, розгляд заяви призначено на 27.05.2015р.

07.05.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про отримання копії ухвали.

У судове засідання 27.05.2015 р. представник позивача не з'явився, представник заявника з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, клопотання про продовження строків розгляду заяви та письмові пояснення.

Розглянувши у судовому засіданні 27.05.2015 р. клопотання представника заявника про продовження строків розгляду заяви, враховуючи особливості розгляду заяви, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку розгляду заяви.

Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання 27.05.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем та постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Український правовий альянс" вимог ухвали господарського суду міста Києва від 23.04.2015 р. у справі № 910/10358/15, розгляд заяви було відкладено на 10.06.2015р.

Представник позивача у судове засідання 10.06.2015 р. не з'явився.

Представник відповідача (заявника) у судове засідання 10.06.2015 р. з'явився, надав свої пояснення по суті заяви, вимоги, викладені у заяві про скасування рішення третейського суду, підтримав.

Розглянувши заяву Приватного підприємства «Авто-Ювас» про скасування рішення третейського суду та матеріали третейської справи №18-01/15, суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 122-4 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 122-5 ГПК України та ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, якщо:

1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;

5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

При цьому господарський суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 122-5 цього Кодексу.

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у справі № 18-01/15 за позовом Фізичної особи - підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича до Приватного підприємства «Авто-Ювас» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій було задоволено позов частково, стягнуто з Приватного підприємства «Авто-Ювас» на користь Фізичної особи - підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича заборгованість в розмірі 63 000,00 грн., в решті позовних вимог відмовлено, в зустрічному позові Приватного підприємства «Авто-Ювас» відмовлено повністю.

В порушення вимог до місцезнаходження третейського суду, який повинен розташовуватись за місцем знаходження організації, що створює третейський суд, а саме за місцезнаходженням Асоціації «Український правовий альянс» 04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 8-А, справу було розглянуто в приміщенні постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» за адресою: м. Київ, вул. Смирнова- Ласточкіна, 14 суддею В.І. Кострюковим одноособово.

Також судом встановлено, що судді Кострюкову В.І. після подання позову у справі № 18-01/15 неодноразово заявлялись відводи, однак останній відмовляв у їх задоволенні.

У своєму рішенні суд зазначив, що ухвалою суду від 19.01.2015 р. було порушено провадження у справі 18-01/15 та розгляд справи призначено на 30.01.2015 р. о 11.00 год.

Крім того, у рішенні суд зазначає, що п.п. 4.5. п. 4 Договору про надання послуг №30/02-12 від 07.02.2012 р., укладеного між ФОП Мельниченко П.А. та Приватним підприємством «Авто-Ювас», передбачено, що при наявності спору по договору, сторони намагаються вирішити його шляхом переговорів. Якщо сторони не змоги прийти до згоди, спірні питання вирішуються у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс», відповідно до регламенту цього суду, що являється третейською оговіркою, узгодженою сторонами правочину.

Також у рішенні вказано, що п. 8 Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 10.12.2012 р. № 9/12, укладеного між ФОП Мельниченко П.А. та ФОП Джяутовим В.В., передбачено, що усі спори, що виникають з цього договору або пов'язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами. Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він підлягає вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» у відповідності з регламентом цього суду. Сторони домовились, що розгляд справи в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється третейський суддею одноособово. Призначення третейського судді сторони доручають голові постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав: справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду визначені в ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).

Досліджуючи питання призначення у спірній справі складу третейського суду для її вирішення суд виходить із того, що за змістом статей 1, 8 Конституції України Україна є правова держава. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Основний Закон України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань (частина п'ята статті 55). Це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (частина друга статті 22, стаття 64 Конституції України).

Одним із способів реалізації права кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних та господарських правовідносин є звернення до третейського суду (абзац перший пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про виконання рішень третейських судів від 24.02.2004 р. за №3-рп/2004).

Законом України №475/97 від 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (надалі - "Конвенція") та Перший протокол до Конвенції, а відтак в силу ст. 9 Конституції України вони є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо визнанням поняття права на суд, встановлений законом, не обов'язково має розумітися як суд класичного виду, інтегрований у стандартну судову систему держави (рішення у справі "Кемпбелл і Фелл проти Сполученого Королівства" від 28.06.1984 р., рішення у справі "Літгоу та інші проти Сполученого Королівства" від 8.07.1986 р., рішення у справі "Регент проти України" від 03.04.2008 р.).

Отже, третейський суд відповідає поняттю "суду" в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції, а тому здійснюючи свою діяльність повинен дотримуватися в т.ч. встановлених такою нормою гарантій.

Аналогічний висновок міститься в постанові Вищого господарського суду України від 11.04.2013 р. у справі №5019/1884/12.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "П'єрсак проти Бельгії" від 01.10.1982 р. № 8692/79 зазначено, що фраза "встановлений законом" стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування "суду", але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Цанд проти Австрії" (заява №7360/76) зазначено, що термін "суд, встановлений законом", в пункті 1 статті 6 Конвенції, регулює всі організаційні засади судочинства, включаючи питання, що стосуються юрисдикції визначених категорій судів", а в рішенні у справі "Бускаріні проти Сан-Марино" від 04.05.2000 р., заява №31657/96, Європейський суд вказав на те, що формулювання "суд, встановлений законом" стосується не тільки правових засад судочинства, але й законності складу суду.

Тобто, Європейський суд з прав людини у своїй практиці насамперед звертає увагу на два аспекти судочинства: формування суду та його компетенцію.

Так, в рішенні у справі "Компанія "DMD GROUP" проти Словаччини" Європейський суд з прав людини визнав порушення права на суд, встановлений законом, з огляду на те, що: а) питання передання справи від одного судді до іншого не було достатньо чітко врегульоване в національному праві, яке не передбачало жодних гарантій проти зловживань; б) єдиним документом, що регулював розподіл справ, був розклад роботи, який безконтрольно змінювався головою суду.

Отже, практика Європейського суду з прав людини вказує на те, що порушення процедури призначення представників судової влади, яка визначена національним законодавством, або нечіткість законодавства, що створює умови для зловживань, дає підстави для визнання порушення права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про третейські суди» склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді). У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

За статтею 17 вказаного закону формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду.

Із ст. 20 Регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» вбачається, що склад третейського суду формується шляхом призначення (обрання) третейських суддів (третейського судді) із Списку третейських суддів.

Сторони можуть на власний розсуд визначати число третейських суддів, у тому числі одного або будь-яку непарну кількість третейських суддів, а також визначити конкретного суддю (суддів) для розгляду спору. Якщо немає угоди сторін про кількість третейських судів або ж не визначено конкретного суддю (суддів), то формування складу третейського суду в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється в такому порядку :

1) особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, протягом 3 робочих днів обирає одного суддю зі Списку третейських суддів постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»;

2) у випадку, якщо особа, що звертається до третейського суду з позовною заявою, не обере суддю в строк зазначений в п.п. 1 п. З цієї статті, то суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс»;

3) ухвалою про порушення Третейського провадження, оформленою відповідно до ст. 17 цього Регламенту, відповідачу повідомляється прізвище судді, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду;

4) відповідач після отримання ухвали про порушення Третейського провадження має право протягом 10 днів або погодитись на кандидатуру запропоновану в даній ухвалі або обрати ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів;

5) у випадку, якщо після спливу 10 денного строку відповідач не погодить кандидатуру третейського судді зазначеного в ухвалі про порушення Третейського провадження, чи не обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, справа розглядається суддею, що був обраний позивачем чи призначений Головою Третейського суду, одноособово;

6) у випадку, якщо відповідач обере ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, обрані судді протягом 10 днів обирають ще одного третейського суддю зі Списку третейських суддів для забезпечення непарної кількості третейських суддів, та третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів;

7) у випадку, якщо обрані сторонами судді не оберуть ще одного третейського суддю, то такий суддя призначається Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Однак, як вбачається із матеріалів третейської справи, всупереч нормам Закону та Регламенту вказаного суду жодних пропозицій від позивача про обрання судді до суду не надходило, крім того, також і до відповідача не надходило жодних листів із пропозицією погодитись із кандидатурою судді або обрати ще одного третейського суддю із Списку третейських суддів, як це передбачено ст. 20 Регламенту.

Як вбачається із п. 4.5 Договору про надання послуг №30/02-12 від 07.02.2012 р., при наявності спору по договору, сторони намагаються вирішити його шляхом переговорів. Якщо сторони не змоги прийти до згоди, спірні питання вирішуються у постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс», відповідно до регламенту цього суду.

Суд зазначає, що саме вказаний договір про надання послуг, підписаний відповідачем, містить третейське застереження, яке слід застосовувати у даній справі. На противагу цьому, Договір про відступлення права вимоги, який містить посилання на те, що «сторони домовились, що розгляд справи в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється третейський суддею одноособово, призначення третейського судді сторони доручають голові постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», був укладений лише первісним кредитором (ФОП Мельниченко П.А.) та позивачем як новим кредитором та не містить підпису відповідача, а отже і його згоди.

Приймаючи спірне рішення, суддя не прийняв до уваги, що саме Договір про надання послуг №30/02-12 від 07.02.2012 р. підписаний відповідачем, відтак, при розгляді спору повинно враховуватись третейське застереження, яке міститься у вказаному договорі. У даному випадку третейське застереження у договорі від №30/02-12 від 07.02.2012 р. не містить посилання на те, що «сторони домовились, що розгляд справи в постійно діючому Третейському суді при Асоціації «Український правовий альянс» здійснюється третейський суддею одноособово. Призначення третейського судді сторони доручають Голові постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», а вирішення спору передбачається відповідно до регламенту суду, у даному випадку - згідно зі ст. 20 Регламенту постійного діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс».

Вищенаведене свідчить про порушення норм п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України «Про третейські суди», а саме: склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 вказаного закону, тому дане рішення у справі №18-01/15 підлягає скасуванню.

Отже, визначення головою третейського суду одноособового складу суду та призначення для розгляду справи №18-01/15 третейського судді Кострюкова В.І. відбулось поза межами регламенту постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», а відтак, порядок формування складу третейського суду, передбачений статтями 17 - 19 Закону України "Про третейські суди", при розгляді третейської справи був порушений.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 122-5 ГПК України рішення третейського суду підлягає скасуванню, якщо склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статтей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди".

З огляду на викладені положення вбачається, що розгляд відповідного спору між сторонами мав бути здійснений погодженими суддями, а у випадку неможливості ними розгляду такого спору - суддею, призначеним Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», що за системним аналізом положень Закону України "Про третейські суди" та Регламенту має бути погоджений сторонам шляхом реалізації свого права на заявлення відводу.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини таке призначення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» судді для розгляду конкретного спору в будь-якому разі повинно здійснюватися з дотримання принципів організації і діяльності третейського суду, зокрема, таких як: законність; незалежність третейських суддів та підкорення їх тільки законові; рівність всіх учасників третейського розгляду перед законом і третейським судом; змагальність сторін, свободи в наданні ними третейському суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та з забезпечення права на суд, встановлений законом, яке гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції.

Тобто, формування складу суду для розгляду конкретної справи становить систему взаємопов'язаних дій Голови постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс», відповідного третейського судді та учасників третейського спору, що полягають у передачі третейського спору на розгляд відповідного судді, повідомлення про призначення такого судді учасників, реалізація останнім свого права на заявлення відводу такому судді у випадку існування встановлених законом підстав (погодження відповідного судді для розгляду справи).

Отже, можливість реалізації учасниками третейського спору своїх обов'язків (прав) в процесі формування складу суду щодо погодження відповідного судді для розгляду конкретної справи (реалізація права на заявлення відводу судді у випадку існування встановлених законом підстав) обумовлена їх обізнаністю про особу, призначену Головою постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» в якості третейського судді, що кореспондується з обов'язком третейського суду повідомити про таке призначення.

З огляду на викладені обставини вбачається, що постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Український правовий альянс» не було дотримано принципів формування законного складу суду, що свідчить про порушення права учасника такого спору на суд, встановлений законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що склад третейського суду, яким було прийнято Рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди", що в силу положень п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та п. 4 ч. 2 ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування Рішення.

Аналогічна правова позиція була висловлена в постанові Вищого господарського суду України від 15.10.2014 у справі № 910/8043/14.

З огляду на викладені обставини вбачається, що постійно діючим Третейським судом при Асоціації «Український правовий альянс» не було дотримано принципів формування законного складу суду, що свідчить про порушення права учасника такого спору на суд, встановлений законом.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що склад третейського суду, яким було прийнято Рішення, не відповідав вимогам ст.ст. 16-19 Закону України "Про третейські суди", що в силу положень п. 4 ч. 3 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" та п. 4 ч. 2 ст. 122 5 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування Рішення.

Згідно із ст. 122-6 Господарського процесуального кодексу України за наслідками розгляду справи про оскарження рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення. В ухвалі господарського суду мають бути також зазначені: відомості про рішення третейського суду, що оскаржується, місце його прийняття; найменування і склад третейського суду, що прийняв рішення, яке оскаржується; прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін третейського спору; вказівка про скасування рішення третейського суду повністю або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю або частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за розгляд відповідної заяви покладаються на позивача.

Керуючись статтями 49, 122-1 - 122-6 Господарського процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства «Авто-Ювас» про скасування рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у справі № 18-01/15 задовольнити.

2. Рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації «Український правовий альянс» від 27.02.2015 р. у справі № 18-01/15 за позовом Фізичної особи - підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича до Приватного підприємства «Авто-Ювас» про стягнення заборгованості та штрафних санкцій скасувати повністю.

3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Джяутова Валерія Вінцентасовича (04086, м. Київ, вулиця О.Ольжича, будинок 18-А, квартира 71; ідентифікаційний номер картки платника податку: 2694910033) на користь Приватного підприємства «Авто-Ювас» (04114, м. Київ, вулиця Дубровицька, будинок 7, квартира 85, ідентифікаційний код: 31467612) судовий збір в розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн. 00 коп.

Суддя О.В. Нечай