Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/10619/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015№910/10619/15 За позовом: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк"

до: Приватного підприємства "Волиньінвестбуд"

про: стягнення 571 921,89 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Діденко М.В.- представник за дов.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 15.06.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Волиньінвестбуд" про стягнення 571 921,89 грн. заборгованості та штрафних санкцій за договором банківського обслуговування №б/н від 30.05.2013. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2015 порушено провадження у справі №910/10619/15, розгляд справи призначений на 20.05.2015.

20.05.2015р. було відкладено розгляд справи на 15.06.2015.

У судовому засіданні 15.06.2015, позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 15.06.2015, на підставі ч.2 ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.05.2013 відповідач звернувся до банку з заявою про відкриття поточного рахунку, у розділі 1 (відкриття рахунку) якої зазначено, що підписавши дану заяву, клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі, з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http:// privatbank.ua), тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір банківського обслуговування від 30.05.2013 (надалі - "Договір").

Відповідно до Договору клієнту було встановлено кредитний ліміт на поточні рахунки №26003055500910, №26002060513335.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За своєю правовою природою взаємовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є кредитними.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до п.3.1.1.73 умов, банк надає послугу гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, які укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом та банком (далі послуга). Послуга надається у вигляді виконання банком заявок на договірне списання коштів (далі-гарантований платіж або заявка), згідно якої клієнт-платник доручає банку зараховувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до п. 3.2.2.1 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.2.2 Умов, строк повернення кредиту зазначений у заяві (платіжному дорученні). Згідно ст.. 212, 651 Цивільного кодексу України у разі порушення клієнтом будь-якого з обов'язків визначених цим договором, банк на власний розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із обов'язків, має право змінити умови даних вимог, визначив інший строк повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту письмове повідомлення з визначенням дати строку повернення кредиту. У разі непогашення клієнтом заборгованості за цими умовами строк, визначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні , вважається прострочено. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 30 днів (включно) з моменту порушення будь-якого з обставин, кінцевим строком повернення кредиту є дата, зазначена у заяві (платіжному дорученні). Під датою виконання платежу сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок отримувача, зазначеного у платіжному дорученні клієнта. Клієнт погашає заборгованість за кредитом у розмірі, зазначеному у платіжному дорученні клієнта, у строк до 30 днів з дати здійснення платежу, зазначеному у платіжному дорученні. За використання кредитом у період з дати ініціювання клієнтом платіжного доручення до дати виконання платіжного доручення клієнт сплачує проценти у розмірі 4% річних від розміру заборгованості. В період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує банку проценти у розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує банку проценти у розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі зміни вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, змінення облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної валюти 1 групи класифікатора іноземних валют більш 5 та більше відсотків сторони на дату укладення цього договору, погодили збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом. При цьому, таке збільшення розміру процентів за користування кредитом не повинно перевищувати подвійного розміру відсоткової ставки, зазначеної у цьому пункті. Інформацію про розмір погодженої зміненої відсоткової ставки за користування кредитом, банк розміщую для клієнта одним з наступних способів : у письмовій формі, через зазначені засоби електронного зв'язку банка та клієнта - системи клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, «Приват 24», sms - повідомлення на останні відомі банку номера телефонів, наданих банку при ідентифікації та актуалізації відомостей про клієнта, або іншими засобами. Погоджений сторонами розмір процентів за використання кредитом набирає чинності з моменту його розміщення засобом, визначеним у цьому пункті, або інша дата не визначена у інформації про змінений розмір процентів. У розі не погашення заборгованості клієнтом по кредиту у строк до 30 днів, включно на 31-й день заборгованість за кредитом вважається простроченою. При цьому за використання кредитом клієнт сплачує відсотки у розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Як вбачається із матеріалів справи, за користування відповідачем кредитним коштами Банком нараховані проценти - 197834,99 грн.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.2.7.5 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого з обов'язків по сплаті процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1.-3.2.2.9.3 цього договору, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагорода, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, ( у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації банком права, передбаченого п.3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному у заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.2.10.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3, 3цього договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 279999,22 грн. та процентів у розмірі 197834,99 грн. на підставі договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 30.05.2013 щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії за користування кредитом, наведені порушення відповідачем своїх зобов'язань є підставами для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені, що обумовлено як ст.ст. 549, 611, 610, 612 Цивільного кодексу України, так і п. 3.2.2.10.1 Умов та правил надання банківських послуг.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором у розмірі 94087,68 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідачана користь банку заборгованості по кредиту у розмірі 279999,22 грн., заборгованості по сплаті процентів у розмірі 197834,99 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором у розмірі 94087,68 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Волиньінвестбу"» (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, 23, код 35867828) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код 14360570) заборгованість за кредитом - 279 999,22 грн. (двісті сімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять гривень 22 коп.), заборгованість по відсотках - 197 834,99 грн. (сто дев'яносто сім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 99 коп.), пеню - 94 087,68 грн. (дев'яносто чотири тисячі вісімдесят сім гривень 68 коп.), та 11 438,44 грн. (одинадцять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 44 коп.) судового збору.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 22.06.2015.

Суддя М.Є. Літвінова