Рішення

від 15.06.2015 по справі 910/7779/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.06.2015Справа №910/7779/15-г Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Леокон"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Тесла Елєктрікс"

про стягнення 88 127,46 грн.

Представники сторін:

від позивача: Музика Р.І. - представник за довіреністю № б/н від 15.06.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Леокон" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тесла Елєктрікс" про стягнення 88 127,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач передав відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними № 470 від 21.05.2013 року на суму 39 744,00 грн., № 474 від 21.05.2013 року на суму 183 278,88 грн., № 486 від 23.05.2013 року на суму 712,00 грн., № 675 від 01.07.2013 року на суму 6 840,00 грн.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, проте відповідачем проведена часткова оплата в розмірі 142 447,42 грн.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 88 127,46 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.04.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.05.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.04.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням № 01030 3176408.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.05.2015 року відкладено розгляд справи на 02.06.2015 року.

В судове засідання 02.06.2015 року представники сторін не з'явились.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.06.2015 року відкладено розгляд справи на 15.06.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 15.06.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.04.2015 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим відправленням № 01030 32008597.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04655, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 72, офіс 320, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 31.03.2015 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивачем передано відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними № 470 від 21.05.2013 року на суму 39 744,00 грн. (отримано представником відповідача за довіреністю № 31 від 21.05.2013 року), № 474 від 21.05.2013 року на суму 183 278,88 грн. (отримано представником відповідача за довіреністю № 32 від 21.05.2013 року), № 486 від 23.05.2013 року на суму 712,00 грн. (отримано представником відповідача за довіреністю № 33 від 23.05.2013 року ), № 675 від 01.07.2013 року на суму 6 840,00 грн. (отримано представником відповідача за довіреністю № 49 від 01.07.2013 року ).

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач передав відповідачу товар на підставі видаткових накладних, не укладаючи з відповідачем окремого договору.

Враховуючи те, що позивач передав, а відповідач отримав товар на підставі вищезазначених видаткових накладних, то суд вважає, що сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Загалом позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 230 547,88 грн. Відповідач частково оплатив за отриманий товар на загальну суму 142 447,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку від 27.05.2013 року, 23.04.2013 року та 22.08.2013 року.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 88 127,46 грн.

16.10.2014 року позивач звернувся до відповідача з претензією № 42 з проханням сплатити заборгованість, що підтверджується списком № 854 згрупованих поштових відправлень та фіскальним чеком КМД УДППЗ «Укрпошта» від 17.10.2014 року. Претензія позивача залишилась без відповіді та без задоволення

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 88 127,46 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тесла Елєктрікс" (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, будинок 72, офіс 320; ідентифікаційний код: 36049784) на користь публічного акціонерного товариства "Леокон" (03161, м. Київ, вул. Пост-Волинська, буд. 5, ідентифікаційний код: 04012000) суму основного боргу в розмірі 88 127 (вісімдесят вісім тисяч сто двадцять сім) грн. 46 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 23.06.2015 року.

Суддя С.М.Мудрий