Рішення

від 09.06.2015 по справі 911/1361/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 911/1361/15

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ ОІЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТЕКС УКРАЇНА" про стягнення суми,

за участю представників:

позивача: Томчишин А.І. (дов. б/н від 08.06.2015);

відповідача : не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ ОІЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТЕКС УКРАЇНА" про стягнення суми.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 04/12/13 від 04.12.2013.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2015.

Ухвалою від 14.04.2015 розгляд справи відкладено на 28.04.2015.

28.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою від 28.04.2015 строк розгляду справи продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.06.2015.

Ухвалою від 02.06.2015 розгляд справи відкладено на 09.06.2015.

В судовому засіданні 09.06.2015 суд заслухав пояснення представника позивача, він підтримав позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 09.06.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

04.12.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "БЕЛ ОІЛ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТЕКС УКРАЇНА" (підрядник) було укладено договір підряду № 04/12/13, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а підрядник, на свій власний ризик, здійснює, відповідно до умов цього договору ремонт дорожнього покриття на об'єкті замовника. Об'єкт замовника: автозаправний комлекс, який знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Лісне, вул. Житомирська, 27.

Підрядник виконує доручений обсяг робіт у наступні строки: початок виконання робіт - 04.12.2013; закінчення робіт - 30.12.2013 (п. 2.1. договору).

Сума договору включає в себе вартість матеріалів, робіт, визначається на сонові кошторису, що є невід'ємною частиною даного договору, і на момент підписання цього договору складає 219668,40 грн (п. 3.1. договору).

До початку виконання робіт замовник зобов'язаний перерахувати підряднику авансовий платіж у розмірі 149000,00 грн (п. 10.1. договору).

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України яякщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приймально-здавального акту № 1 замовником було передано підряднику матеріали загальною вартістю 91352,38 грн.

На виконання умов договору замовником було перераховано підряднику 149000,00 грн авансового платежу відповідно до платіжного доручення № 62985 від 05.12.2013 (міститься в матеріалах справи).

Водночас, підрядник належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, усі обумовлені договором роботи у встановлений строк не виконав.

Так, відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року, акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2014 року від 22.12.2014 підрядником було виконано, а замовником прийнято роботи загальною вартістю 134073,58 грн.

Відтак, судом встановлено, що відповідач, по-перше, не виконав всього обсягу запланованих робіт, а по-друге, прострочив строк виконання останніх.

З урахуванням наведеного, позивач звернувся до відповідача з листом № 25/11 від 25.11.2014, в якому просив повернути суму переплаченого авансу та повідомив про розірвання договору (докази надсилання містяться в матеріалах справи).

Пунктом 2.7. договору передбачено право замовника вимагати повернення передплати, у випадку, якщо підрядник відстає від графіка проведення робіт на строк понад 5 календарних днів або в разі якщо якість робіт не відповідає вимогам цього договору або нормам законодавства, або в разі якщо підрядник не виходить на проведення робіт на строк понад 8 годин поспіль або офіційно відмовляється від проведення робіт повністю або частково, або в будь-яких інших випадках порушує умови договору.

Так, оскільки судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував свої договірні зобов'язання, виконавши роботи із запізненням та не в повному обсязі, то суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 14926,42 грн попередньої оплати (149000,00 грн (сума авансового платежу) - 134073,58 грн (вартість прийнятих робіт) = 14926,42 грн) обґрунтованою, документально підтвердженою, відповідачем не спростовано та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 65900,52 неустойки.

За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 13.2. договору за порушення строків закінчення виконання робіт більш чим на два дні підрядник сплачує неустойку в розмірі 1% від суми договору за кожний календарний день прострочення.

Так, позивачем було нараховано відповідачу 65900,52 грн пені за несвоєчасне виконання зобов'язання. Вказаний розрахунок є арифметично вірним.

Водночас, відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, оскільки сума неповернутого авансу складає лише 14926,42 грн, а інші роботи прийняті замовником без зауважень, то суд вважає, що нарахована сума пені є надмірно великою порівняно із сумою боргу, тож вважає з необхідне зменшити суму пені до суми існуючого боргу - 14926,42 грн. Тож, вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у вказаній сумі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТЕКС УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 36382497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕЛ ОІЛ" (код ЄДРПОУ 37361279) 14926,42 грн боргу, 14926,42 грн пені, а також 1827,00 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 18.06.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз