Рішення

від 09.06.2015 по справі 914/1699/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 р. Справа№ 914/1699/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄВРОДИЗЕЛЬ», м. Київ

до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРСЕТ», м. Львів

до відповідача2: Приватного підприємства «УКРАЇНСЬКА МАРКЕТИНГОВА ГРУПА», м. Львів

про: визнання договору поруки № 21/01/15 від 21.01.2015 року припиненим

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Никитюк І.С.

Представники сторін:

від позивача: Михалевич М.А. (довіреність від 18.05.2015 р.)

від відповідача1: Цукорник С.Г. (довіреність від 27.04.2015 р.)

від відповідача2: не з'явився

Представникам позивача та відповідача1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 09.06.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄВРОДИЗЕЛЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРСЕТ» та до Приватного підприємства «УКРАЇНСЬКА МАРКЕТИНГОВА ГРУПА» про визнання договору поруки № 21/01.15 від 21.01.2015 року припиненим.

Ухвалою суду від 28.05.2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.06.2015 року.

08.06.2015 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву вх.№2387/15 про зміну (уточнення) предмету позову, відповідно до якої просить суд визнати договір поруки № 21/01/15 від 21 січня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРСЕТ» та Приватним підприємством «Українська Маркетингова Група» припиненим з 25 лютого 2015 року. Суд приймає заяву позивача про уточнення предмету позову.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги з урахуванням поданої 08.06.2015 року через канцелярію суду заяви вх.№2387/15 про зміну (уточнення) предмету позову підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві.

Представник відповідача1 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у поданому 05.06.2015 р. через канцелярію суду відзиві вх.№23063/15 на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що по-перше, договір поруки укладений між відповідачами, позивач не є стороною договору; по-друге, позивач не обґрунтовує та не зазначає у позовній заяві, у чому полягає порушення його права чи законного інтересу і чому він вважає, що виник спір; по-третє, на думку відповідача1, позивач намагається не вирішити спір про право чи захистити свій інтерес, а намагається встановити певні обставини, які не стосуються позивача та не впливають на його права чи обов'язки.

Відповідач2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 28.05.2015 року не виконав, проти задоволення позову не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце проведення судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача2 за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача1, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

21.01.2015 року між Приватним підприємством «Українська Маркетингова Група» (Поручитель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРСЕТ» (Кредитор) укладено Договір поруки №21/01/15 (Договір поруки), відповідно до п.1.1 якого у відповідності до цього Договору Поручитель поручається перед Кредитором відповідати за виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄВРОДИЗЕЛЬ» (Боржник) за Договором №0221/15-П від 21.01.2015 року (Договір поставки) щодо поставки дизель-генератор моделі AD 490, виробництва заводу AKSA GENERATOR (Обладнання).

Пунктом 2 Договору поруки визначений обсяг відповідальності Поручителя, а саме відповідно до п.2.2. Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання Боржником щодо виконання умов договору № 0221/15-П від 21.01.2015 року та своєчасної поставки дизель-генератор моделі AD 490, виробництва заводу AKSA GENERATOR.

На виконання умов Договору поставки позивач поставив дизель-генератор моделі AD 490, виробництва заводу AKSA GENERATOR.

Згідно з п.3.1. Договору поставки термін поставки Обладнання складає 30 (календарних) днів з моменту отримання Виконавцем передплати згідно з п.2.3.1. Договору поставки.

Згідно з п.7.2. Договору відповідальність наступає за порушення терміну поставки Обладнання більше, ніж на 5 (п'ять) робочих днів. Тобто, сторони погодили, що належним виконанням зобов'язання по терміну поставки вважається така поставка, яка здійснена протягом 30 (тридцяти) календарних та додатково 5 (п'яти) робочих днів.

Відповідач1 здійснив передоплату 23.01.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №19 від 23.01.2015 р.

Позивач поставив обладнання 25.02.2015 року. Факт поставки Обладнання підтверджується:

- видатковою накладною №РН-000 000 1 від 25.02.2015 року;

- договором про надання товарно-експедиторських послуг;

- товарно-транспортною накладною №823 від 25.02.2015 року;

- рахунком на оплату №773 від 26.02.2015 року.

Позивач вказує, що він не є виробником вказаного обладнання, а придбавав його в компанії Prodexim s.r.o. В підтвердження якісних характеристик моделі Обладнання позивач надає Суду: міжнародну митну декларацію, інвойс, де чітко вказані характеристики Обладнання та відповідність його Обладнання встановленим стандартам.

Відтак, позивач вважає, що належним чином виконав зобов'язання за Договором поставки, відповідач1 не заявляв жодних претензій чи зауважень щодо якісних та кількісних характеристик Обладнання, і з моменту виконання позивачем зобов'язання по поставці Обладнання договір поруки є припиненим.

В позовній заяві позивач зазначає, що зазначений Договір поруки було укладено без відома та без згоди позивача. Позивач не знає і не має жодного зв'язку із особою Поручителя. Позивачеві невідомо з яких мотивів відповідач2 вирішив поручитися за позивача, оскільки Поручитель не брав участі в укладенні Договору поставки, йому не були відомі можливі ризики та особливості такої поставки.

Відповідач1 заперечив проти задоволення позову, зазначив, що договір поруки укладений між відповідачами, позивач не є стороною договору; позивач не обґрунтовує та не зазначає у позовній заяві, у чому полягає порушення його права чи законного інтересу і чому він вважає, що виник спір; на думку відповідача1, позивач намагається не вирішити спір про право чи захистити свій інтерес, а намагається встановити певні обставини, які не стосуються позивача та не впливають на його права чи обов'язки

Відповідач2 проти задоволення позову не заперечив.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Згідно ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Частиною 1 статті 553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до п.2.2. Договору Поручитель відповідає перед Кредитором за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання Боржником щодо виконання умов договору № 0221/15-П від 21.01.2015 року та своєчасної поставки дизель-генератор моделі AD 490, виробництва заводу AKSA GENERATOR.

Отже, обсяг відповідальності Поручителя включає: здійснення позивачем поставки у погоджений термін, відповідність поставленого обладнання погодженій моделі (дизель-генератор моделі AD 490); відповідність виробника цього Обладнання (виробництва заводу AKSA GENERATOR); надання відповідного комплекту технічної документації.

Відповідно до частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором №0221/15-П від 21.01.2015 року щодо поставки дизель-генератора моделі AD 490, виробництва заводу AKSA GENERATOR, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткової накладної №РН-000 000 1 від 25.02.2015 року; договору про надання товарно-експедиторських послуг; товарно-транспортної накладної №823 від 25.02.2015 року; рахунку на оплату №773 від 26.02.2015 року.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п.3.1. Договору поставки термін поставки Обладнання складає 30 (календарних) днів з моменту отримання Виконавцем передплати згідно з п.2.3.1. Договору поставки.

Згідно з п.7.2. Договору відповідальність наступає за порушення терміну поставки Обладнання більше, ніж на 5 (п'ять) робочих днів.

Відповідач1 здійснив передоплату 23.01.2015 року. Позивач поставив обладнання 25.02.2015 року, тобто з порушенням встановленого пунктом 3.1. Договору поставки 30-денного строку поставки, однак в межах 5-денного строку прострочення, після якого настає встановлена Договором відповідальність за прострочення.

Таким чином, оскільки позивачем здійснено поставку Обладнання за Договором поставки, а відповідачем1 прийнято та оплачено його вартість, то зобов'язання між сторонами за Договором поставки вважаються припиненими внаслідок їх виконання в силу положень статті 599 ЦК України, а відтак, з припиненням забезпеченого нею зобов'язання припиненою є також порука згідно укладеного між відповідачами Договору поруки (ч.1 ст. 559 ЦК України).

Відтак, Договір поруки є припиненим з моменту виконання позивачем зобов'язання по поставці Обладнання, а саме з 25.02.2015 року.

Всупереч запереченням відповідача, позивач в позовній заяві зазначає, що порушення його інтересів полягає у тому, що оспорюваний Договір поруки було укладено без відома та без згоди позивача, позивач не знає і не має жодного зв'язку із особою Поручителя, позивачеві невідомо з яких мотивів відповідач2 вирішив поручитися за позивача, оскільки Поручитель не брав участі в укладенні Договору поставки, йому не були відомі можливі ризики та особливості такої поставки.

Щодо обґрунтованості та підставності звернення позивача саме з такою позовною вимогою, то суд зазначає таке.

Цивільний кодекс України (частина друга статті 16) встановлює способи захисту інтересів, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такий перелік способів захисту інтересів у Цивільному кодексі України не є вичерпним, оскільки ця стаття вміщує ще й припис про те, що "суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом".

Отже, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема припинення правовідношення (ст. 16 ЦК України).

Укладення договору поруки між суб'єктами права про зобов'язання третьої сторони (у справі позивач) хоч і не заборонено правом та законом, однак звернення позивача за судовим захистом із позовом в частині виконання договору поруки є підставним, оскільки такий договір безпосередньо впливає на його права та охоронювані законами інтереси у даній справі.

Поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року № 18-рп/2004, пункт 1 резолютивної частини).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1218,00 грн. слід покласти на відповідачів у повному обсязі порівно.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175, 193, 232 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати договір поруки № 21/01/15 від 21 січня 2015 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРСЕТ» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд.174; код ЄДРПОУ 38558056) та Приватним підприємством «Українська Маркетингова Група» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 16; код ЄДРПОУ 35227915) припиненим з 25 лютого 2015 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРСЕТ» (79022, м. Львів, вул. Городоцька, буд.174; код ЄДРПОУ 38558056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄВРОДИЗЕЛЬ» (01033, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 15, кв. 19; код ЄДРПОУ 37480707) 609,00 грн. судового збору.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Українська Маркетингова Група» (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 16; код ЄДРПОУ 35227915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ ЄВРОДИЗЕЛЬ» (01033, м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 15, кв. 19; код ЄДРПОУ 37480707) 609,00 грн. судового збору.

5. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.06.2015 р.

Суддя Кидисюк Р.А