Рішення

від 15.06.2015 по справі 916/1697/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" червня 2015 р.Справа № 916/1697/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ";

До відповідача: Багатопрофільної фірми "Васса" Товариства з обмеженою відповідальністю

про стягнення 221 302,87 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

В судовому засіданні 15.06.2015р. приймали участь представники:

Від позивача: Севастиков В.В. - довіреність від 05.01.2015р.;

Від відповідача : - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Багатопрофільної фірми "Васса" Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості в розмірі 221 302,87 грн., яка складається з заборгованості за спожитий природний газ у грудні 2014р. в сумі 42 996,91грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 4 816грн., 3% річних - 411,24грн., інфляційні 5 052,46грн., розмір 0,5% вартості поставленого газу за кожен день прострочення у сумі 25 017,19грн. та розміру відхилення фактичного обєму природного газу у сумі 143 009,07грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.04.2015р. було порушено провадження по справі №916/1697/15.

Представник відповідача у судові засідання з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 15.06.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив .

01 жовтня 2013 року між Багатопрофільною фірмою "Васса" Товариства з обмеженою відповідальністю (споживач) та ТОВ "Юг-Газ" (постачальник) укладено договір №558 на поставку природного газу у 2014 році (договір), згідно умов якого постачальник зобов'язався поставити природний газ для потреб споживача на рівні об'ємів, які оплачуються, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ, що постачається в об'ємі 36,800 тис. куб. м.

Відповідно до п. 1.2 договору, постачальник здійснює поставку природного газу у період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р., відповідно реєстру розподілу планового об'єму природного газу (далі -реєстр), затвердженого газотранспортними організаціями, постачальником та споживачем, що є доповненням до договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено обов'язок постачальника забезпечувати постачання природним газом споживача в об'ємах та порядку, передбачених умовами договору.

У п. 2.2 договору встановлено обов'язок споживача, серед іншого, забезпечувати своєчасну та 100% сплату за газ та його транспортування.

Згідно п 2.3 договору, постачальник має право постачати споживачу як власний природній газ, так і природній газ, що знаходиться у власності третіх осіб. В останньому випадку постачальник може діяти від власного імені або від імені третіх осіб на підставі відповідних договорів (доручення, комісії і т.п.). У випадку поставки споживачу природного газу, що знаходиться у власності третіх осіб, усі розрахунки з власником такого газу здійснює постачальник, що не тягне зміну порядку розрахунків між постачальником та споживачем, зазначеного у п. 4.

У відповідності до п. 3.1 договору, природний газ, що постачається постачальником, вважається прийнятим за кількістю -у відповідності з положеннями Порядку забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом від 27.12.2001 р. №1729, на підставі актів між споживачем та газопостачальною організацією.

Положеннями п. 3.7 договору встановлено, що представники споживача та постачальника з 1-го по 5-те число наступного за звітним місяцем складають трьохсторонній акт про кількість поставленого -прийнятого газу за минулий місяць. У випадку, якщо постачальник поставив у звітному місяці газ, який належить третім особам, про це має бути зазначено у акті про кількість поставленого -прийнятого газу за минулий місяць. При цьому, вищевказаний акт може бути підписаний відповідною третьою особою, газ якої був реалізований постачальником споживачу.

Відповідно до п. 4.6 договору, сплата за газ, що споживається здійснюється споживачем щомісячно в наступному порядку: 100% передплати очікуваного об'єму споживання природного газу відповідно реєстру -не пізніше 25 числа місяця, що передує місяцю споживання. Залишок (різниця між вартістю фактично спожитого газу відповідно акту приймання-передачі газу та передплатою) -не пізніше 05 числа місяця наступного за звітним. Підставою для кінцевого розрахунку за звітний місяць є акт приймання передачі спожитого газу, складений сторонами.

Згідно з п. 4.1 договору, ціна за 1000 куб. м газу, який передається постачальником споживачу на умовах даного договору, узгоджуються шляхом підписання додаткових угод до даного договору.

Умовами п. 4.11 договору передбачено, що при погашенні споживачем заборгованості, у відповідності до ст. 534 ЦК України встановлюється наступна черговість сплати:

- в першу чергу сплачуються відсотки та неустойка;

- в другу чергу сплачується основна сума боргу.

Положеннями п. 7.4 договору визначено, що договір в ступає в силу з 01 січня 2014 та діє до 31 грудня 2014 року, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, за умови дотримання вимог п. 8.3 договору. При цьому, постачальник має переважне право на здійснення поставки природного газу в наступному періоді перед іншими газотрейдерами України.

01.12.2014р. між Багатопрофільною фірмою "Васса" Товариства з обмеженою відповідальністю (споживач) та ТОВ "Юг-Газ" (постачальник) укладено додаткову угоду до договору №558 від 01.10.2013р., згідно умов якої сторони дійшли згоди та доповнили договір №558 від 01.10.2013р. про порядок визначення вартості газу, який постачається за вказаним договором та встановили, що загальна вартість 1000 м 3 газу у грудні 2014 року становить 7 221,60 грн.

Відповідно до акту прийому передачі об'ємів спожитого природного газу від 31.12.2014р. відповідачем було спожито 6,324тис.м.куб. Відповідно до банківської довідки №5-197/15-22-227 від 02.04.2015р. відповідачем було перераховано на поточний рахунок позивача грошові кошти у сумі 32 922,42грн. Таким чином, відповідач своєчасно до 25.11.2014р. не сплатив вартість спожитого у грудні 2014р. природного газу у повному обсязі, а саме не було сплачено 42 996,91грн.

Позивач зазначає, що не виконання відповідачем належним чином своїх обов'язків за Договором №558 обґрунтовується тим, що з січня по грудень 2014року споживав природний газ з відхиленням заявленого та підтвердженого об'єму поставки як у сторону зменшення, так і у сторон; збільшення, а саме: Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в січні 2014 року становив 4,000тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 5,846 тис.м.куб. Відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 1,846 тис.м.куб., вартісні якого становить 14067,66 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в лютою 2014 року становив 4,200 тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить7,111 тис.м.куб. Відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 2,911 тис.м.куб., вартість якого становить 22183,62 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в березні 2014 року становив 3,500 тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 4,599 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить і,099тис.м.куб., вартість якого становить 8375,06 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в квітні 2014 року становив 2,800тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 3,561 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становив 0,761 тис.м.куб., вартість якого становить 7488,97 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в травні 2014 року становив 2,500тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 3,032 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 0,532тис.м.куб., вартість якого становить 6152,24 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в червні 2014 року становив 2,400тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 2,931 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 0,531 тис.м.куб., вартість якого становить 6140,68 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в липні 2014 року становив 2,300 тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 2,024 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 0,276тис.м.куб., вартість якого становить 1595,88 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в серпні 2014 року становив 2,300тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 1,986 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 0,314тис.м.куб., вартість якого становить 1815,60 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу у вересні 2014 року становив 2,800тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 1,936тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 0,864тис.м.куб., вартість якого становить 5154,43 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в жовтні 2014 року становив 3,000тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 3,595 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 0,595 тис.м.куб., вартість якого становить 7099,28 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в листопаді 2014 року становив 3,500тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 5,274 тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 1,774тис.м.куб., вартість якого становить 22148,04 грн. Заявлений та підтверджений БФ «Васса» ТОВ плановий об'єм природного газу в грудні 2014 року становив 3,500тис.м.куб. Фактичне споживання природного газу становить 6,324тис.м.куб. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу становить 2,824тис.м.куб., вартість якого становить 40787,60 грн. Таким чином, відхилення фактичного споживання об'єму природного газу відповідачем становить 14,327 тис.м.куб., вартість якого складає у сумі 143 009,07 грн.

Відповідно до пункту 5.9 Договору встановлено, що у випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу за місяць поставки, від підтвердженого та/або погодженого сторонами у порядку, передбаченому п. 3.10, 3.12 даного договору, Планового об'єму поставки більш ніж на 5% у бік збільшення, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного об'єму природного газу, вказаного в Акті приймання-передачі природного газу за місяці поставки та планового об'єму поставки. Споживач зобов'язаний здійснити оплату суми штрафу, розрахованої у відповідності з умовами даного пункту протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Постачальника.

Позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу щодо сплатити штрафу за відхилення фактичного споживання обсягу природного газу у 2014 році в сумі 143 009,07 грн.

В п.5.4. Договору №527 від 01.10.2010р. встановлено, що у разі прострочення платежу понад встановленого строку, Споживач (Відповідач 1) сплачує на користь Постачальника пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, а також неустойка у розмірі 0,5% вартості наданого природного газу за кожен день прострочення платежу відповідно до п.11.3. "Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затверджених Наказом Державного комітету України по нафті і газу від 1 листопада 1994 року N355.

Згідно ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало було виконано.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає в розмірі 221 302,87 грн., яка складається з заборгованості за спожитий природний газ у грудні 2014р. в сумі 42 996,91грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 4 816грн., 3% річних - 411,24грн., інфляційні 5 052,46грн., розмір 0,5% вартості поставленого газу за кожен день прострочення у сумі 25 017,19грн. та розміру відхилення фактичного обєму природного газу у сумі 143 009,07грн.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором №558 на поставку природного газу в 2014році від 01.10.2013р. щодо оплати вартості отриманого природного газу і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків:

Згідно з ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 цього кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором №558 від 01.10.2013р., а саме прострочив строки сплати за фактично спожитий газ та розрахунки проводив не в повному обсязі. При цьому, з урахуванням здійснених відповідачем проплат за Багатопрофільною фірмою «Васса» ТОВ рахується заборгованість перед ТОВ "Юг-Газ" за договором №558 на поставку природного газу у 2014 році від 01.10.2013р. за фактично спожитий природний газ у розмірі 42 996,91 грн.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги ТОВ "Юг-Газ" в частині стягнення суми вартості спожитого природного газу у розмірі 42 996,91 грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня

Як вбачається із матеріалів справи, пунктом 5.4 договору від 01.10.2008р. №196 встановлено, що у випадку прострочення платежів понад строки, передбачені п. 4.6 договору споживач сплачує на користь постачальника пеню, нараховану на суму непогашеної заборгованості, за кожен день прострочення платежу із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, діючої у період, за який сплачується пеня, а також неустойку у розмірі 0,5 % вартості поставленого природного газу за кожний день прострочки платежу, у відповідності з п. 11.3 „Правила подачі та використання природного газу в народному господарстві України", затверджених наказом Державного комітету України по нафті та газу 01.11.1994р. №355.

Штрафними санкціями, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором, згідно з частиною 4 ст.231 ГК України.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом абодоговором , припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до вимог ст. 199 Господарського кодексу України, виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Отже, із вищевикладеного вбачається, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності - договірної санкції, за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Аналогічна думка викладена у постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. по справі №14/80-09-2056.

Таким чином, суд дійшов висновку, що передбачені пунктом 5.4 договору від 01.10.2013р. №558 розмір та строки нарахування штрафних санкцій не суперечать нормам чинного законодавства та правомірно застосовані позивачем.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені у розмірі 4 816,00 грн. та 0,5 % неустойки у розмірі 25 017,19 грн. за період прострочення, суд вважає розрахунок позивача вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 5.9 Договору встановлено, що у випадку відхилення фактичного об'єму природного газу, вказаного в акті приймання-передачі природного газу за місяць поставки, від підтвердженого та/або погодженого сторонами у порядку, передбаченому п. 3.10, 3.12 даного договору, Планового об'єму поставки більш ніж на 5% у бік збільшення, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику штраф у розмірі 200% різниці вартості фактичного об'єму природного газу, вказаного в Акті приймання-передачі природного газу за місяці поставки та планового об'єму поставки. Споживач зобов'язаний здійснити оплату суми штрафу, розрахованої у відповідності з умовами даного пункту протягом 5 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Постачальника.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем інфляційних у розмірі 5 052,46 грн, 3% річних у розмірі 411,24 грн. та штрафу відповідно до п. 5.9. договору у сумі 143 009,07грн. розрахованих за період прострочення, вважає його вірним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведенні позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Багатопрофільної фірми "Васса" Товариства з обмеженою відповідальністю (65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, буд. 71-А, код ЄДРПОУ 22463597) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮГ-ГАЗ" (68000, Одеська обл, м. Іллічівськ, вул Хантадзе, буд. 13-Б/1, код ЄДРПОУ 30194498) - заборгованість у розмірі 221 302,87 грн., яка складається з заборгованості за спожитий природний газ у грудні 2014р. в сумі 42 996,91грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 4 816грн., 3% річних - 411,24грн., інфляційні 5 052,46грн., розмір 0,5% вартості поставленого газу за кожен день прострочення у сумі 25 017,19грн. та розміру відхилення фактичного обєму природного газу у сумі 143 009,07грн.; 4426,06грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.06.2015р.

Суддя Оборотова О.Ю.