Рішення

від 18.06.2015 по справі 916/627/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2015 р.Справа № 916/627/15-г

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго"

Відповідач: Одеська обласна організація "Соціалістична партія України"

Про стягнення

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Від позивача: Беспечна А.В. - згідно довіреності №07-06/01 від 12.01.2015р.;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Теплодаренерго", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Теплодарської міської організації "Соціалістична партія України" про стягнення суми основного боргу у сумі 6 117грн. 33коп., 3% річних у сумі 86грн. 13коп., інфляційних втрат у сумі 70грн. 62 коп., пені у сумі 393грн. 14коп. та штрафу у сумі 267грн. 03коп.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.04.2015р. замінено неналежного відповідача Теплодарську міську організація "Соціалістична партія України" на належного відповідача - Одеську обласну організацію "Соціалістична партія України".

Заміну відповідача було здійснено у зв'язку з тим, що станом на 26.03.2015р. юридичної особи - Теплодарська міська організація "Соціалістична партія України" в ЄДРПОУ не значиться. Згідно коду ЄДРПОУ на відбитку печатки Абонента на договорі №05/07-Т на користування тепловою енергією в гарячій воді від 03.01.2007р., код ЄДРПОУ Теплодарської міської організації "Соціалістична партія України" - 13898899, що відповідає коду Одеської обласної організації "Соціалістична партія України" (спеціальний витяг з ЄДРПОУ).

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та дату судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, судову кореспонденцію повернуто поштою із зазначенням "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає". За таких обставин, суд вважає відповідача належним чином повідомленим про місце та дату судових засідань, та розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

09 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (далі - Енергопостачальна організація) та Теплодарською міською організацією Соціалістичної партії України ( далі - Абонент) був укладений договір №05/07-Т на користування тепловою енергією в гарячій воді (далі - Договір) для опалення приміщення офісу загальною площею 25 кв.м., яке знаходяться за адресою: м. Теплодар, вул. Польова, 3, згідно умов якого Енергопостачальна організація зобов'язана відпустити Абоненту теплову енергію в гарячій воді відповідно до встановленого планом постачання періоду з 01.01.2007р. по 30.09.2007р.,

Умовами п. 7 Договору передбачено, що розрахунок за теплову енергію здійснюється в грошовій формі до 10 числа місяця, слідуючого за звітним, у відповідності з чинними тарифами.

Відповідно до п. 7.1. Договору "Тариф на споживання теплової енергії складає 311грн. 47коп. за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з врахуванням ПДВ; об'єм відпущеної теплоенергії по договору складає 3,62Гкал, сума договору 1 127грн. 52коп., з урахуванням ПДВ 187грн. 92коп.

Пунктом 7.2. зазначеного Договору передбачено, що при зміні тарифу на теплоенергію та суми оплати Енергопостачальна організація інформує про це Абонента. Сума оплати з урахуванням змін тарифу є невід'ємною частиною договору.

Згідно діючому законодавству України, зокрема, ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" тарифи на житлово-комунальні послуги, у т. ч. на теплопостачання, встановлюють органи місцевого самоврядування.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16.03.2012р. №138 був встановлений наступний тариф: - на теплоенергію в гарячій воді - 956грн. 43коп. за 1 Гкал без урахування ПДВ.

Пунктом 8 Договору передбачено, що Енергопостачальна організація по закінченню місяця виписує рахунок за фактично відпущену теплоенергію. Представник Абонента зобов'язаний отримати рахунок 5 числа.

Відповідно до п. 8.1 Договору оплата за фактично спожиту теплоенергію здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок Енергопостачальної організації. У разі порушення строків оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% річних від суми неналежним чином виконаного зобов'язання.

Пунктом 17 Договору передбачено, що даний Договір набирає сили з 01.01.2007р. по 30.09.2007р.

Відповідно до п. 20 Договору - Договір вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії чи про зміну умов, які не суперечать законодавству України.

Позивач по справі зазначає, що він належним чином виконував свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії, але Абонент своїх зобов'язань щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим, за період з 30.11.2012р. по 31.12.2013р. за ним утворилася заборгованість у сумі 6 117грн. 33коп., яку позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі невиконання грошового зобов'язання сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 3% річних по грошовому зобов'язанню та пені.

Позивач також зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі п. 8.1.та п. 8.2 Договору позивач нарахував відповідачу 3% річних у сумі 86грн. 13коп., інфляційні втрати у сумі 70грн. 62 коп., пеню у сумі 393грн. 14коп. та штраф у сумі 267грн. 03коп.

В обґрунтування позову, позивач посилається на положення ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", якими передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Позивач також посилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно, до яких суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Крім того, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд дійшов наступних висновків:

Згідно ст. ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Ця ж норма міститься у ст.20 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Статтею 629 цього ж Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського кодексу України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України „Про теплопостачання" вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007р. №1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межою балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді. П. 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов'язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 січня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (далі - Енергопостачальна організація) та Теплодарською міською організацією Соціалістичної партії України ( далі - Абонент) укладено договір №05/07-Т на користування тепловою енергією в гарячій воді (далі - Договір) для опалення приміщення офісу загальною площею 25 кв.м., яке знаходяться за адресою: м. Теплодар, вул. Польова, 3, згідно умов якого Енергопостачальна організація зобов'язана відпустити Абоненту теплову енергію в гарячій воді відповідно до встановленого планом постачання періоду з 01.01.2007р. по 30.09.2007р.,

Пунктом 17 Договору передбачено, що даний Договір набирає сили з 01.01.2007р. по 30.09.2007р.

Відповідно до п. 20 Договору - Договір вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про припинення його дії чи про зміну умов, які не суперечать законодавству України.

Отже, станом на даний час Договір є чинним.

Умовами п. 7 Договору передбачено, що розрахунок за теплову енергію здійснюється в грошовій формі до 10 числа місяця, слідуючого за звітним, у відповідності з чинними тарифами.

Відповідно до п. 7.1. Договору "Тариф на споживання теплової енергії складає 311грн. 47коп. за 1 Гкал відпущеної теплової енергії з врахуванням ПДВ; об'єм відпущеної теплоенергії по договору складає 3,62Гкал, сума договору 1 127грн. 52коп., з урахуванням ПДВ 187грн. 92коп.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 16.03.2012р. №138 був встановлений наступний тариф: - на теплоенергію в гарячій воді - 956грн. 43коп. за 1 Гкал без урахування ПДВ.

Пунктом 8 Договору передбачено, що Енергопостачальна організація по закінченню місяця виписує рахунок за фактично відпущену теплоенергію. Представник Абонента зобов'язаний отримати рахунок 5 числа.

Відповідно до п. 8.1 Договору оплата за фактично споживану теплоенергію здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок Енергопостачальної організації. У разі порушення строків оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% річних від суми неналежним чином виконаного зобов'язання.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ,а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст.525,526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 6 117грн. 33 коп. підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). За приписами ст..612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1 Договору оплата за фактично спожиту теплоенергію здійснюється шляхом перерахування на банківський рахунок Енергопостачальної організації. У разі порушення строків оплати стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% річних від суми неналежним чином виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі невиконання грошового зобов'язання сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 3% річних по грошовому зобов'язанню та пені.

За таких обставин, виходячи з п. 8.1 Договору та норм чинного законодавства, перевіривши наданий позивачем до суду розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 11.10.2013р. по 10.01.2014р. у розмірі 393грн. 14 коп. станом на 02.02.2015р. та штраф за період у розмірі 267грн. 03коп.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд доходить до висновку про його вірність та наявність правових підстав для задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 86грн. 13 коп. та інфляційних втрат у сумі 70грн.62 коп.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" - задовольнити.

2.Стягнути з Одеської обласної організації "Соціалістична партія України" (65009, м. Одеса, пров. Світлий, буд. 8, кв. 46, код ЄДРПОУ 13898899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплодаренерго" (65490, Одеська обл., м. Теплодар, вул. Польова, 1, р/р26008311756101 в АБ "Південний" МФО 328209, код ЄДРПОУ 32483079) основний борг у сумі 6 117 (шість тисяч сто сімнадцять)грн. 33коп., 3% річних у сумі 86 (вісімдесят шість)грн. 13коп., інфляційні втрати у сумі 70(сімдесят)грн. 62 коп., пеню у сумі 393(триста дев'яносто три)грн. 14коп., штраф у сумі 267(двісті шістдесят сім)грн. 03коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827(одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 червня 2015р.

Суддя Н.В. Рога