Рішення

від 18.06.2015 по справі 917/738/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 р. Справа № 917/738/15

За позовом Карлівської автомобільної школи товариства сприяння обороні України, вул. Радевича, 3/2, м. Карлівка, Полтавська область, 39500

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення грошових коштів у сумі 27883,74 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Михайлов С.С.

від відповідача: не з'явився

Після виходу з нарадчої кімнати, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення та повідомив дату складання повного рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 27883,74 грн. боргу за договором оренди № 5/2013 від 29.04.2013 року, з яких: 12164,83 грн. основної заборгованості з орендної плати; 4390,31 грн. вартість спожитої електроенергії, 6134,97 грн. інфляційних збитків по заборгованій орендній платі; 2029,11 грн. інфляційних збитків по заборгованій вартості спожитої електроенергії; 2365,20 грн. пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати, 799,32 грн. пені за прострочення сплати відповідачем вартості спожитої електроенергії ( в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягає з мотивів зазначених у позовній заяві, зокрема посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди та 15.06.2015 р. надав документи для залучення до матеріалів справи.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення ухвал суду, в судове засідання не з'явився, жодних заперечень суду не надав.

Згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів (ухвала від 15.01.2013р.). В даному випадку цей строк закінчився, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

29.04.2012 р. між сторонами був укладений договір оренди №5/2013 (далі Договір, а с.19-20), відповідно до якого орендодавець (позивач) передає а орендар (відповідач) приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення СТО площею 146,8 м.кв., яке розміщене в будівлі, розташованій за адресою:АДРЕСА_2 (далі за текстом - приміщення (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.п.2.1-2.2 Орендодавець зобов'язується передати орендарю, а орендар прийняти приміщення за актом прийому-передачі (додаток 1), який є невід'ємною частиною цього Договору, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту підписання цього договору. Право користування приміщенням виникає у Орендаря з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Розділом 3 Договору визначено плату та користування приміщенням, інші платежі та порядок розрахунків.

Згідно з п. 3.1 данного договору, орендна плата за користування приміщенням площею 146,8 м.кв. за один календарний місяць складає 1500,00 грн. без ПДВ. Орендна плата розрахована без врахування індексу інфляції та індексується з урахуванням зростання індексу інфляції.

Орендна плата розрахована без врахування індексу інфляції та індексується з урахуванням зростання індексу інфляції. Крім плати за користування приміщенням орендар сплачує орендодавцю компенсацію вартості комунальних послуг (електропостачання, теплопостачання, водопостачання і водовідведення та інші). Компенсація вартості електроенергії розраховується згідно з показниками лічильника активної енергії або згідно розрахунку по установленій потужності електроприладів, що розміщені в приміщенні відповідно до акту, узгодженого сторонами, з урахуванням втрат в трансформаторі та кабельних мережах, а також витрати на обслуговування мереж орендодавця. Електрична енергія використана в місцях загального користування - розраховується пропорційно до займаної площі (п.п.3.2-3.3 Договору).

Згідно п. 3.6 Договору щомісячна сума плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів зазначається орендодавцем в рахунках-фактурах, які орендар не пізніше 21 числа поточного місяця повинен самостійно отримати у орендодавця.

Орендар зобов'язаний сплатити: плату за користування приміщенням за поточний місяць - не пізніше 5-го числа поточного місяця; компенсацію вартості комунальних послуг - протягом 10 календарних днів з моменту отримання рахунку від орендодавця, але не пізніше 25 числа поточного місяця, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця (п.п. 3.6-3.7 Договору).

Підписуючи умови договору сторони в п. 4.2 погодили, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю плату за користування приміщенням та інші платежі, визначені Договором.

Крім того, п. 8.2 Договору передбачено, що за порушення термінів плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 0,1% від суми несплаченої плати за користування приміщенням та компенсаційних платежів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла за період стягнення пені. Сплата пені та штрафу за цим договором не звільняє орендаря від виконання зобов'язання по оплаті за користування приміщенням та компенсаційних платежів у повному обсязі.

Цей договір набирає чинності з « 01» травня 2013 і діє до « 01» травня 2014 р. (п. 9.1 Договору).

Проте, як зазначає позивач, всупереч приписам ст. 692 Цивільного кодексу України відповідачем неналежно виконувалися умови договору оренди, у зв'язку з чим станом на час розгляду справи у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по орендній платі за період серпня 2013 р. по квітень 2014 р. у сумі 12164,83 грн., за електроенергію з червня - 2013 р. по квітень 2014 р. у сумі 4390,31 грн.

Крім того, позивач на підставі умов договору нарахував та просить стягнути з відповідача 6134,97 грн. інфляційних збитків по заборгованій орендній платі; 2029,11 грн. інфляційних збитків по заборгованій вартості спожитої електроенергії; 2365,20 грн. пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати, 799,32 грн. пені за прострочення сплати відповідачем вартості спожитої електроенергії ( в редакції заяви про зменшення позовних вимог).

Таким чином, загальна сума, заявлена до стягнення, становить 27883,74 грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться і у статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, встановлених ГК України.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до порушників господарських санкцій на підставі та у порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору оренди. За змістом ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і строки її внесення визначаються в договорі. Обов'язок наймача здійснювати оплату за передане майно у користування визначений також ст. 759 ЦК України.

Дослідивши та оцінивши наявні у матеріалах справи докази (договір оренди №5/2013 відповідні рахунки на оплату орендної плати та електроенергію), суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованість по орендній платі у сумі 12164,83 грн та за електроенергію в розмірі 4390,31 грн. є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

З огляду на ч.6 ст.232 Господарського кодексу, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

На підставі матеріалів справи, поданих сторонами доказів, перевіривши методику розрахунку пені та інфляційних втрат з використанням калькулятора ІАЦ "Ліга", суд встановив, що під час здійснення нарахування пені позивачем не враховані проплати, що здійсненні відповідачем, вихідні дні та дні проплат, на які нарахування пені не здійснюється. При нарахуванні пені за несплачену електроенергію, позивач проводив нарахування з по кожному місяцю з 21 числа, в той час як строк оплати встановлений п.3.7 Договору - не пізніше 25 числа поточного місяця.

За результатом перерахунку здійсненого судом задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 1069,30 грн. пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати та 305,17 грн. пені за прострочення сплати відповідачем вартості спожитої електроенергії.

Щодо нарахування інфляційних втрат за періоди зазначені в позовній заяві по кожному місяцю (з 6 по останнє число поточного місяця), то згідно розрахунку здійсненого судом розмір інфляційних втрат по заборгованості по орендній платі складає 111,00 грн. Щодо інфляційних втрат по заборгованості за несплачену електроенергію, то за період зазначений позивачем (в рамках поточного місяця - з 26 числа поточного місяця по останнє число поточного місяця) інфляційні втарти відсутні.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ст.43 ГПК України).

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідач правами, наданими йому ГПК України, не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, так само не надано доказів погашення заборгованості.

Позивач надав належні докази обґрунтованості та правомірності позовних вимог. За викладеного, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача вартість послуг адвоката.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Відповідно до частини третьої статті 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Як свідчать надані суду докази, а саме - угода від 01.09.2014 р. ( з додатками) та від 21.04.2015 р. (з додатками) про на представництво інтересів у господарській справі, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, Акти виконаних робіт позивачем понесено витрати на оплату послуг адвоката в сумі 2108,00 грн.

В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, відповідно до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст.33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Карлівської автомобільної школи товариства сприяння обороні України (вул. Радевича, 3/2, м. Карлівка, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 02722984) 12164,83 грн заборгованість по орендній платі, 4390,31 грн заборгованості за електроенергію, 1069,30 грн. пені за прострочення сплати відповідачем орендної плати, 305,17 грн. пені за прострочення сплати відповідачем вартості спожитої електроенергії, 111,00 грн інфляційних втрат по заборгованості по орендній платі, 1182,06 грн судового збору та 1363,86 грн. послуг адвоката

3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Повне рішення складено 23.06.15 р.

Суддя Н.Г. Гетя