Рішення

від 22.06.2015 по справі 920/733/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 Справа № 920/733/15

Господарський суд Сумської області у складі: головуючого - судді Рунової В.В.,

при секретарі Осокіній А.М.,

за участю представників:

позивача - Прокопенко Н.В.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/733/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сейм", м.Конотоп

про стягнення 94033,29 грн.,

встановив:

До господарського суду звернулося ПАТ КБ "Приватбанк" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сейм" про стягнення 94033,29 грн. заборгованості за договірними зобов'язаннями.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву суду не надав.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала від 28.05.2015р. була направлена відповідачу за адресою зазначеною в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, але повернулася до суду із довідкою пошти про неможливість вручення у зв'язку з тим, що адресат "за зазначеною адресою не існує".

Тому, відповідно до вимог ч.1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами та доповненнями, судам роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням зазначених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами у відповідності до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне.

27.07.2012 року відповідачем підписано заяву на відкриття поточного рахунку, відповідно до якої відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, що розміщені в мережі Інтернет, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування б/н, від 27.07.2012 року та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до вказаного договору, відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок 26009060925245 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта, що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов - при укладенні договорів і угод чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг" банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом першого підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалась.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення облікових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов - проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до "Умов та правил надання банківських послуг".

Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов - ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відповідно до виписки по рахунку, позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт у розмірі 42000 грн.

Розділом Умов 3.2.1.4 затверджено порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом проценти у розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов - банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі.

Відповідно до п.3.2.1.5.1 Умов - при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню за кожний випадок порушення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Матеріалами справи підтверджується, що у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів на поточному рахунку, станом на 24.03.2015 року відповідач має заборгованість у сумі 24700,43 грн., у тому числі:

- 42000 грн. заборгованості за кредитом,

- 28036,83 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом,

- 17948,46 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором,

- 6048 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

У відповідності до вимог статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна надати докази в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості заявленої позивачем до стягнення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки заявлені до стягнення суми нарахована відповідно до норм укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, а також підтверджуються перевіреними судом розрахунками позивача.

Частиною 7 статті 84 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно зі статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1880,67 грн.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Сейм" (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул. Леніна, 16; ід. код 38121521) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; ід. код 14360570) заборгованість у сумі 94033,29 грн., в тому числі: 42000 грн. заборгованості за кредитом, 28036,83 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 17948,46 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 6048 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; а також витрати по сплаті судового збору у даній справі у сумі 1880,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) В.В. Рунова