Ухвала

від 16.06.2015 по справі 814/3546/14/18870/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3546/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.,

суддів - Бойка А.В.,

- Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудресурси" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудресурси" (далі-позивач, ТОВ "Миколаївбудресурси") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі-відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ від 12.11.2014р. №0002862202, №0002872202.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки відповідача при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, стосовно порушення позивачем податкового законодавства, відсутності господарської операції між ним та його контрагентами не обґрунтовані та не відповідають дійсності.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів від 12.11.2014р. №0002862202.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів від 12.11.2014р. №0002872202.

Відшкодовано судові витрати в сумі 487,20 грн. з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївбудресурси"(код ЄДРПОУ 22427805).

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Державною податковою інспекцією у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Миколаївбудресурси" з питань правомірності формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток при здійсненні правових відносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА» (код ЄДРПОУ 36495555) за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2012 р., ПП «ТД ТАМ» (код ЄДРПОУ 35681367) за період з 01.10.2012 р. по 31.12.2012 р., ТОВ «ІМПЕКСБУД» (код ЄДРПОУ 38113699) за період 01.01.2013р. по 31.12.2013 р., ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (код ЄДРПОУ 38291915) за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., ТОВ «ВП «ЕСТІС» (код ЄДРПОУ 38835558) за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., ТОВ «ТД «ТРЕЙДТОРГ» (код ЄДРПОУ 38993653) за період з 01.03.2014 р. по 31.03.2014 р. та правомірності формування податкових зобов'язань та доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток при здійсненні правових відносин з контрагентами-покупцями товарів (робіт, послуг), придбаними у вищезазначених підприємств.

За результатами даної перевірки відповідачем складено Акт №2655/14-04-22-02/22427805 від 27.10.2014р. (далі - Акт перевірки).

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем 12.11.2014 р. прийняті податкові повідомлення-рішення №0002862202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 171908,75 грн. (основний платіж - 137527 грн., штрафні (фінансові) санкції - 34381,75 грн.), №0002872202 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 205790 грн. (основний платіж - 164632 грн., штрафні (фінансові) санкції - 41158 грн.)

Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що операції між позивачем та ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА», ПП «ТД ТАМ», ТОВ «ІМПЕКСБУД», ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «ВП «ЕСТІС», ТОВ «ТД «ТРЕЙДТОРГ» здійснені без мети настання реальних наслідків, по яких не встановлено їх фактичності та використання у господарській діяльності.

До таких висновків, ДПІ дійшла в результаті перевірки первинної документації, наданої позивачем по взаємовідносинам з контрагентів-постачальників та використовуючи висновки:

- Акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 20.06.2014 р. №717/22-01/36495555 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА» щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 р. по 30.04.2014 р.», відповідно до якого встановлено відсутність ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА» за юридичною адресою. Крім того, звіркою встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення ст. 185 ПК України, таким чином, у зв'язку з отриманням вищенаведеної інформації не можливо підтвердити факт надання товарів підприємством ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА» на адресу.

- Акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 25.01.2013 р. №148/224/35681367 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ТД «ТАМ» з питань фінансово-господарських відносин ТОВ «СТАРТ-Д» за серпень-жовтень 2012 року, ПП «ТРАНС-А-АТЛАНТИКА» за квітень-липень 2012 року, ТОВ «ШОКОВІТА» за серпень-грудень 2012 року, ТОВ «АНГСТРЕМ КОНТИНЕНТАЛЬ» за червень-липень, вереснь-жовтень 2012 року, ТОВ «ЛИГРАН» за квітень-серпень 2012 року», відповідно до якого ПП «ТД «ТАМ» не знаходиться за юридичною адресою.

- Акту перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 26.04.2013 р. №1430/224/35681367 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «ІМПЕКСБУД» за лютий, березень 2013 року», відповідно до якого встановлено, що у підприємства відсутні первинні та бухгалтерські документи: договори, накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, банківські виписки та будь-які інші первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Не встановлено факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «ІМПЕКСБУД» з урахуванням розрахунків коригування-покупці. Таким чином, не можливо підтвердити факт надання товарів підприємством ТОВ «ІМПЕКСБУД» на адресу позивача.

- Акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 07.10.2013 р. №1507/26-55-22-01 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.05.2013р. по 31.07.2013 р.», відповідно до якого встановлено відсутність ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» за юридичною адресою, відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків між Товариством та покупцями.

- Акту перевірки ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області від 17.06.2014 р. №138/08-27-2211/38993653 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «ТРЕЙДТОРГ» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.2014 р. по 30.04.2014 р.», відповідно до якого встановлено, що Товариство за податковою адресою не знаходиться.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що реальність здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА», ПП «ТД ТАМ», ТОВ «ІМПЕКСБУД», ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «ВП «ЕСТІС», ТОВ «ТД «ТРЕЙДТОРГ» в повній мірі документально підтверджено належно оформленими первинними документами, у зв"язку з чим збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість на підставі спірних податкових повідомлень- рішень є необґрунтованим.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податковому кодексу України .

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області вказується, що висновки акту перевірки зроблені з урахування податкової інформації інших податкових органів про контрагентів позивача, а саме Актів перевірок про неможливість проведення зустрічних звірок відносно вказаних контрагентів, в яких була зафіксована інформація стосовно незнаходження контрагентів позивача за місцем реєстрації, про відсутність у них господарських та виробничих можливостей. Крім того апелянт вказував на недоліки в оформленні товаро-транспортних накладних та деяких інших первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з його контрагентами. На підставі викладеного апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 ПК України (в редакції, що була чинною у відповідних податкових періодах), об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Приписами п.135.2 статті 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.137.1 статті 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Відповідно до п.138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Із п.138.2 статті 138 ПК України слідує, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Приписами п.198.1 ст.198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З матеріалів справи вбачається,що в перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з контрагентами з ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА», ПП «ТД ТАМ», ТОВ «ІМПЕКСБУД», ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», ТОВ «ВП «ЕСТІС», ТОВ «ТД «ТРЕЙДТОРГ».

За рахунок здійснення вказаних операцій ТОВ "Миколаївбудресурси" сформувало свої валові витрати та податковий кредит.

В акті перевірки податкова інспекція посилалась на податкову інформацію отриману ним від інших податкових органів, а саме на різноманітних актів перевірок постачальників та неможливість проведення зустрічних звірок, якими встановлено не знаходження контрагентів на момент перевірки за податковою адресою, відсутність у них умов , необхідних для здійснення господарської діяльності, наявність у зазначених контрагентів позивача сумнівних постачальників, у зв'язку з чим податкова інспекція вважала, що на адресу позивача надавались первинні бухгалтерські документи та податкові накладні без мети реального настання правових наслідків.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що висновки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській стосовно завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту є необґрунтованими та передчасними.

В першу чергу, слід відмітити, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податку на включення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та віднесення до валових витрат від господарських, технічних та виробничних можливостей своїх постачальників.

Так, в підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту та віднесення до валових витрат за наслідками господарських операцій з ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА» ( позивачем надано договір поставки від 19.03.2012 р. №19-03-12-01 відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити запасні частини до конвеєрного, елеваторного устаткування і техніки, металопрокат (товар) на умовах визначених п.1.2 Договору.

На виконання зазначеного договору позивачем надані податкові накладні від 30.03.2012 р. №330009, №33008; видаткові накладні від 30.03.2012 р. №РН-33008, №РН-330009, товарно-транспортна накладна від 30.03.2012 р. №38.

Зазначені податковим органом в акті перевірки недоліки в оформленні товарно-транспортної накладної , не надання журналу реєстрації довіреностей, твердження відповідача про те, що перевезення товару здійснювалось автомобілем, який відповідно до отриманих відповідачем відповідей Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області не має жодних господарських відносин з ТОВ «АКЦЕНТ-МЕДІА», судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги, оскільки вказане не може бути підставою для зменшення валових витрат та податкового кредиту ТОВ «Миколаївбудресурси».

На підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ПП «ТД ТАМ» позивачем надано податкові накладні від 18.10.2012 р. №85, №91; видаткова накладна від 18.10.2012 р. №РН-0000661, рахунок-фактура №СФ-0001143 від 18.10.2012 р., довіреність від 18.10.2012 р. №82, товарно-транспортна накладна від 18.10.2012 р. №0000000226.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо неприйняття зауваження відповідача у акті перевірки на те, що перевезення товару відбувалося автомобілем ГАЗ 330202414 - максимальне навантаження якого складає 1,98 т., а товар надавався позивачу у кількості 2 т, тому товарно-транспортна накладна не може свідчити про фактичне постачання товару на адресу позивача, оскільки порушення правил вантажопід'ємності автомобіля не тягне за собою порушень податкового законодавства.

На підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «ІМПЕКСБУД» позивачем надано податкові накладні від 28.03.2013 р. №900, від 29.03.2013 р. №950, видаткова накладна від 29.03.2013 р. №032920, рахунок -фактура№032820 від 28.03.2013 р., товарно-транспортна накладна від 28.03.2013 р. №33, довіреність від 28.03.2013 р. №26.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «СКАЙ-ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Постачальник) позивачем надано договір поставки від 05.06.2013 р. №05-06-13-01 відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити запасні частини до конвеєрного, елеваторного устаткування і техніки, металопрокат (товар) на умовах визначених п.1.2 Договору.

На виконання зазначеного договору позивачем надано податкові накладні від 01.07.2013 р. №13, №33008, від 03.07.2013 р. №144, від 10.07.2013 р. №409, від 12.07.2013 р. №554, від 15.07.2013р. №617, 17.07.2013 р. №696; видаткові накладні від 01.07.2013 р. №РН-13, від 03.07.2013 р. №РН-144, від 10.07.2013 р. №РН-409, від 12.07.2013 р. №РН-554, від 15.07.2013 р. №РН-617, від 17.07.2013 р. №РН-696, №РН-330009; товарно-транспортні накладні від 01.07.2013 р. №13, від 03.07.2013 р. №44, від 10.07.2013 р. №59, від 12.07.2013 р. №64, від 15.07.2013 р. №67, від 17.07.2013 р. №70; рахунки-фактури від 01.07.2013 р. №СФ-13, від 03.07.2013 р. №СФ-144, від 10.07.2013 р. №СФ-409, від 12.07.2013 р. №СФ-554, від 15.07.2013 р. №СФ-617, від 17.07.2013 р. №СФ-696.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «ВП «ЕСТІС» (Постачальник) позивачем договір поставки від 30.10.2013 р. №30-10-13-01 відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити запасні частини до конвеєрного, елеваторного устаткування і техніки, металопрокат (товар) на умовах визначених п.1.2 Договору.

На виконання зазначеного договору надані податкові накладні від 08.11.2013 р. №127, від 06.11.2013 р. №82, від 11.11.2013 р. №156, від 13.11.2013 р. №207, від 15.11.2013 р. №257, від 19.11.2013 р. №329, від 22.11.2013 р. №406, від 11.12.2013 р. №203; видаткові накладні від 06.11.2013 р.№РН-82, від 08.11.2013 р. №РН-127, від 11.11.2013 р. №РН-156, від 13.11.2013 р. №РН-207, від 15.11.2013 р. №РН-257, від 22.11.2013 р. №РН-406, від 19.11.2013 р. №РН-329, від 11.12.2013 р. №РН-203, рахунки-фактури від 06.11.2013 р. №СФ-82, від 08.11.2013 р. №СФ-127, від 11.11.2013 р. №СФ-156, від 13.11.2013 р. №СФ-207, від 15.11.2013 р. №СФ-257, від 22.11.2013 р. №СФ-406, від 19.11.2013р. №СФ-329, від 11.12.2013 р. №СФ-203, товарно-транспортні накладні від 06.11.2013 р. №82, від 08.11.2013 р. №127, №190/1, від 11.11.2013 р. №156, від 13.11.2013 р. №207, від 15.11.2013 р. №257, від 22.11.2013 р. №406, від 19.11.2013 р. №329, від 11.12.2013 р. №203, довіреності від 06.11.2013 р. №189/3, від 11.11.2013 р. №191/1, від 13.11.2013 р. №195/1, від 15.11.2013 р. №197/1, від 19.11.2013 р. №201/1, 22.11.2013 р. №202/1, від 11.12.2013 р. №212/1.

Відповідачем у акті перевірки було зауважено на те, що відповідно до отриманих ним відповідей від Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за транспортним засобом БМВ Х5 Легкова, яка належить ОСОБА_2, який зареєстрований Кіровоградська область, м. Кіровоград, тому, вищезазначений автомобіль зареєстрований за фізичною особою, яка має місце реєстрації та/або місцезнаходження в іншій адміністративно-територіальній одиниці України, та яка не мала жодних господарських відносин з ТОВ «ВП «ЕСТІС», але вказана інформація - не може бути доказом порушення підприємством норм податкового законодавства, про що було вірно зазначено судом першої інстанції.

На підтвердження господарських операцій з ТОВ «ТД «ТРЕЙДТОРГ» (Постачальник) позивачем надано договір поставки від 03.03.2014 р. №03-03-14-01 відповідно до якого постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити запасні частини до конвеєрного, елеваторного устаткування і техніки, металопрокат (товар) на умовах визначених п.1.2 Договору.

На виконання зазначеного договору надані податкові накладні від 03.03.2014 р. №160, №161, від 10.03.2014 р. №162; видаткові накладні від 03.03.2014 р. №РН-0000158, №РН-0000157, від 10.03.2014 р. №РН-0000159; рахунки-фактури від 03.03.2014 р. №СФ-0000157, №СФ-0000158, від 10.03.2014 р. №СФ-0000159; товарно-транспортні накладні від 03.03.2014 р. №145, від 10.03.2014 р. №147, довіреності від 03.03.2014 р. №21/1, від 10.03.2014 р. №24/1.

Дослідивши подані товариством в підтвердження правомірності формування податкового кредиту та валових витрат документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

В свою чергу не встановлення податковим органом місцезнаходження постачальників не є підставою для зменшення податкового кредиту покупця, оскільки покупець не може нести відповідальність за можливу недостовірність відомостей своїх контрагентів.

Крім того колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача( добросовісного платника податку) на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару.

Отже враховуючи все вищезазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що ТОВ «Миколаївбудресурси» не було допущено порушень вимог Податкового кодексу в частині формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки здійснення господарських операцій підтверджена належними первинними документами.

Таким чином повідомлення-рішення від 12.11.2014р. №0002862202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 171908,75 грн. (основний платіж - 137527 грн., штрафні (фінансові) санкції - 34381,75 грн.), №0002872202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 205790 грн. (основний платіж - 164632 грн., штрафні (фінансові) санкції - 41158 грн.)прийнято необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Т.М. Танасогло

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: О.В. Яковлєв