Ухвала

від 16.06.2015 по справі 820/2604/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р.Справа № 820/2604/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. по справі № 820/2604/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "ГАЗЕЛЕЛЕКТРОПРИЛАД"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ТОВ науково-виробниче підприємство "ГАЗЕЛЕКТРОПРИЛАД", звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0005302203 від 10.12.2014 р., яким за наслідками перевірки Товариству було збільшено суму Грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 30586,00 гривень, в т.ч. за основним платежем 24469,00 гривень і нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 6117,00 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 16.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, ДПІ у Київському районі м. Харкова відповідно до пп. 20.1.2 п. 20.1. ст. 20, п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ було направлено запит про надання пояснень та їх документальне підтвердження .

ТОВ науково-виробниче підприємство "ГАЗЕЛЕКТРОПРИЛАД" було надано відповідь та надані документи .

Фахівцями ДПІ у Київському районі м.Харкова на підставі направлення від 31.10.2014 року за № 1581 , на підставі п.78.1.1., п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО ТАЗЕЛЕКТРОПРИЛАД» з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «НАДРА ГАЗ», код ЄДРПОУ 38488471 за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р. та подальшому ланцюгу постачання.

За результатами перевірки складено акт від 03.11.2014 року №6293/20-31-22-03-07/25178963, в якому зафіксовані порушення п.198.2, 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.3 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України підприємством занижено податок на додану вартість за липень 2014 року на суму 24 873 грн.

28.11.2014 року не погодившись з висновками акту перевірки ТОВ науково-виробниче підприємство "ГАЗЕЛЕКТРОПРИЛАД були поданні заперечення, які були залишенні без задоволення

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2014 року № 0005302203.

Не погодившись с податковим повідомленням рішенням ТОВ науково-виробниче підприємство "ГАЗЕЛЕКТРОПРИЛАД" було подано скаргу, яку залишено без розгляду а податкове повідомлення рішення без змін.

Позивач заперечуючи законність вказаних податкових повідомлень рішень, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності в діях позивача порушень положень Податкового кодексу України та, відповідно, відсутності факту заниження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 24 873 грн. Висновки відповідача викладені в акті перевірки позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, не підтверджені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що 02 червня 2014 року між позивачем та з ТОВ «НАДРА ГАЗ» було укладено договір купівлі продажу № 0206-14/01, згідно умов якого продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти й оплатити товар на суму, що визначається у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього Договору (а.с.79).

На виконання умов договору № 0206-14/01 були виписані специфікація № 3 від 2 червня 2014р. (а.с.80), видаткова накладна від № 050805 від 05.08.2014р.(а.с.81), податкова накладна від 17.07.2014 року на поставку запасних частин до автотранспорту (а.с. 83). Сплата за товар підтверджується платіжним дорученням № 226 від 17.07.2014 року на суму 149236,32 грн., транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р139 від 05 серпня 2014р.

30 серпня 2013 року між позивачем та ТОВ «Прайм-Газ» покупець було укладено договір № 22 про поставки продукції в межах довготривалих господарських зв'язків. Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, систематично поставляти (передавати у власність) Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, приймати необхідні для потреб Покупця матеріали (надалі - «Продукція») і вчасно здійснювати оплату такої Продукції (а.с.85-89).

Товар, а саме, запасні частини до автотранспорту придбані позивачем у ТОВ «НАДРА ГАЗ» було реалізовано ТОВ «Прайм-Газ» згідно умов вищевказаного договору, що підтверджується специфікацією № 11, (а.с.90), податковою накладною від 17.07.2014р. (а.с.94-95), видатковою накладною № РН - 05-07-001 від 05.08.2014р. (а.с.91), довіреністю № 604 від 01.08.2014р (а.с.92). на отримання ТМЦ, товарно-транспортною накладною № Р139 від 05 серпня 2014р.(а.с. 97), платіжним дорученням №226 від 17.07.2014 року (а.с. 96).

Виїзд директора підприємства за межі м. Харкова для підписання вищезазначених правочинів підтверджується наказом (а.с.120) та посвідченням на відрядження (а.с.121), подорожним листом (а.с.124), наявністю автомобіля вказаного у подорожному листі у якості основного засобу підприємства згідно відомості-опису основних засобів (а.с.125), довіреністю виписаною на ім"я директора підприємства на отримання ТМЦ від "Надра ГАЗ" (а.с. 122).

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також зазначені податкові накладні не мали недоліків, а порядок їх заповнення відповідає встановленому чинним на момент їх виписання законодавству.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, вищенаведене свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, у зв'язку з придбанням позивачем товарів (робіт, послуг), які в свою чергу були використані останнім в оподатковуваних операціях у межах господарській діяльності.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності підприємства-контрагента.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акту перевірки від 03.11.2014 року №6293/20-31-22-03-07/25178963 про порушення позивачем п.198.2, 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1 п. 200.2 п. 200.3 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України є безпідставними.

Враховуючи зазначені обставини справи та вимоги діючого податкового законодавства України, колегія суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про наявність достатніх підстав та належних доказів на підтвердження правомірності заявлених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2015 року по справі № 820/2604/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.04.2015р. по справі № 820/2604/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є.