Ухвала

від 16.06.2015 по справі 820/3334/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 р.Справа № 820/3334/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015р. по справі № 820/3334/15

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма"Україна Нова"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - СТОВ Агрофірма "Україна Нова", звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000122228 від 18.03.2015 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що висновки зроблені під час перевірки є обґрунтованими та законними, а тому відсутні підстави для визнання протиправними та скасування оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 16.06.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена позапланова невиїзна документальна перевірка СТОВ Агрофірма "Україна Нова" з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні в податковому обліку фінансово-господарських операцій з платниками податків ТОВ "Європейський фонд розвитку" за серпень 2014 р., за результатами якої 24.02.2015 р. був складений акт за № 235/20-27-22-12/00707231, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником: ТОВ "Європейський фонд розвитку" у серпні 2014 р. на суму ПДВ 367091,00 грн., в результаті чого завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду по скороченій декларації за серпень 2014 р. на суму 367091,00 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 18.03.2015 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000122228, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 367091,00 грн.

Позивач заперечуючи законність вказаного податкового повідомлення - рішення, звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що 01.01.2011 р. між СТОВ АГРОФІРМА "УКРАЇНА НОВА"( покупець) та ТОВ "Європейський фонд розвитку" ( постачальник) укладено договір поставки № 01/01/11УН на підставі якого постачальник поставив товар, гербіцид Скорпіон в.р.к. у кількості 13 380 л та протруйник Контадор Макси к.с. 1 180 л. (а.с. 58-61).

Зазначений товар, був переданий підприємству позивача, що підтверджується видатковою накладною № ПЕ-0000000145 від 06.08.2014 р. (а.с. 61).

Відповідно до цієї поставки виписана податкова накладна № 91 від 06.08.2014 р., яка позивачем включена до складу податкового кредиту(а.с.64).

Розрахунки між позивачем та вказаним контрагентом було здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 31 від 17.12.2014 р., банківською випискою від 17.12.2014 р. та протоколом № 21/08-04 від 30.09.2014 року про взаємні зарахування, до чого зауважень під час перевірки не було (а.с. 65-68).

Отримані інсектициди та десиканти від ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ" використані для обробітку ґрунтів та рослин для виробничих потреб СТОВ АГРОФІРМА "УКРАЇНА НОВА", що підтверджено відповідними актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів захисту рослин (а.с.69-103).

Факт транспортування та поставки Контадор Макси к.с. та Скорпіон в.р.к., підтверджуються ТТН № 19 від 06 серпня 2014 року ( а.с.104).

Також, з акту перевірки вбачається, що ТОВ "ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ФОНД РОЗВИТКУ" - (постачальник позивача) придбав Скорпіон та Контадор Макси у ТОВ "Нертус", який дані препарати придбав у ТОВ "Декомп", який в свою чергу придбав їх у ПП КФ "Укрмельмаш".

Тобто, відповідач зазначає, що при проведенні аналізу ланцюга постачання препаратів Скорпіон в.р.к., та Контадор Макси встановлено, що ТОВ "Нертус ЛТД", якому видано посвідчення про державну реєстрацію препаратів, не здійснював постачання будь-якому контрагенту з дослідженого ланцюга постачання (ТОВ "Нертус", ТОВ "Декомп", ПП КФ "Укрмельмаш"), також не здійснював ввезення даних препаратів на митну територію України протягом терміну придатності препарату (три роки).

Крім того, ДПІ зазначає, що ТОВ "Нертус", ТОВ "Декомп", ПП КФ "Укрмельмаш" не здійснювали ввезення препаратів Скорпіон та Контадор Макси на митну територію України на протязі останніх п'яти років.

Таким чином, підставою для висновку податкового органу стосовно вищевказаних порушень з боку позивача, є відсутність факту реального вчинення ним господарських операцій з його контрагентом, що базується на наступних акті ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 27.10.2014 року № 4382/20-30-22-03/33474155 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки приватного підприємства Комерційна фірма "Укрмельмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з іншими платниками податків за серпень 2014 року" та акті Основ'янської ОДПІ від 17.11.2014 року № 4845/20-38-22-01-04/39109332 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ДЕКОМП" код ЄДРПОУ 39109332 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП КФ "Укрмельмаш" код ЄДРПОУ 33474155 за період серпень 2014 року, згідно висновків якого були встановлені встановлено порушення.

Дані обставини були покладені відповідачем в обґрунтування порушень вимог податкового законодавства, допущених позивачем при здійсненні господарської діяльності.

Надаючи правову оцінку податковому органу, судом першої інстанції вірно зазначено, що п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судовим розглядом встановлено, що укладений між позивачем та вищевказаним контрагентом правочин є дійсним, виконаним сторонами в повному обсязі, без претензій та зауважень, ні ким не оскарженим та у судовому порядку не визнаний не дійсним.

Виконання умов договору підтверджується наданими до матеріалів справи первинними документами, бухгалтерської та податкової звітності, які виписані відповідно до п. 9.2. ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні" і п. 2.4. ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Вказані документи в повному обсязі були надані як до перевірки так і до суду. При цьому відповідна сторона жодних зауважень до них не мала, а тому її твердження стосовно не дотримання позивачем вимог Податкового кодексу України є бездоказовими.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності підприємств-контрагентів.

Колегія суддів зазначає, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподаткованої ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отже, реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що надані позивачем первинні документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, а висновки акту перевірки від 24.02.2015 року № 235/20-27-22-12/00707231, про порушення позивачем п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України є безпідставними.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015 року по справі №820/3334/15 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2015р. по справі № 820/3334/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Бершов Г.Є. Ральченко І.М.