ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Запорізької
області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
14.01.09
Справа № 20/554/08
Суддя Гандюкова
Л.П.
За позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю “ТДК-Запоріжжя”, м. Запоріжжя
до
Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя
про стягнення суми 403,88 грн.,
Суддя Гандюкова Л.П.
Представники сторін:
Від позивача - Плюта
О.А. (довіреність № 01/151208 від 15.12.2008р.);
Від відповідача - не з'явився;
СУТНІСТЬ СПОРУ:
Заявлений позов про стягнення з ПП
ОСОБА_1. на користь ТОВ “ТДК-Запоріжжя” суми 348,38 грн. основного боргу, суми
35,03 грн. пені, суми 5,25 грн. 3% річних, суми 15,22 інфляційних втрат, всього
суми 403,88 грн.
Ухвалою господарського суду від
18.11.2008р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі
№ 20/554/08, судове засідання призначено на 17.12.2008р.
Ухвалою в.о. голови господарського
суду Запорізької області від 15.12.2008р. у зв'язку з хворобою судді на
підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 20/554/08 відкладено на
14.01.2009р.
14.01.2009р. за згодою представника
позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позивач підтримує свої позовні
вимоги, просить стягнути з відповідача суму
348,38 грн. основного боргу, суму 35,03 грн. пені, суму 5,25 грн. 3%
річних, суму 15,22 інфляційних втрат, всього суму 403,88
грн. на підставі договору поставки № № П-252 від 17.02.2007р., ст.ст. 1,
2, 22 ГПК України, ст.ст. 610, 625, 712 ГК України.
Відповідач у судове засідання не
з'явився, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і
місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд визнав можливим розглянути
справу на підставі ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в
ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та
вислухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
17.02.2007р. між Товариства з
обмеженою відповідальністю “ТДК-Запоріжжя” (продавець, позивач) та Приватним
підприємцем ОСОБА_1. (покупець, відповідач) був укладений договір поставки,
відповідно до якого Позивач зобов'язався систематично поставляти та передавати
у власність, а Відповідач - приймати товар та своєчасно здійснювати його
оплату.
Згідно з п. 3.4 договору оплата за
товар повинна проводитися протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.
На виконання умов договору позивач
поставив відповідачу товар за видатковими накладними № 190403 від 19.04.2008р.
на суму 225,12 грн. та № 120403 від 12.04.2008р. на суму 278,60 грн., на
загальну суму 503,72 грн. Однак, відповідач сплатив за поставлений товар лише
частково, у розмірі 155,34 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість
у сумі 348,38 грн.
З метою досудового врегулювання
спору, позивачем на адресу відповідача 14.08.2008р. було направлено претензію №
6 від 08.08.2008р., що підтверджується фіскальним чеком від 14.08.2008р. та
повідомленням про вручення поштового відправлення, яка залишилась без
відповіді.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК
України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за
відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або
інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або
одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено
договором або законом.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у
зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає
виконанню у цей строк (термін).
Відповідач не надав суду доказів
належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу.
Таким чином, вимоги про стягнення
суми 348,38 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають
задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені
позовні вимоги про стягнення суми 35,03 грн. пені, суми 5,25 грн. 3% річних,
суми 15,22 інфляційних втрат.
Розглянувши позовні вимоги в цій
частині, суд вважає за необхідне залишити їх без розгляду на наступних
підставах.
Пунктом 7.1 договору передбачено,
що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець на вимогу постачальника
сплачує на його користь пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен
день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив
виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити
суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час
прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший
розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт несвоєчасного виконання
грошових зобов'язань відповідачем суд вважає встановленим, однак
обґрунтованість вимог про стягнення суми
35,03 грн. пені, суми 5,25 грн. 3% річних, суми 15,22 інфляційних втрат за період
з травня 2008 року по листопад2008р. суд немає можливості перевірити у зв'язку
з тим, що розрахунок позову не містить конкретно визначено періоду нарахування (число, місяць) по кожній
накладній. Не вказано конкретну дату зменшення заборгованості (часткова оплата
в сумі 155,34грн.). У розрахунку пені взято облікову ставку НБУ
10%, тоді як з 30.04.2008р. вона становила 12%. Розрахунок позову в цій частині містить зауваження позивача, що він підлягає
уточненню у ході судового розгляду у тому випадку, якщо боржник не здійснить
розрахунок.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані вживати
заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин
справи.
Ухвалою суду від 18.11.2008р. суд
зобов'язував позивача надати нормативне та документальне обґрунтування
заявлених вимог. Доданий до позовної заяви розрахунок пені, 3% річних та
інфляційних втрат не може бути судом перевірено, нового обґрунтування позовних вимог в цій частині
позивач не надав.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України
господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин
не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення
спору.
Таким чином, позовні вимоги про
стягнення пені, 3% річних та інфляційних
втрат на підставі п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України
слід залишити без розгляду
Згідно з ст. 49 ГПК України судові
витрати покладаються повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок
його неправильних дій.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85, п.5
ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємця
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
р/р НОМЕР_2в ЗОД АППБ “Аваль”, МФО 313010) на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю “ТДК-Запоріжжя” (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років
Радянської України, д. 76, кв. 2, код ЄДРПОУ 34748294, р/р 26002010084204 в ЗАО
“ХоумКредитБанк”, м. Дніпропетровськ, МФО 307123) суму 348 грн. 38 коп.
основного боргу, суму 102 грн. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання
рішенням законної сили.
В іншій частині позов залишити без
розгляду.
Суддя Л.П.
Гандюкова
Рішення
господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку
з дня підписання. Рішення підписано у повному обсязі 10.02.2009р.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2009 |
Оприлюднено | 08.09.2009 |
Номер документу | 4542732 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Гандюкова Л.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні