Рішення

від 12.01.2009 по справі 7/496/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

12.01.09                                                                         

Справа №  7/496/08

Суддя   Кутищева Н.С.

За позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю “Штраус Україна”, м. Київ До   відповідача:   Суб'єкта  

підприємницької   діяльності

-фізичної особи   ОСОБА_1, м. Запоріжжя   про стягнення 57279 грн. 09 коп.  Суддя 

Кутіщева Н.С.

Представники:

Від позивача          не з'явився

Від відповідача      не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

Заявлено позов  про стягнення з відповідача на користь

позивача 57279,09 грн., які складаються з 56496,00 грн. основного боргу за

договором № R08/43ЧК від 21.08.2008 р. купівлі-продажу та 783,09 грн. пені за

неналежне виконання умов договору.

20.11.2008 р. порушено провадження

у справі, розгляд якої призначений на 08.12.2008 р., про що сторони були

повідомлені належним чином. Ухвалою в.о. голови господарського суду Запорізької

області від 03.12.2008 р. розгляд справи було перенесено на 12.01.2009 р. В

зв'язку закінчення строку розгляду спору, передбаченого  ст. 69 ГПК України, судовий процес завершено

12.01.2009 р. оголошено рішення суду в повному об'ємі.

Ухвали суду  на адресу сторін були відправлені вчасно та

до суду поштовим відділенням не поверталась, що свідчить про те, що сторони її

отримали та мали змогу належним чином виконати викладені в ній вимоги.

Позивач в судове засідання

12.01.2009 р. не з'явився, свого повноважного представника в судове засідання

не направив без поважних причин.

Відповідач 12.01.2009 р.  в судове засідання не з'явився, вимоги суду,

викладені в попередній  ухвалі суду, не

виконав, відзив та інші витребувані документи суду не надав, свого повноважного

представника в судове засідання не направив без поважних причин.

Згідно зі ст. 28 ГПК України, керівник

підприємства зобов'язаний направити компетентного представника чи сам

прийняти участь в судовому засіданні.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення

президії Вищого господарського суду України                № 04-5/609 від 31.05.2002 р.

“Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність,

деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть

участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом,

якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою,

зазначеною у позовній заяві.

Згідно ст. 22 ГПК України,

сторони  зобов'язані добросовісно

користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до

прав  і охоронюваних законом інтересів

другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного  та об'єктивного дослідження всіх обставин

справи.

           Згідно до ст. 33 ГПК України,  обов'язок доказування і подання  доказів покладається на сторони. Кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

          Докази додаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу.

          Неявка сторін чи їх представників в

судове засідання не звільняє сторін від 

виконання вимог суду, викладених в попередніх  ухвалах суду і направлення суду витребуваних

матеріалів.

         Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив

на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу

може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для

вирішення спору по суті. Сторони  свої

зобов'язання не виконали, не скористались без поважних причин правом на захист

своїх інтересів. Безпідставно не надали суду відзив  на позовну заяву чи доказів в підтвердження

заперечень (при наявності таких, чи доказів виконання договірних зобов'язань.

Спір розглянуто згідно зі ст. 75

ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Вивчивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21.08.2008 р. між позивачем та

відповідачем було укладено договір № R08/43ЧК купівлі-продажу  (надалі - договір).

Згідно умов договору, позивач

зобов'язався продати, а відповідач прийняти та оплатити  продукти харчування (надалі-товар), в порядку

та умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 1.2. договору, під

товаром, згідно з договором, сторони розуміють продукцію у відповідності з

видатковими накладними, які з моменту їх підписання сторонами є невід'ємною

частиною цього договору.

На виконання умов договору, позивач

поставив відповідачу продукцію на загальну суму 56496,00 грн., що

підтверджується підписаною обома сторонами видатковою накладною № РН-0006608

від 15.09.2008 р., скріпленого печатками сторін.  

Згідно п.2.2 договору, оплата за

товар  здійснюється в національній валюті

України банківським переказом згідно фактично отриманого товару.

Пунктом 2.3. договору, відповідачу

надається відстрочка платежу за поставлені товари, термін якої  вказаний в додатку № 1, який є  невід'ємною частиною даного договору. Але в

будь -якому разі, термін оплати по кожній поставці не може перевищувати дати

оплати за товар, що вказана в видатковій накладній.

Відповідно додатку б/н від

21.08.2008 р. та додатку № 1 від 12.09.208 р. до договору, відповідачу

надається відстрочка платежу за поставлені товари, терміном у 30 днів.         

Згідно п. 3.1. договору, поставка

товару здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту отримання позивачем

замовлення-заявки відповідача на поставку товару, яка повинна містити дані про

найменування, асортимент і кількість товару.

Пунктом 3.2. договору, сторони

передбачили, що датою партії товару вважається дата прийому-передачі товару,

зазначена у відповідній накладній (відповідному товаросупроводжувальному

документі). Моментом виконання поставки (прийому-передачі товару) є момент

передачі відповідачу товару та супровідних документів, передбачених чинних

законодавством України (накладні, сертифікати якості, відповідності тощо). За

достовірність зазначених документів відповідає позивач.

Однак, відповідач свої обов'язки по

оплаті, згідно умов договору, не виконав, внаслідок чого у нього утворилась

заборгованість в сумі  56496,00 грн. 

Відповідно до ст. 193

Господарського кодексу України суб'єкти господарювання  та 

інші  учасники  господарських відносин  повинні 

виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до

закону,  інших правових актів,  договору…           Не допускається одностороння відмова

від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526

Цивільного кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що на момент

розгляду справи в суді відповідач має заборгованість в сумі 56496,00 грн.,

доказів її погашення не надав, вимога позивача про  стягнення 56496,00 грн. основного боргу є

обґрунтованою  і підлягає  задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути

з відповідача 783,09 грн. пені за неналежне виконання умов договору, за період

з 16.10.2008 р. по 05.11.2008 р.

Відповідно до ст. 230 ГК України,

штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми

(неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний

сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності,

невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Судом встановлено, що сума пені,

яка заявлена до  стягнення підлягає

задоволенню частково, поскільки:

Відповідно до ст. 3 Закону України

“Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”,

розмір   пені  не може перевищувати  подвійної 

облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Як вбачається з п. 6.2

договору,  за порушення зобов'язань,

передбачених договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню, передбачену

законодавством,  в розмірі подвійної облікової

ставки НБУ за кожен день прострочення платежу/поставки  товару.

Згідно проведеного судом

перерахунку суми пені, згідно до п. 6.2. договору, в судовому засіданні  встановлено, що сума пені, за період

прострочення зобов'язань, яка підлягає стягненню складає   740,93 грн.

В решті позовних вимог щодо

стягнення суми пені слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано.

Позов

слід задовольнити частково.

Судові витрати, згідно зі ст.ст.

44, 49 ГПК України, в частині задоволених вимог, слід  покласти на відповідача, так як з його вини

спір доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 526, 625

Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230 Господарського кодексу  України, 

Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”,

ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 

84,  85 Господарського

процесуального кодексу України,  суд

В И Р І Ш И

В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути

з Суб'єкта   підприємницької   діяльності -фізична   особа  

ОСОБА_1(АДРЕСА_1, р/р № НОМЕР_1в ЗОД “Райффайзен Банк Аваль”

м.Запоріжжя, МФО 313827, код НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю “Штраус Україна” (03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора

Антонова, 5-Б, р/р                                   №

26008200139232 в АКБ “Сітібанк” в м. Києві, МФО 300584) 56496,00 грн. основного

боргу, 740,93 грн. пені, 572,37 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  Видати наказ.

В решті позову відмовити.

         Рішення вступає в законну силу через

10 днів з дня його прийняття.

      Суддя                                                                          

Н.С. Кутіщева