Постанова

від 26.05.2015 по справі 808/907/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

26 травня 2015 року (16 год. 30 хв.) Справа № 808/907/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Мащенко Д.В.,

представника позивача - Чалаплюк С.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінт-РПБ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

12.02.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінт-РПБ» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними дії відповідача щодо неправомірного застосування норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України та визнання відсутності у позивача права на формування податкового кредиту по операціях з ПСП «Стираго» (ЄДРПОУ 32644537), ТОВ Буд-Енерго-Стандарт» (ЄДРПОУ 37221276), ТОВ «Агрофірма Хлібодар» (ЄДРПОУ 32315956) у серпні 2014 року на загальну суму 1350340 грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо неправомірного застосування норм п. 185.1 ст. 185 ПК України та визнання відсутності у позивача права формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по ланцюгу постачання у серпні 2014 року покупцям ТОВ «Віском-Плюс» (ЄДРПОУ 33527924), ПП «ВК «Алмаз» (ЄДРПОУ 32575579), ТОВ «Ремшляхбуд» (ЄДРПОУ 20488682), ТОВ «ЗМРК» (ЄДРПОУ 38972408), ТОВ «Свет-Строй» (ЄДРПОУ 35258634), ТОВ «Енергодарінновація» (ЄДРПОУ 35375850), ТОВ «Промінтрейд» (ЄДРПОУ 39232583), ТОВ «Вірідас Палітра» (ЄДРПОУ 37856891), ТОВ «Аккумтех» (ЄДРПОУ 34748446), ТОВ «НВП «Контсат» (ЄДРПОУ 30293810), ПП «Промрозвиток» (ЄДРПОУ 35718779), ТОВ «Біоенерго Холдинг» (ЄДРПОУ 37167633, ТОВ «ТД ММК» (ЄДРПОУ 36842720), ТОВ «Волинь Ресурс 2012» (ЄДРПОУ 38101065), ТОВ «Інтердорбуд» (ЄДРПОУ 35536506), ТОВ «Запоріжстрой» (ЄДРПОУ 32195713), ПП «НПКО «Тата» (ЄДРПОУ 19264196), ТОВ «Аккумпром» (ЄДРПОУ 38461706), ТОВ «Строй Лідер» (ЄДРПОУ 36604854), ТОВ «ЯРС-2010» (ЄДРПОУ 36712139), ТОВ «Мотор СПР» (ЄДРПОУ 37442792), ТОВ «Металургійна компанія «Мітра» (ЄДРПОУ 37020326), ТОВ «Укрспецсвітло» (ЄДРПОУ 33242397), ТОВ «ТПП Сондар» (ЄДРПОУ 38664936), ПП «Асада» (ЄДРПОУ 24254254), ТОВ «Укрпродторг-Сервіс» (ЄДРПОУ 37359668), ТОВ «Максі Трейд ЛТД» (ЄДРПОУ 39082583), на загальну суму 1421232 грн.; визнати протиправними дії відповідача, які виразилися у самовільному коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок»), без винесення податкового повідомлення-рішення, суми податкових зобов'язань по контрагентам-покупцям ТОВ «Віском-Плюс» (ЄДРПОУ 33527924), ПП «ВК «Алмаз» (ЄДРПОУ 32575579), ТОВ «Ремшляхбуд» (ЄДРПОУ 20488682), ТОВ «ЗМРК» (ЄДРПОУ 38972408), ТОВ «Свет-Строй» (ЄДРПОУ 35258634), ТОВ «Енергодарінновація» (ЄДРПОУ 35375850), ТОВ «Промінтрейд» (ЄДРПОУ 39232583), ТОВ «Вірідас Палітра» (ЄДРПОУ 37856891), ТОВ «Аккумтех» (ЄДРПОУ 34748446), ТОВ «НВП «Контсат» (ЄДРПОУ 30293810), ПП «Промрозвиток» (ЄДРПОУ 35718779), ТОВ «Біоенерго Холдинг» (ЄДРПОУ 37167633, ТОВ «ТД ММК» (ЄДРПОУ 36842720), ТОВ «Волинь Ресурс 2012» (ЄДРПОУ 38101065), ТОВ «Інтердорбуд» (ЄДРПОУ 35536506), ТОВ «Запоріжстрой» (ЄДРПОУ 32195713), ПП «НПКО «Тата» (ЄДРПОУ 19264196), ТОВ «Аккумпром» (ЄДРПОУ 38461706), ТОВ «Строй Лідер» (ЄДРПОУ 36604854), ТОВ «ЯРС-2010» (ЄДРПОУ 36712139), ТОВ «Мотор СПР» (ЄДРПОУ 37442792), ТОВ «Металургійна компанія «Мітра» (ЄДРПОУ 37020326), ТОВ «Укрспецсвітло» (ЄДРПОУ 33242397), ТОВ «ТПП Сондар» (ЄДРПОУ 38664936), ПП «Асада» (ЄДРПОУ 24254254), ТОВ «Укрпродторг-Сервіс» (ЄДРПОУ 37359668), ТОВ «Максі Трейд ЛТД» (ЄДРПОУ 39082583), на загальну суму 1421232 грн., і податкового кредиту по контрагентам-постачальникам ПСП «Стираго» (ЄДРПОУ 32644537), ТОВ Буд-Енерго-Стандарт» (ЄДРПОУ 37221276), ТОВ «Агрофірма Хлібодар» (ЄДРПОУ 32315956) у серпні 2014 року на загальну суму 1350340 грн., які позивач задекларував у перевіряємому періоді відповідно до наявних податкових накладних та згідно вимог Податкового кодексу України; зобов'язати відповідача відновити в усіх інформаційних базах податкового органу, у тому числі електронній базі даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів «АІС «Податковий блок» суми податкових зобов'язань по контрагентам-покупцям на загальну суму ПДВ 1421432 грн. і податкового кредиту по контрагентам-постачальникам на загальну суму ПДВ 1350340 грн. у серпні 2014 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведення перевірки позивача відповідачем було складено акт від 03.12.2014 №579/26-57-22-04-21/39290781 про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами з період з 01.08.2014 по 31.08.2014 (далі - Акту перевірки). Позивач вважає висновки відповідача, зроблені в Акті перевірки, щодо наявності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства необґрунтованими та безпідставними, а дії відповідача які виразилися у самовільному коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок»), без винесення податкового повідомлення-рішення неправомірними, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою від 14.02.2015, через невідповідність вимогам ст. 106 КАС України, позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 05.03.2015.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою від 06.03.2015 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 02.04.2015.

У судове засідання, призначене на 02.04.2015, представники сторін не прибули.

02.04.2015 від позивача до суду надійшли клопотання про зупинення провадження у справі, обґрунтовані необхідністю надання додаткових доказів по справі.

02.04.2015 від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову та клопотання про відкладення судового розгляду.

Ухвалою суду від 02.04.2015 у відповідача були витребувані додаткові докази по справі.

Ухвалою від 02.04.2015 провадження у справі було зупинене до 21.04.2015.

Ухвалою від 21.04.2015 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 21.04.2015.

У судове засідання 21.04.2015 представники сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.

Ухвалою від 21.04.2015 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено до 07.05.2015.

Ухвалою від 07.05.2015 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 07.05.2015.

У судове засідання 07.05.2015 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 07.05.2015, за клопотанням представника відповідача, погодженим представником позивача, судовий розгляд було відкладено на 19.05.2015.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 26.05.2015.

У судове засідання 26.05.2015 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

На підставі вимог ч. 2 ст. 128 КАС України справа розглянута за відсутності представника відповідача.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що в результаті здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами-покупцями, у позивача наявна база і об'єкт оподаткування податком на додану вартість, суму податку на додану вартість у розмірі 1421432,00 грн. у серпні 2014 року ним віднесено до податкового зобов'язання правомірно згідно з вимогами ст.ст. 185, 187, 188, 200 Податкового Кодексу України, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків з бюджетом ним не порушено, що підтверджується поданими за цей період деклараціями та платіжними дорученнями зі сплати податку на додану вартість. Зазначив, що без встановлення порушень податкового законодавства, без проведення зустрічних звірок у покупців з метою встановлення реальності укладених угод та здійснених господарських операцій, без обґрунтування та без доказів встановлення порушень податкового законодавства саме позивачем, без прийняття податкового повідомлення-рішення, відповідачем самовільно внесено коригування до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів та інших інформаційних баз даних, що використовуються податковим органом. Такі незаконні дії податкового органу наносять певної шкоди діловій репутації позивача та негативно впливають на економічний стан підприємства. Зазначив, що платник податків самостійно вираховує суму податкового зобов'язання та податкового кредиту, яку зазначає в наданій до податкового органу податковій декларації. Зазначив, що показники податкового кредиту і податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в інформаційній базі, формуються на підставі показників, зазначених в наданих платниками податків податкових декларацій по податку на додану вартість, і повинні їй відповідати. Отже, податковий орган позбавлений права самостійно вносити до інформаційно-електронної бази зміни на підставі актів перевірок, довідок зустрічних звірок оскільки внесення змін до облікових даних платника податків, що пов'язані із змінами податкового навантаження, можливо тільки на підставі самостійно поданої декларації (коригувань, уточнюючих розрахунків) платником податків, або прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення по збігу строку його узгодження. Податковий орган здійснивши коригування суми податкових зобов'язань та коригування податкового кредиту позивача без прийнятого контролюючим органом податкового повідомлення-рішення по збігу строку його узгодження, втрутився у внутрішню компетенцію платника податків відносно самостійного декларування податкових зобов'язань та податкового кредиту. Наголосив, що в разі, якщо контрагент підприємства порушив законодавство при нарахуванні та сплаті своїх податкових зобов'язань, відповідальність за це несе виключно він, можливості покладення відповідальності на інших осіб законодавством України не тільки не передбачено, але прямо заборонено. Таким чином, несплата податків однією із сторін правочину чи шляхом приховування не є підставою для висновку про нікчемність правочину. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні 19.05.2015 представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову. Зазначив, що судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав. свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації. Зазначив, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку. Отже рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, або якщо оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладання на цю особу будь-якого обов'язку. Тобто, факт порушеного права повинен передувати факту звернення до суду за захистом порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Зазначив, що перевірка була проведена правомірно, а висновки викладені в Акті перевірки є суб'єктивною думкою перевіряючого та не несуть за собою будь-яких правових наслідків для позивача. Вважає дії відповідача щодо внесення коригувань до підсистеми «Аналітична система» на підставі Акту перевірки правомірними. З наведених підстав позовні вимоги є безпідставними і немає жодних законних причин для їх задоволення, а тому просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні 26.05.2015 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

На підставі направлення від 20.11.2014 №2103, наказу відповідача від 20.11.2014 №3021, відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами з період з 01.08.2014 по 31.08.2014, за наслідками якої складено Акт перевірки.

Згідно змісту зазначеного Акту перевірки відповідач дійшов висновку про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з отримання послуг у ПСП «Стираго», ТОВ Буд-Енерго-Стандарт», ТОВ «Агрофірма Хлібодар» та по операціях з продажу цих послуг підприємству-покупцю ТОВ «Віском-Плюс», ПП «ВК «Алмаз», ТОВ «Ремшляхбуд», ТОВ «ЗМРК», ТОВ «Свет-Строй», ТОВ «Енергодарінновація», ТОВ «Промінтрейд», ТОВ «Вірідас Палітра», ТОВ «Аккумтех», ТОВ «НВП «Контсат», ПП «Промрозвиток», ТОВ «Біоенерго Холдинг», ТОВ «ТД ММК», ТОВ «Волинь Ресурс 2012», ТОВ «Інтердорбуд», ТОВ «Запоріжстрой», ПП «НПКО «Тата», ТОВ «Аккумпром», ТОВ «Строй Лідер», ТОВ «ЯРС-2010», ТОВ «Мотор СПР», ТОВ «Металургійна компанія «Мітра», ТОВ «Укрспецсвітло», ТОВ «ТПП Сондар», ПП «Асада», ТОВ «Укрпродторг-Сервіс», ТОВ «Максі Трейд ЛТД» п. 201.1, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 ПК України.

Не погоджуючись з обставинами викладеними в Акті перевірки та вважаючи висновки відповідача необґрунтованими, безпідставними, що не відповідають фактичним обставинам та нормам чинного законодавства, а так само неправомірними дії відповідача щодо коригування у інформаційних базах податкового органу даних податкової звітності позивача, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинами справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З Акту перевірки вбачається, що перевірка позивача проводилась на підставі. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

За приписами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За приписами п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, у зв'язку із встановленням порушень податкового законодавства, відповідачем було складено Акт перевірки.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Згідно п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно до п. 58.1, 58.2 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, із зазначених норм чинного законодавства вбачається, що на підставі Акту перевірки, яким було встановлено порушення податкового законодавства, відповідач, протягом 10ти робочих днів з дня, наступного за днем вручення позивачу Акта перевірки, мав прийняти податкове повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм ПК України, відповідачем, за наслідками проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача, на підставі складеного Акта перевірки, податкове повідомлення-рішення не приймалося.

Суд вважає за необхідне проаналізувати висновки Акту перевірки та правовідносини між позивачем та контрагентами.

Судом встановлено, що позивачем задекларовано податкового кредиту у серпні 2014 року на загальну суму 1350340 грн. по взаємовідносинах з ПСП «Стираго», ТОВ Буд-Енерго-Стандарт», ТОВ «Агрофірма Хлібодар».

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Агрофірма Хлібодар» у серпні 2014 року було укладено договір поставки віл 26.08.2014 №26/20, за яким останній зобов'язався поставити позивачу товар (цукор-пісок), а позивач прийняти та сплатити вартість товару.

Також, між позивачем та ПСП «Стираго» у серпні 2014 року було укладено договір купівлі-продажу віл 19.08.2014 №9/08-2014, за яким останній зобов'язався продати позивачу продукцію, згідно накладних, а позивач прийняти та сплатити вартість продукції.

Також, між позивачем та ТОВ Буд-Енерго-Стандарт» у серпні 2014 року було укладено договір віл 01.08.2014 №12, за яким останній зобов'язався продати позивачу продукцію, згідно накладних, а позивач прийняти та сплатити вартість продукції.

На виконання умов договорів постачальники виписували податкові накладні та видаткові накладні.

Суд зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні податкові накладні, видаткові накладні, які оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ПСП «Стираго», ТОВ Буд-Енерго-Стандарт», ТОВ «Агрофірма Хлібодар».

Факт поставки товару та перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортними накладними.

Суд зазначає, що в матеріалах справи в повному обсязі наявні товарно-транспортні накладні, які оформлені належним чином та містять всю необхідну інформацію щодо транспортування товару, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування автомобілю, підпис та печатка перевізника.

Судом встановлено, що за серпень 2014 року позивачем було задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 1421232,00 грн. по господарських операціях з контрагентами-покупцями ТОВ «Віском-Плюс», ПП «ВК «Алмаз», ТОВ «Ремшляхбуд», ТОВ «ЗМРК», ТОВ «Свет-Строй», ТОВ «Енергодарінновація», ТОВ «Промінтрейд», ТОВ «Вірідас Палітра», ТОВ «Аккумтех», ТОВ «НВП «Контсат», ПП «Промрозвиток», ТОВ «Біоенерго Холдинг», ТОВ «ТД ММК», ТОВ «Волинь Ресурс 2012», ТОВ «Інтердорбуд», ТОВ «Запоріжстрой», ПП «НПКО «Тата», ТОВ «Аккумпром», ТОВ «Строй Лідер», ТОВ «ЯРС-2010», ТОВ «Мотор СПР», ТОВ «Металургійна компанія «Мітра», ТОВ «Укрспецсвітло», ТОВ «ТПП Сондар», ПП «Асада», ТОВ «Укрпродторг-Сервіс», ТОВ «Максі Трейд ЛТД».

Суд зазначає, що на підтвердження здійснення господарських операцій з зазначеними контрагентами-покупцями позивачем було надано у повному обсязі: договори поставки, договори на виконання робіт, договори підряду, договори купівлі-продажу, договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом, податкові накладні, видаткові накладні, Акти здачі-прийняття робіт, товарно-транспортні накладні, Акти надання послуг, довіреності на отримання товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Згідно із пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів є програмним продуктом, який було розроблено для реалізації Порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 № 948, після впровадження підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" форми, передбачені додатками 1 - 9 до Методичних рекомендацій, а також передбачені Методичними рекомендаціями документи складаються, ведуться та накопичуються в електронному вигляді в підсистемі "Податковий аудит" системи "Податковий блок".

Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій, адміністративного або судового оскарження грошового зобов'язання, визначеного у прийнятих податкових повідомленнях-рішеннях - в день отримання відповідних документів або отримання інформації в установленому порядку (до підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки; протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення; додатково приєднуються акти в електронному вигляді з усіма передбаченими додатками, інші визначені підсистемою дані).

У випадку якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу ДПС, такими працівниками забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу ДПС, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АС "Аудит" (підсистеми "Податковий аудит" системи "Податковий блок" - після її впровадження) та інших баз даних органів ДПС.

Відповідні підрозділи органу ДПС, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації та даних не пізніше наступного робочого дня з дня отримання, а також вжиття заходів щодо своєчасного погашення платником податків донарахованих перевіркою сум податкових зобов'язань із відповідним повідомленням органу ДПС, що здійснював (очолював) перевірку, про результати апеляційного узгодження, а також повноту і своєчасність їх сплати.

На підставі проведених перевірок підрозділи органу ДПС, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань (у випадку їх виявлення) та вносять їх до АС "Реєстр схем і елементів ухилення".

Отже, інформація, викладена у електронних базах даних стосовно позивача може бути використана податковим органом при перевірці контрагентів, що може призвести до погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмови його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій.

Позивач в адміністративному позові просить визнати протиправними дії відповідача, які виразилися у самовільному коригуванні електронної бази даних щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (АІС «Податковий блок»), без винесення податкового повідомлення-рішення, суми податкових зобов'язань по контрагентам-покупцям у серпні 2014 року на загальну суму 1421232,00 грн. та податкового кредиту по контрагентам-постачальникам на загальну суму 1350340,00 грн., які позивач задекларував у перевіряємому періоді.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі Акту перевірки було здійснено коригування в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» показників податкової звітності позивача, що відображені в податковій звітності за серпень 2014 року.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає можливості коригування показників податкової звітності платника податків за наслідками складання акту перевірки, єдиною підставою для такого коригування може бути податкове повідомлення-рішення, прийняте у встановлений спосіб, якого в даному випадку прийнято не було.

Отже, суд доходить висновку про те, що дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача за серпень 2014 року є неправомірними.

З наведених підстав інформація про результати проведеної перевірки має бути вилучена з податкових електронних баз даних до яких вона була внесена.

Крім того, необхідно поновити в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», суми податкових зобов'язань по контрагентам-покупцям на загальну суму ПДВ 1421432 грн. і податкового кредиту по контрагентам-постачальникам на загальну суму ПДВ 1350340 грн. у серпні 2014 року, які були відкориговані податковим органом на підставі Акту перевірки.

Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача щодо неправомірного застосування норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України та визнання відсутності у позивача права на формування податкового кредиту по операціях з контрагентами у серпні 2014 року на загальну суму 1350340,00 грн. та визнання протиправними дій відповідача щодо неправомірного застосування норм п. 185.1 ст. 185 ПК України та визнання відсутності у позивача права формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість по ланцюгу постачання у серпні 2014 року покупцям на загальну суму 1421232 грн., суд зазначає наступне.

Порядок оформлення результатів документальних перевірок визначено Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772 (далі - Порядок №984).

Порядком №984 встановлено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, що повинна містити кожна з них.

Відповідно до Порядку №984 акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки. Вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити такі дані: місцезнаходження платника податків, повне і скорочене (за наявності) найменування платника податків відповідно до установчих документів, підстави для проведення перевірки відповідно до Кодексу та інших законодавчих актів, дата видачі та номер направлення на проведення документальної перевірки, найменування органу державної податкової служби, який його виписав, дати та номери наказів керівника органу державної податкової служби на проведення перевірки, продовження або перенесення строків проведення перевірки, зупинення перевірки (у разі наявності), якщо документальна перевірка у відповідних випадках здійснюється за постановою (ухвалою) суду про призначення перевірки або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеною ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні, зазначаються відповідні обов'язкові реквізити зазначених постанов (ухвал), посади, назва структурного підрозділу, найменування органу державної податкової служби, звання, прізвища, імена, по батькові посадових (службових) осіб, що проводили перевірку, вид перевірки (документальна планова або позапланова, виїзна або невиїзна перевірка), період, за який проводилася документальна перевірка діяльності платника податку, інформація про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом, інформація про наявність журналу реєстрації перевірок платника податків та вчинення в ньому запису про проведення перевірки.

За приписами пункту шостого Розділу ІІ Порядку №984 висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином: зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень; виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Водночас пунктом третім Розділу першого Порядку №984 встановлено, що акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Таким чином, акт перевірки це лише службовий документ, компетентна обґрунтована думка посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті рішення. Уповноважена службова особа при прийнятті рішення на підставі акту перевірки може як погодитися з висновками посадової особи органу державної податкової служби, яка проводила перевірку, так і відхилити їх.

Отже, складання актів та довідок за результатом проведених перевірок є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби. Викладення в актах та довідках, складених за результатом перевірок, фактичних даних про господарську діяльність перевіряємої особи, посилання на норми чинного законодавства є правом органів податкової служби, яке реалізовується фахівцями органів податкової служби.

Суд зазначає, що зміст Акту перевірки та висновки Акту перевірки безпосередньо не стосуються прав і обов'язків платника податків, не містять обов'язкового для нього припису. Негативні наслідки може тягнути рішення, прийняте на підставі такого Акту перевірки, або дії вчинені за наслідками складання такого акту.

За приписами п. 7 розділу IV Порядку №984 зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

Тому, діями відповідача щодо викладення в Акті перевірки змісту виявлених порушень Податкового законодавства України при взаємовідносинах з контрагентами та діями щодо застосування норм п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185 ПК України не порушено права та інтереси позивача.

Суд зазначає, що зазначені вище позовні вимоги, є неправильним способом захисту порушених прав, оскільки самі по собі дії податкового органу щодо того на чому повинні ґрунтуватися висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки, не створюють для платника податків жодних негативних наслідків та не порушують його права.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задовлення позовних вимог в цій частині, як необґрунтованих.

За приписами ч. 1, 3 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Доданими до матеріалів справи квитанціями від 12.02.2015 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 560,28 грн.

Відтак, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 94 КАС України, підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України сума пропорційно задоволених позовних вимог, а саме 450,66 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінт-РПБ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо внесення в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту», на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №579/26-57-22-04-21/39390781 від 03.12.2014 коригування показників податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінт-РПБ» за серпень 2014 року, а саме податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ПСП «Стираго» (ЄДРПОУ 32644537), ТОВ Буд-Енерго-Стандарт» (ЄДРПОУ 37221276), ТОВ «Агрофірма Хлібодар» (ЄДРПОУ 32315956) у серпні 2014 року на загальну суму 1350340 грн., а також податкового зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинам з контрагентами - покупцями ТОВ «Віском-Плюс» (ЄДРПОУ 33527924), ПП «ВК «Алмаз» (ЄДРПОУ 32575579), ТОВ «Ремшляхбуд» (ЄДРПОУ 20488682), ТОВ «ЗМРК» (ЄДРПОУ 38972408), ТОВ «Свет-Строй» (ЄДРПОУ 35258634), ТОВ «Енергодарінновація» (ЄДРПОУ 35375850), ТОВ «Промінтрейд» (ЄДРПОУ 39232583), ТОВ «Вірідас Палітра» (ЄДРПОУ 37856891), ТОВ «Аккумтех» (ЄДРПОУ 34748446), ТОВ «НВП «Контсат» (ЄДРПОУ 30293810), ПП «Промрозвиток» (ЄДРПОУ 35718779), ТОВ «Біоенерго Холдинг» (ЄДРПОУ 37167633, ТОВ «ТД ММК» (ЄДРПОУ 36842720), ТОВ «Волинь Ресурс 2012» (ЄДРПОУ 38101065), ТОВ «Інтердорбуд» (ЄДРПОУ 35536506), ТОВ «Запоріжстрой» (ЄДРПОУ 32195713), ПП «НПКО «Тата» (ЄДРПОУ 19264196), ТОВ «Аккумпром» (ЄДРПОУ 38461706), ТОВ «Строй Лідер» (ЄДРПОУ 36604854), ТОВ «ЯРС-2010» (ЄДРПОУ 36712139), ТОВ «Мотор СПР» (ЄДРПОУ 37442792), ТОВ «Металургійна компанія «Мітра» (ЄДРПОУ 37020326), ТОВ «Укрспецсвітло» (ЄДРПОУ 33242397), ТОВ «ТПП Сондар» (ЄДРПОУ 38664936), ПП «Асада» (ЄДРПОУ 24254254), ТОВ «Укрпродторг-Сервіс» (ЄДРПОУ 37359668), ТОВ «Максі Трейд ЛТД» (ЄДРПОУ 39082583), на загальну суму 1421232 грн.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вилучити з АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» інформацію, що внесена на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки №579/26-57-22-04-21/39390781 від 03.12.2014 та відновити показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінт-РПБ» в АІС «Податковий блок» «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту» за серпень 2014 року, що зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінт-РПБ».

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінт-РПБ» сплачений судовий збір у сумі 450,66 грн. (чотириста п'ятдесят гривень 66 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль