Постанова

від 18.06.2015 по справі 816/2022/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/2022/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Довгопол М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кулик - Куличок О.Л.,

представників позивача - Агеєвої І.І., Вовк О.О.,

представника відповідача - Чайки М.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" /надалі - позивач, ТОВ "Вікторія Агроекспо"/ звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області/надалі - відповідач, Миргородська ОДПІ/ про визнання дій щодо складання акту від 13.05.2015 №911/16-20-22-01-11/32802841/21 "Про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання ТОВ "Вікторія Агроекспо" вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вівотранс" (код ЄДРПОУ 39230146) за жовтень 2014 року протиправними.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на неправомірність дій відповідача із формування в акті перевірки висновків щодо непідтвердження факту господарських операцій позивача з ТОВ "ВІВОТРАНС", наголошуючи на тому, що під час перевірки не враховано первинні документи, якими оформлено господарські операції позивача з ТОВ "ВІВОТРАНС", натомість покладено в основу висновків акт ДПІ у м. Полтаві про результати проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "ВІВОТРАНС" без зазначення номера акта, періоду часу, в який відбувалася перевірка. За таких обставин позивач вважає безпідставним та необґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ "Вікторія Агроекспо" вимог пунктів 198.1., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію тим, що перевірку позивача проведено на підставі наказу Миргородської ОДПІ від 28.04.2015 № 93, направлення від 28.04.2015 № 249, №250, згідно підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України, з дотриманням вимог чинного законодавства. Зазначав, що дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки, щодо співставлення даних первинного бухгалтерського обліку та інших документів. Акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів, тому не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що у термін з 29.04.2015 по 07.05.2015 Миргородською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вікторія Агроекспо" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вівотранс" за жовтень 2014 року.

Зазначену перевірку проведено на підставі наказу Миргородської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 28.04.2015 № 93, направлень на перевірку від 29.04.2015 № 249, №250, вручених під підпис головному бухгалтеру ТОВ "Вікторія Агроекспо" 29.04.2015 /а.с.187, 188/.

За результатами перевірки складено акт № 911/16-20-22-01-11/32802841/21 від 13.05.2015, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Вікторія Агроекспо" вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в жовтні 2014 року на суму 114821 грн /а.с.11-25/.

На підставі акту перевірки Миргородською ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №000752200 від 09.06.2015, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 172 231 грн. 50 коп., в тому числі, за основним платежем - 114 921 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 57 410,5 грн /а.с. 190, на звороті/.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо складання акту перевірки № 911/16-20-22-01-11/32802841/21 від 13.05.2015, позивач звернувся до суду.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу (підпункт 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

В силу положень пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що у термін з 29.04.2015 по 07.05.2015 Миргородською ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Вікторія Агроекспо" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Вівотранс" за жовтень 2014 року відповідно до п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі наказу Миргородської ОДПІ від 28.04.2015 № 93, направлень на перевірку від 29.04.2015 № 249, №250, вручених під головному бухгалтеру 29.04.2015.

Доказів оскарження та скасування наказу Миргородської ОДПІ від 28.04.2015 № 93 до суду не надано.

ТОВ "Вікторія Агроекспо" допущено посадових осіб Миргородської ОДПІ до проведення перевірки. Наявність правових підстав для проведення перевірки позивачем не заперечується.

Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що за результатами перевірки Миргородською ОДПІ складено акт № 911/16-20-22-01-11/32802841/21 від 13.05.2015 /а.с.11-25/. Із цими діями позивач не погоджується, вважаючи їх протиправними.

Поняття акта перевірки наведено у пункті 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 (далі - Порядок № 984) , згідно з яким акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку визначено, що Акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку.

Отже , дії, пов'язані зі складенням акта, у разі встановлення порушень під час перевірки, є обов'язковими, тоді як самі висновки такими не є.

Системний аналіз норм Податкового кодексу України, Порядку № 984 дає підстави для висновку, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання. Він є засобом документування дій контролюючого органу, адже фіксує певні обставини так як їх бачить представник податкового органу, і не встановлює відповідальності для особи, яка допустила недоліки або порушення, виявлені під час проведення перевірки.

Складання актів перевірок є службовою діяльністю працівників органу державної податкової служби на виконання своїх посадових обов'язків щодо збирання доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни. Наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод для діяльності платника податків.

Суд погоджується із доводами відповідача про те, що акт перевірки складається посадовими особами контролюючого органу і не містить волевиявлення самого органу щодо виявлених посадовими особами фактів, тому не створює для суб'єкта господарювання жодних правових наслідків.

За змістом пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У пункті 8 статті 3 КАС України позивача визначено як особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкта владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Із наведених процесуальних норм Закону випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право.

Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів КАС підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Дії суб'єкта владних повноважень є такими що порушують права і свободи особи в тому разі, які вони, по-перше, вчинені з перевищенням визначених законом повноважень, та, по-друге, є юридично значимими, тобто мають безпосередній вплив та стан суб'єктивних прав та обов'язків особи.

Дії ж контролюючого органу щодо складання акту перевірки не порушують права чи інтереси особи, не впливають на її суб'єктивні права та обов'язки. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта (в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки) може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта, або у випадку можливого використання такого акта, як доказу вчинення правопорушення при розгляді відповідного спору.

Зазначена позиція підтримується у постановах ВСУ від 24.09.2013 року у справі № 21-255а13, від 10.09.2013 у справі № 21-237а13 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо складання акту перевірки є службовою діяльністю, яка не тягне правових наслідків для позивача, а відтак позовні вимоги про визнання таких дій протиправними задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія Агроекспо" до Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 23 червня 2015 року.

Суддя М.В. Довгопол