Постанова

від 18.06.2015 по справі 820/2677/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

18 червня 2015 р. Справа № 820/2677/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - Бондар Д.О.,

представника відповідача - Мосійчука Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СП АГРОТРЕЙД" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "СП АГРОТРЕЙД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, у якому просить суд: визнати протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів щодо складання акту перевірки №4442/20-30-22-03/38383670 від 30.10.2014 року; скасувати податкове повідомлення-рішення №9020302203 від 14.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що контролюючим органом було проведено перевірку ТОВ "СП Агротрейд", за результатами якої складено Акт № 4442/20-30-22-03/38383670 від 30.10.2014 року. На підставі даного акту, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 9020302203 від 14.11.2014 року. Позивач зазначає, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, оскільки у позивача наявні всі первині документи які підтверджують факт взаємовідносин із контрагентом та мав встановлене законом право на віднесення сум по даним взаємовідносинам до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

У судовому засіданні представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що позивачем не підтверджено витрати на послуги, щодо включення до складу податкового кредиту, а з наданих документів неможливо з'ясувати яким чином були вчинені контрагентом інформаційно-консультативні послуги.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "СП Агротрейд" зареєстроване як юридична особа 16.10.2012 року № 14801020000054005 за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 192/а, оф. 504. Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області з 18.10.2012 року за № 75475, код ЄДРПО 38383670.

Суд зазначає, що податковим законодавством передбачено, право органів державної податкової служби на: здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Агротрейд" направлено запит від 19.09.2014 року за № 15115/10/20-30-22-03-21 "Про надання пояснень та їх документального підтвердження" на підставі п.п.20.1.2, п.п. 20.1.4 п.20.1.14 п.20.1 ст.20 та п.п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням податкової інформації, яка свідчить про порушення податкового законодавства підприємством позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Євроінтерторг" (код ЄДРПОУ 39167216) за липень 2014 року.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

Положеннями п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Згідно з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Судом встановлено, що 03.10.2014 року позивачем надано відповідь до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п. 79.1. ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Суд зазначає, що відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча однієї з таких обставин, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено Наказ № 2082 від 16.10.2014 року про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "СП Агротрейд" (код ЄДРПОУ 38383670) на підставі пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, 79 Податкового кодексу України.

На виконання вимог податкового законодавства, уповноваженою особою ТОВ "СП Агротрейд" 20.10.2014 року було отримано повідомлення від 16.10.2014 року № 16605/20-30-22-03-21 про запрошення до органів доходів і зборів та наказ податкового органу від 16.10.2014 року № 2082 на проведення перевірки.

Таким чином, суд доходить висновку, що податковий орган під час проведення невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "СП Агротрейд" діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "СП Агротрейд" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Євроінтерторг"(код 39167216) за липень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 4442/20-30-22-03/38383670 від 30.10.2014 року, у висновках якого зазначені наступні порушення, а саме:

- ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ у липня 2014 року на загальну суму 125000,00 грн..

В подальшому, Дзержинської ДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було винесено податкове повідомлення - рішення № 9020302203 від 14.11.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 156250,00 грн., з яких за основним платежем 125000,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31250,00 грн..

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суму грошового зобов'язання на підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 200.1 ст. 200 згаданого Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "СП Агротрейд" та ТОВ "Євроінтерторг" укладено договір про надання інформаційно-консультативних послуг № АТ0107-01у від 01.07.2014 року.

На підтвердження виконання умов договору, позивачем надано Акт № 1/у виконаних робіт від 31.07.2014 року ТОВ "Євроінтерторг", де зазначено вартість наданих послуг у розмірі 750000,00 грн. та надано податкову накладну від 31.07.2014 року № 1502.

Судом вставлено, що операції з придбання послуг від ТОВ "Євроінтерторг" були включені ТОВ "СП Агротрейд" до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за липень 2014 року на суму 125000,00 грн.,

Проаналізувавши зміст вищезазначеного акта прийому-передачі виконаних послуг, суд зазначає, що він містить лише узагальнену інформацію стосовно наданих інформаційно-консультативних послуг, тобто не підтверджено витрати на послуги які включені до складу податкового кредиту документами від іншої особи та документами, що підтверджують зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку, не підтверджено, яким саме чином було здійснено послуги для ТОВ "СП Агротрейд".

Окрім того, зі змісту вищезазначеного акту не вбачається за можливе чітко визначити які саме договори були підготовлені та/або укладені за допомогою ТОВ «Євроінтерторг» в результаті інформаційно-консультативних послуг.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір, укладений з ТОВ «Євроінтерторг» було здійснено поза межами звичайної господарської діяльності позивача, а вчинені господарські операції викликають сумнів в їх реальності, доцільності та відповідності дійсному економічному змісту з метою реального одержання прибутку, а позивачем, в свою чергу, також не надано доказів дотримання засад розумності та добросовісності у спірних взаємовідносинах. Відтак, спірний правочин не може бути визнаний судом законною підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

З наявних у справі документів слідує, що фактично господарських операцій саме між позивачем та ТОВ «Євроінтерторг» не відбувалось, а тому надані до справи копії первинних документів не можуть бути взяті до уваги навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством (лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. №742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України").

Таким чином, суд не знаходить підстав для висновку про те, що правочин, укладений позивачем та ТОВ "Євроінтерторг" у межах звичайної господарської діяльності, спрямовані на досягнення реальної мети і об'єктивно були потрібні позивачу для організації господарської діяльності з метою одержання прибутку.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наведені обставини свідчать про те, що висновки податкового органу про неможливість формувати позивачем податкового кредиту по ПДВ за період, що перевірявся, у зв'язку з відсутністю доказів фактичного виконання наданих послуг щодо ТОВ "Євроінтерторг", на підставі якого винесене оскаржуване податкове повідомлення - рішення, є правомірними.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, що відповідно п. 44.6 ст. 44 Податкового Кодексу України факт ненадання документів, що підтверджують показники податкової звітності, до закінчення перевірки, слід кваліфікувати як відсутність таких документів на час складання податкової звітності.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберіганням яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу. При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд констатує, що під час розгляду справи суду не надано первинних документів, з аналізу яких можна дійти висновку про правомірність дій позивача щодо формування податкових зобов'язань та податкового кредиту щодо взаємовідносин з ТОВ "Євроінтерторг".

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд зазначає, що податкове повідомлення - рішення №9020302203 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмірі 156250,00 грн., з яких основний платіж у сумі 125000,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31250,00 грн. щодо контрагента ТОВ "Євроінтерторг" є обґрунтованим та прийнятим в межах повноважень та спосіб передбачений діючим законодавством.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ч. 2 ст. 94 КАС України. -

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "СП АГРОТРЕЙД" до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СП АГРОТРЕЙД" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 192-А, оф. 504, ідентифікаційний код юридичної особи 38383670) на користь Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - "судовий збір, код ЄДРПОУ суду 34390710, пункт 3.1") недоплачену суму судового збору у розмірі 2812 (дві тисячі вісімсот дванадцять) грн. 50 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 23 червня 2015 року.

Суддя Р.В. Мельников