ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2015 року справа № 823/1289/15
м. Черкаси
12 год. 31 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Каліновської А.В.,
при секретарі - Шалько І.П.,
за участю:
представника позивача: Кореня М.В.,
представника відповідача: Тимошенка І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області до приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Шульц" про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Шульц" на користь управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травень 2015 року у сумі 3154 грн. 84 коп.
Позов обґрунтовано тим, що відповідно до п. "ж" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-Х-ІІ від 05.11.1991 року, частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за № 64/8663, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах за списком №2, здійснюють відшкодування Пенсійному фонду України витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за травень 2015 року у сумі 3154 грн. 84 коп., яка підлягає стягненню на користь Пенсійного фонду України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з вищезазначених підстав.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в своїх запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що чинним законодавством не передбачено обов'язок підприємства сплачувати пенсії чи покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, а тому у позивача відсутнє право стягувати зазначену заборгованість. Відповідно до положень п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. А тому фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій повинні виплачуватися з державного бюджету України. Крім того, в статутній діяльності підприємства відповідача відсутній вид діяльності, як виплата та доставка пільгових пенсій.
Враховуючи вищезазначене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Агрофірма Шульц" зареєстроване як юридична особа 11.04.2002, ідентифікаційний код 31703549, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.03.2015 №20346826.
На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області перебуває 3 особи (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.), які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII як колишні працівники приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Шульц", що підтверджується витягами з трудових книжок, копії яких містяться в матеріалах справи.
Вищезазначені особи виховали п'ятеро і більше дітей, що підтверджується свідоцтвами про народження, копії яких містяться у матеріалах справи.
Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 року (далі - Закон №1788-XII) передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, а також жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України тощо.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей" № 244 від 16.05.1992 (далі - Постанова) визначено, що жінкам, які працюють в сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро або більше дітей до 14-річного віку, в тому числі усиновлених, пенсії на пільгових умовах призначаються незалежно від віку та наявного трудового стажу. Право на пенсію на вказаних у пункті 1 цієї постанови пільгових умовах мають жінки, які зайняті на постійній роботі у сільськогосподаpському виробництві у колгоспах, державних господарствах, міжгосподарських підприємствах, кооперативах, орендних колективах, а також в фермерських та інших господарствах незалежно від форм власності та господарювання (п. 2 Постанови).
Відповідно до положень п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугою років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, 2, покриваються підприємствами та організаціями.
Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.
Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.
Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25років.
Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.
Таким чином, підприємства повинні відшкодовувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з розрахунку, складеного останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, що призначені працівникам відповідача відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено зміни до ст. 9 Податкового кодексу України. Так із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Фактично його замінено на єдиний податок четвертої групи. Проте, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.
Отже, з 01.01.2015 у сільськогосподарських підприємств виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодуванню підлягають лише витрати, фактично понесені Пенсійним фондом України починаючи з 01.01.2015.
Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі - Інструкція №21-1).
Відповідно до п. 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах, зокрема для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно з п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Враховуючи вищевикладене, необґрунтованим є твердження відповідача, що чинним законодавством не передбачено обов'язок підприємства сплачувати пенсії чи покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Відповідно до розрахунку за травень 2015 року позивач здійснив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним працівникам приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Шульц" в сумі 3154 грн. 84 коп. згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ч.1 ст.13 Закону №1788-XII, за списком №2.
Пунктом 6.7. Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У справі відсутні докази щодо відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат.
Відповідно до статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 та статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010, позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 3154 грн. 84 коп. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Агрофірма Шульц" (19500, Черкаська область, м. Городище, вул. Шевченка, буд. 116, ідентифікаційний код 31703549) на користь управління Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області (19500, Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 119, ідентифікаційний код 21366596) борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за травень 2015 року у сумі 3154 грн. (три тисячі сто п'ятдесят чотири) грн. 84 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.В. Каліновська
Повний текст постанови виготовлено 22 червня 2015 року.
Суд | Черкаський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2015 |
Оприлюднено | 30.06.2015 |
Номер документу | 45454627 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Черкаський окружний адміністративний суд
А.В. Каліновська
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні