Рішення

від 18.06.2015 по справі 904/3799/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.06.15р. Справа № 904/3799/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокранмонтаж", м. Дніпропетровськ

про стягнення 150 000 грн. 00 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Приходько О.І.- адвокат, ордер серія ДП №959 від 28.04.2015р.;

від відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 150 000 грн. 00 коп. - суму попередньої оплати за договором підряду від 01.09.2014р. №ДКМ-01.09.

Відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, у судове засідання не з'явився, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, у клопотанні (вх. №39047/15 від 17.06.2015р.) про перенесення розгляду справи просить перенести судове засідання на іншу дату у зв'язку з перебуванням представника відповідача у відрядженні.

Приймаючи до уваги, що:

- в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку;

- обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі „Смирнова проти України");

- згідно з пунктом 3.9.2 постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

- відповідно до пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору,

- по-перше, суд не обмежує кола осіб, які можуть бути представниками у суді, а розгляд даної справи вже відкладався у зв'язку з неявкою відповідача;

- по-друге, відповідачем не надано доказів в підтвердження перебування його представника у відрядженні;

- відповідно до частини 3 статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;

- тому суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

Оригінали документів, оглянуті у судовому засіданні відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представником позивача заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

01.09.2014р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія", як замовником, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпрокранмонтаж", як підрядником, було укладено Договір підряду №ДКМ-01.09 (надалі - Договір підряду), відповідно до пункту 1.1 якого підрядник зобов'язується власними та/або залученими силами за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, виконати роботи з розробки проекту будівництва, установки і монтажу кран-балки, вантажопідйомністю 3т.

Пунктом 15.1 Договору підряду встановлено, що цей договір набуває чинності з 01.09.2014р. і діє до 31.12.2014р., а в частині гарантійних зобов'язань і санкцій за їх порушення - до закінчення гарантійного терміну.

Згідно з пунктом 2.1 Договору підряду загальна вартість робіт за договором визначається на підставі договірної ціни, складеної підрядником українською мовою, що є невід'ємною частиною договору і становить 215 300 грн. 00 коп. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 35 883 грн. 34 коп.

У пункті 4.1.1 Договору підряду сторони узгодили, що замовник протягом 3-х банківських днів з моменту підписання договору, шляхом оплати коштами на поточний рахунок підрядника, відповідно до рахунку підрядника, виставленого на підставі кошторису, сплачує попередню оплату, що становить 150 000 грн. 00 коп. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 25 000 грн. 00 коп.

Як вбачається на виконання умов Договору підряду 04.09.2014р. позивачем було сплачено відповідачу попередню оплату у розмірі 150 000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням від 04.09.2014р. №93 (а.с. 40).

Відповідно до пункту 3.1 Договору підряду підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт на протязі 10-ти робочих днів після підписання акту приймання об'єкту в ремонт та отримання попередньої оплати згідно пункт 4.1.1 договору; датою закінчення виконання робіт підрядником є дата повідомлення про закінчення робіт та/або дата підписання Акта приймання виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-2В), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-3).

Як вбачається на виконання Договору підряду відповідачем було прийнято до виконання роботи з розробки проекту будівництва, установки і монтажу кран-балки вантажопідйомністю 3т, про що свідчить Акт приймання об'єкту в ремонт від 24.09.2014р. (а.с. 39).

У пункті 3.6 Договору підряду сторони узгодили, що термін виконання робіт визначений у погодженому сторонами графіку та становить 45-ть робочих днів з моменту підписання акту приймання об'єкту в ремонт.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Отже, відповідач повинен був виконати роботи за Договором підряду до 26.11.2014р. (включно) .

Згідно з пунктом 9.1 Договору підряду здача-прийом виконаних робіт здійснюється сторонами за тиждень або по факту виконання робіт з оформленням Актів приймання виконаних підрядних робіт (за формою КБ-2В), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (за формою №КБ-3).

Матеріали справи не містять доказів виконання робіт відповідачем відповідно до умов Договору, на вимоги господарського суду такі докази не надано.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (частина 1 статті 838 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків (частини 1,3 статті 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається позивач звертався до відповідача з вимогою (вих. №0129/2015 від 23.03.2015р.) про виконання зобов'язання, у якій відмовився від Договору підряду від 01.09.2014р. №ДКМ-01.09 через те, що виконання зобов'язання втратило інтерес для замовника (позивача у справі), оскільки підрядник (відповідач у справі) виконував роботи дуже повільно і строк договору закінчився. Також позивач у зазначеній вимозі вимагав у семиденний строк з дня отримання вимоги повернути попередню оплату у розмірі 150 000 грн. 00 коп. Про спрямування вимоги відповідачу свідчить фіскальний чек „Укрпошта" від 23.03.2015р. та опис від 23.03.2015р. вкладення до рекомендованого листа.

Матеріали справи не містять доказів повернення попередньої оплати за Договором підряду у розмірі 150 000 грн. 00 коп. позивачу.

Отже, обґрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення сплаченої відповідачу суми попередньої оплати у розмірі 150 000 грн. 00 коп., які фактично є збитками позивача.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

За приписами пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до статті 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню і з відповідача підлягає стягненню 150 000 грн. 00 коп. - збитків.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача, у тому числі витрати на послуги адвоката у розмірі 3 750 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на оплату послуг адвоката, господарський суд виходив з принципу співрозмірності оплати за надані послуги.

Так, відповідно до пункту 6.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При цьому суд звертає увагу на те, що матеріали справи містять копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2105, виданого Приходько Олександру Івановичу, копію договору від 21.04.2015р. №12 про надання адвокатських послуг, укладеного позивачем з адвокатським об'єднанням „Нексум", оригінал акту від 28.04.2015р. №12/1 приймання-передачі наданих адвокатських послуг та оригінал платіжного доручення від 28.04.2015р. №520 про сплату грошових коштів у сумі 7 500 грн. 00 коп. з призначенням платежу „оплата за надання адвокатських послуг згідно пунктів 3.1 та 3.2. Договору №12 від 21.04.2015р.".

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрокранмонтаж" (49018, м. Дніпропетровськ, вул. Пролетарська, 123; ідентифікаційний код 36160532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська трубна компанія" (49107, м. Дніпропетровськ, Запорізьке шосе, 25; ідентифікаційний код 32905858) 150 000 грн. 00 коп. - збитків, 3 000 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору та 3 750 грн. 00 коп. - витрат на послуги адвоката.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„23„ червня 2015р.