Рішення

від 16.06.2015 по справі 906/561/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" червня 2015 р. Справа № 906/561/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Лопатюк К.Ю., довіреність від 14.04.2015 р.,

від відповідача: Нікульча О.І., керівник,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (Київська обл., м.Бровари)

до Приватного підприємства "Крона" (Житомирська обл., м.Бердичів)

про стягнення 51225,75 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (Київська обл., м.Бровари) звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Крона" (Житомирська обл., м.Бердичів) про стягнення 51225,75 грн., з яких 37599,20 грн. боргу за отриманий товар та 13626,55 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.04.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/561/15, розгляд справи призначено на 02.06.2015р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Відповідач свого представника в судове засідання 02.06.2015р. не направив, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки в суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення представнику відповідача поштового відправлення - ухвали суду про порушення провадження у справі №906/561/15 та призначення справи до розгляду на 02.06.2015р.

В судовому засіданні 02.06.2015р. представник позивача повідомив, що відповідачем частково погашено заборгованість, проте у позивача немає можливості в дане судове засідання подати докази на підтвердження цього. Представник пояснив, що підписаний зі сторони позивача акт звірки направлений на адресу відповідача.

Представник позивача подав клопотання (вх.№7218/15 від 02.06.2015р.) про долучення до матеріалів справи документів, а також, клопотання (вх.№02-44/592/15 від 02.06.2015р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України у зв'язку з необхідністю проведення взаємозвірки боргу з відповідачем.

За наведених обставин, зважаючи на неявку представника відповідача та з метою забезпечення його прав учасника процесу, розглянувши клопотання представника позивача, враховуючи також необхідність подання додаткових доказів, господарський суд ухвалою від 02.06.2015р. відклав розгляд справи на 16.06.2015р., продовживши встановлений строк розгляду справи відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням позивача.

Представник позивача в засіданні суду підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просить його задовольнити. Представник подала суду для долучення до матеріалів справи виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №541978 щодо Приватного підприємства "Крона" та акти звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.12.2011р., станом на 31,12.2012р. та за період 01.01.2013р. по 05.05.2015р. Подані документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні подав письмові пояснення (вх.№7971/15), в яких підтвердив виникнення заборгованості ПП "Крона" перед позивачем в сумі 34599,20 грн., зазначивши, що в позовній заяві не враховано сплату відповідачем 3000,00 грн. згідно з платіжним дорученням №52 від 23.03.2015р. Окрім того, в поясненнях вказано, що 21.04.2015р. підприємство здійснило оплату в сумі 3779,20 грн. Посилаючись на зазначене, відповідач стверджує, що заборгованість ПП "Крона" перед ТОВ "Укрветпромпостач" складає 30820,00 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків; відповідно, сума боргу з врахуванням індексу інфляції, а також, відсотки за прострочення суми боргу, повинна бути зменшена. До пояснень подано документи, наведені в переліку додатків. Подані пояснення з додатками додано до матеріалів справи.

Слід зазначити, що представник позивача підтвердила надходження коштів від відповідача, про які останній вказав у письмових поясненнях та зазначено в двосторонньому акті взаємозвірки розрахунків, а саме: 3000,00 грн. до звернення з позовом до суду та 3779,20 грн. - після порушення провадження у даній справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (постачальник) та Приватним підприємством "Крона" (покупець) укладено договір поставки №4 (а.с.82), у відповідності до умов якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця ветеринарні препарати та предмети зооветеринарного догляду для тварин (далі-продукція), а покупець зобов'язується приймати і здійснювати оплату за продукцію (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2., 3.1 договору, постачальник передає покупцю продукцію в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними у рахунку(ах)-фактурі(ах) та видатковій(их) накладній (их), які невід'ємними частинами цього договору; кількість та асортимент продукції зазначається у рахунку(ах)-фактурі(ах) та видатковій(их) накладній(их) на кожну партію продукції.

За змістом пунктів 1.3., 2.3, 2.6. договору, підписання представниками сторін видаткової(их) накладної(их) свідчить про погодження між сторонами асортименту, кількості та ціни на продукцію (повноваження представника покупця підтверджується довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей); видаткові накладні та довіреність на отримання продукції є доказом передачі продукції у власність покупця; з моменту підписання сторонами видаткової(их) накладної(их) продукція вважається переданою постачальником та прийнятою покупцем за кількістю.

Згідно з п.5.4. договору, датою поставки продукції є дата підписання сторонами видаткової(их) накладної(их).

У відповідності до п.5.1, 5.2. договору, продукція відвантажується за цінами, діючими на момент відвантаження; ціни, які зазначені у видатковій(их) накладній(их) є фіксованими і не можуть бути змінені в односторонньому порядку.

Відповідно до п.5.3. договору, покупець зобов'язується оплатити отриману продукцію шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів від дати поставки продукції.

За пунктом 9.3. договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 року.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У відповідності до статті 629 цього ж кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов договору поставки №4 від 03.01.2013р. позивач виконав свої зобов'язання у повному обсязі, поставивши в січні-листопаді 2013 року передбачену договором продукцію на підставі довіреностей на отримання продукції (а.с.35-53) за видатковими накладними:

- №6 від 04.01.2013 р. на суму 1637,00 грн.,

- №28 від 14.01.2013 р. на суму 543,55 грн.,

- №80 від 24.01.2013 р. на суму 8321,50 грн.,

- №126 від 05.02.2013 р. на суму 1455,44 грн.,

- №205 від 21.02.2013 р. на суму 474,98 грн.,

- №320 від 14.03.2013 р. на суму 6302,23 грн.,

- №360 від 21.03.2013 р. на суму 2775,30 грн.,

- №1025 від 07.05.2013 р. на суму 2224,50 грн.,

- №1268 від 12.06.2013 р. на суму 1150,00 грн.,

- №1957 від 29.07.2013 р. на суму 5420,60 грн.,

- №2021 від 09.08.2013 р. на суму 2313,95 грн.,

- №2384 від 14.08.2013 р. на суму 367,90 грн.,

- №2488 від 19.08.2013 р. на суму 1941,50 грн.,

- №2589 від 30.08.2013 р. на суму 1199,40 грн.,

- №2695 від 19.08.2013 р. на суму 917,70 грн.,

- №2711 від 23.09.2013 р. на суму 614,40 грн.,

- №2715 від 24.09.2013 р. на суму 147,00 грн.,

- №3410 від 28.10.2013 р. на суму 4231,80 грн.,

- №3431 від 31.10.2013 р. на суму 2600,75 грн.,

- №3524 від 20.11.2013 р. на суму 5435,06 грн.,

- №3781 від 28.11.2013 р. на суму 4448,91 грн., на загальну суму 54523,57 грн. (а.с.14-34).

В свою чергу, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції належним чином відповідно до умов договору (п.5.3.) не виконав, лише частково оплативши отриманий товар. Щодо сплати заборгованості позивач звернувся до відповідача з вимогою-претензією за вих.№283 від 14.08.2014р. (а.с.54-55), проте, вимогу відповідач у повному обсязі не задоволив, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду про стягнення боргу в сумі 37599,20 грн. та нарахованих за прострочення оплати інфляційних.

В судовому засіданні 16.06.2015р. представник відповідача подав засвідчені банком копії платіжного доручення №52 від 19.03.2015р. про сплату відповідачем позивачу 3000,00 грн. за отримані ветпрепарати, а також, платіжного доручення №89 від 21.04.2015р., з якого вбачається, що ПП "Крона" перерахувало на рахунок позивача 3779,20грн. Представник позивача підтвердив факт перерахування відповідачем позивачу вищевказаних коштів.

За таких обставин, у справі, що розглядається, відсутній предмет спору в частині стягнення 3779,20 грн. основного боргу за договором поставки №4 від 03.01.2013 р.

У відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, провадження у даній справі в частині стягнення 3779,20грн. заборгованості підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Водночас, зважаючи на сплату відповідачем позивачу коштів в сумі 3000,00 грн. 19.03.2015р., тобто, ще до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" до суду з позовом у даній справі (згідно поштового штемпелю на конверті позов направлено в суд 09.042015р.), що не було враховано позивачем у позовній заяві, позовна вимога в частині стягнення 3000,00 грн. заявлена безпідставно, тому суд відмовляє у позові в цій частині.

Що ж до позовних вимог в частині стягнення 30820,00 грн. заборгованості, то вони є підтвердженими поданими до справи належними доказами, крім того, визнані відповідачем, зокрема, у двосторонньому акті звірки взаєморозрахунків за період 01.01.2013-05.05.2015, визнаються судом повністю законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню господарським судом.

Таким чином, згідно встановлених обставин справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки №4 від 03.01.2013 р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаної норми закону позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язання з оплати товару інфляційні в сумі 13626,55 грн. за період 12.12.2013 - 24.03.2015 (розрахунок в позовній заяві, а.с.4).

Відповідач, посилаючись на те, що позивач не врахував у позові один платіж в сумі 3779,20грн., здійснений 19.03.2015 р., вказував також про необхідність відповідного зменшення нарахованих позивачем інфляційних.

Разом з тим, перевіривши здійснений позивачем розрахунок з огляду на встановлені обставини справи, суд встановив, що, маючи право нараховувати інфляційні за весь час прострочення оплати по кожній окремо партії товару (тобто, з дня, наступного після спливу 14-ти календарних днів від дати поставки партії товару), позивач, при здійсненні нарахування інфляційних, визначив початок періоду прострочення відповідно до дати останньої із спірних поставки товару, а саме, вказав період заборгованості: 12.12.2013-24.03.2015 р.

Водночас, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіряючи розрахунок позивача, з огляду на зазначений позивачем сукупний індекс інфляції за період (1,362), виходячи з якого здійснено нарахування 13626,55 грн. інфляційних, суд встановив, що незважаючи на вказаний період заборгованості 12.12.2013 - 24.03.2015, нарахування фактично здійснено за період з грудня 2013 року по лютий 2015 року включно. Тобто, нарахування інфляційних на прострочену суму боргу за березень 2015 року (коли відповідач здійснив неврахований у позові платіж в сумі 3000,00грн.) позивачем взагалі не здійснювалось. Таким чином, суд встановив правомірність здійсненого позивачем розрахунку інфляційних, та, відповідно, обґрунтованість заявленого позову в частині стягнення 13626,55 грн. інфляційних відповідно до ст.625 ЦК України.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості суду не надав. Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 30820,00 грн. заборгованості та 13626,55 грн. інфляційних; в частині стягнення 3000,00 грн. заборгованості в позові слід відмовити; провадження у справі в частині стягнення 3779,20 грн. заборгованості - припинити.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст.49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Крона" (13300, Житомирська обл., м.Бердичів, вул.Толстого, буд.9, ідентифікаційний код 31033523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач" (07400, Київська обл., м.Бровари, вул.Будьонного, буд.23, ідентифікаційний номер 31033523):

- 30820,00 грн. заборгованості,

- 13626,55 грн. інфляційних,

- 1719,94 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В частині стягнення 3000,00 грн. заборгованості в позові відмовити.

4. Провадження у справі в частині стягнення 3779,20 грн. заборгованості припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.06.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу