Рішення

від 28.05.2015 по справі 906/497/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" травня 2015 р. Справа № 906/497/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кудряшової Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Юрченко Л.Й., наказ №15 від 12.05.2013 року;

від Користишівської районної ради: Надточій М.В., довіреність №211/02-30/02-09 від 06.05.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Коростишівське архітектурно - планувальне бюро"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення 27343,20 грн., дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 24510,63 грн. заборгованості з орендної плати, 2832,57 грн. - пені, а також про дострокове розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, міст, району від 08.07.2013 та повернення орендованого майна позивачу згідно акту приймання-передачі.

21.05.2015 до суду подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач просить стягнути з відповідача 38073,79 грн. основного боргу та 7871,25 грн. пені.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог від 19.05.2015 приймається судом, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.05.2015, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача заявив усне клопотання строком нарахування штрафних санкцій вважати початковий період з 05.07.2014 по 05.04.2015.

Відповідач в судове засідання не з'явився, уповноваженого представника не направив, не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях. Ухвала господарського суду від 14.05.2015, направлена на юридичну адресу відповідача (що зазначена в позовній заяві та в Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 12501, житомирська область, АДРЕСА_1), повернута поштовим відділення з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 N01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку позивач у позовній заяві вказав адресу відповідача, що відповідає місцю реєстрації, а саме: 12501, житомирська область, АДРЕСА_1, на цю адресу господарським судом направлялись всі поштові відправлення, інші адреси господарському суду не повідомлялися.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням голови Коростишівської районної ради №28 від 08.07.2013 надано дозвіл адміністрації КП "Коростишівське архітектурно - планувальне бюро" на укладення договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, міст, району з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, а саме: частини нежилого приміщення (захисної споруди цивільного захисту), площею 276,8 кв. м, розміщеного за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_2.

08.07.2013 року між КП "Коростишівське архітектурно - планувальне бюро" (орендодавець/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар/відповідач) укладено договір (а.с. 13-18) оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, міст, району, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: частину нежилого приміщення (захисної споруди цивільного захисту), площею 276,8 кв. м, розміщеного за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_2, що знаходиться на балансі КП «Коростишівське архітектурно-планувальне бюро», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, здійснену станом на 01.07.2013, і становить 338750,00 грн. без ПДВ (п.п. 1.1. договору).

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (п.п. 2.1. договору).

Пунктом 1.2. договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення кафетерію та більярду.

Відповідно до п.п. 2.4. договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю. Орендар повертає майно орендодавцю в аналогічному порядку, встановленому при передачі майна орендарю цим договором. майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

Згідно п.п. 3.1. та 3.2. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку оренди плати, затвердженої Коростишівської районною радою, згідно протоколу робочої комісії з питань ефективного використання спільної комунальної власності територіальні громад сіл, міста району від 05.07.2013, і становить 10 % вартості майна згідно висновку від 01.07.2013 без ПДВ за перший місяць оренди - 2822,92 грн./місяць.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та орендодавцю у визначеному пунктом 3.4. співвідношенні, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

При цьому, у разі несплати (повністю або частково) у встановлені строки орендарем орендної плати, орендодавець має право ставити питання про розірвання договору оренди.

Також п.п. 10.1. договору сторони узгодили, що останній укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 08.07.2013 до 08.06.2016.

На виконання умов договору між сторонами у справі 08.07.2013 підписано акт приймання-передачі об'єкту оренди (а.с. 19).

Відповідач свої зобов'язання по сплаті орендних платежів в передбачені договором строки не виконав, в результаті чого ФОП ОСОБА_3 перед позивачем виникла заборгованість в сумі 38073,79 грн. частково за липень 2014, за серпень - грудень 2014 та січень-травень 2015.

Позивач за вих. №04 від 16.01.2015 направив відповідачу претензію з проханням сплатити заборгованість, яку відповідач залишив без належного реагування.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за договором оренди підлягають задоволенню.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 7871,25 грн. за несвоєчасну сплату орендної плати, господарський суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума пені за несвоєчасну сплату орендної плати становить 7871,25 грн.

Перевіривши розрахунки позивача та взявши до уваги клопотання представника позивача щодо зазначення початкового періоду нарахування штрафних санкцій 05.07.2014 по 05.04.2015, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 4001,91 грн., а саме:

378,31 грн. за період з 05.07.2014 по 05.04.2015 на суму боргу 1650,16 грн.;

654,52 грн. за період з 05.08.2014 по 05.04.2015 на суму боргу 3043,78 грн.;

607,01 грн. за період з 05.09.2014 по 05.04.2015 на суму боргу 3132,05 грн.;

555,68 грн. за період з 05.10.2014 по 05.04.2015 на суму боргу 3207,22 грн.;

496,84 грн. за період з 05.11.2014 по 05.04.2015 на суму боргу 3268,16 грн.;

436,22 грн. за період з 05.12.2014 по 05.04.2015 на суму боргу 3366,20 грн.;

367,22 грн. за період з 05.01.2015 по 05.04.2015 на суму боргу 3470,55 грн.;

299,77 грн. за період з 05.02.2015 по 05.04.2015 на суму боргу 3654,49 грн.;

206,34 грн. за період з 05.03.2015 по 05.04.2015 на суму боргу 4049,18 грн.

В задоволенні вимоги щодо стягнення пені в сумі 3870,00 грн. суд відмовляє.

Стосовно вимоги про розірвання договору оренди суд зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Частинами 1, 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Оцінка порушення договору як істотного повинна здійснюватись судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим ч. 2 ст. 651 ЦК України, а саме істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини першої статті 284 ГК України орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов'язок з її сплати є основним обов'язком орендаря.

Договір може бути розірваний судом у зв'язку з тим, що орендодавець позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору - можливості своєчасного отримання орендної плати.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що відповідач не сплачував належним чином орендну плату. Оскільки несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, міст, району від 08.07.2013, укладеного між сторонами, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач на день розгляду справи орендоване ним майно позивачу не повернув, правові підстави для подальшого користування майном у відповідача відсутні, тому суд приходить до висновку, що відповідач продовжує користуватись орендованим майном безпідставно.

На підставі викладеного, позов Комунального підприємства "Коростишівське архітектурно - планувальне бюро" в частині зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 повернути окреме індивідуально визначене майно: частину нежилого приміщення (захисної споруди цивільного захисту), площею 276,8 кв. м, розміщеного за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_2 також обґрунтований та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, міст, району від 08.07.2013, укладений між Комунальним підприємством "Коростишівське архітектурно - планувальне бюро" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3.

3. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 (12501, Житомирська область, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

- передати Комунальному підприємству "Коростишівське архітектурно - планувальне бюро" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, 1а, ід. код 20413840) частину нежилого приміщення (захисної споруди цивільного захисту), площею 276,8 кв. м, розміщеного за адресою: Житомирська область, АДРЕСА_2.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (12501, Житомирська область, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1)

- на користь Комунального підприємства "Коростишівське архітектурно - планувальне бюро" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, 1а, ід. код 20413840) 38073,79 грн. основного боргу та 4001,91 грн. пені, а також 2891,14 грн. сплаченого судового збору.

5. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.06.15

Суддя Кудряшова Ю.В.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - відповідачу (рек. з повід.)