Рішення

від 23.06.2015 по справі 908/3588/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/63/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015 Справа № 908/3588/15

За позовом : Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

До відповідача : Запорізького обласного відділення Українського фонду культури, м. Запоріжжя.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

- від позивача: Сипко І.А., довіреність № 144/20-19 від 05.05.2015р.;

- від відповідача: не з'явився.

Заявлено позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Орджонікідзевського району до Запорізького обласного відділення Українського фонду культури про стягнення 7 805 грн. 95 коп. основного боргу.

Ухвалою суду від 11.06.2015р. було порушено провадження по справі, присвоєно номер провадження 7/63/15, судове засідання призначено на 23.06.2015р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судове засідання 23.06.2015р., представник відповідача не з'явився. Про поважність причин неявки представника відповідача суд належним чином не повідомив. Ухвала про порушення провадження по справі направлялася судом на адресу відповідача, до суду поштовим відправленням не поверталася.

До суду 23.06.2015р. від позивача надійшов супровідний лист з документами, витребуваними ухвалою суду від 11.06.2015р. по справі № 908/3588/15. Також, позивачем надано нормативне обґрунтування способу захисту порушених прав. (супровідний лист з додатками долучений до матеріалів справи).

Згідно з наданим витягом з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача, відповідач зареєстрований в ЄДР за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, та за якою направлялися ухвали суду.

В судовому засіданні 23.06.2015р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Спір розглянуто з гідно ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За клопотанням представника позивача судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розгляд справи закінчено 23.06.2015р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі, в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Між Концерном «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району (позивач по справі, теплопостачальна організація по договору) та Запорізьким обласним відділенням Українського фонду культури (відповідач по справі, споживач по договору) укладено договір № 201633 купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2007 року (далі - договір).

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1.1 договору, теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі.

В п. 6.4 договору сторони погодили, що споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно п. 6.7 договору, споживач, з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. № 4, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач до позивача для отримання зазначених документів в порядку, визначеному договором не з'явився, а тому, позивач направив розрахункові документи за спірний період в необхідній кількості примірників на адресу відповідача поштовою кореспонденцією, хоча такий обов'язок за умовами договору на позивача не покладається. (докази направлення рахунків та актів приймання-передачі теплової енергії на адресу відповідача долучено до матеріалів справи).

Також, 22.05.2015р. позивачем на адресу відповідача листом № 624/09 від 23.05.2015р. були повторно направлені розрахункові документи, а саме рахунки та акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період (копію листа з описом вкладення долучено до матеріалів справи).

Згідно п. 6.7.1 договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації протягом п'яти днів з дати отримання.

Відповідно до п. 6.7.2 договору, у разі неотримання акту приймання-передачі або обґрунтованих заперечень споживача в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору , акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання - передачі теплової енергії на адресу Концерну «МТМ» не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув. Тобто, фактично погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з сумами нарахованими Позивачем до оплати за відповідні періоди. Позивачем були зроблені помітки на актах згідно з п. 6.7.2 договору. Отже, оформлені таким чином акти є погодженими та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

Крім того, п. 3.2.26 договору, споживач зобов'язався щомісячно, у строки, визначені договором, повертати теплопостачальній організації підписаний уповноваженою особою та належним чином оформлений акт приймання - передачі теплової енергії в гарячій воді, а пунктом 4.1.9 договору, передбачено, що теплопостачальна організація має право вимагати повернення підписаних та належним чином оформлених актів приймання - передачі теплової енергії в термін передбачений умовами договору, а в разі неповернення актів вважати їх прийнятими споживачем в редакції теплопостачальної організації.

Позивач, в період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року, відпустив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7 805 грн. 95 коп., що підтверджується актами приймання-передачі та рахунками, оригінали яких долучено до матеріалів справи, а саме:

- Акт № 201633 від 31.10.2013р. на суму 1 089 грн. 58 коп.;

- Акт № 201633 від 30.11.2013р. на суму 1 231 грн. 19 коп.;

- Акт № 201633 від 31.12.2013р. на суму 1 423 грн. 69 коп.;

- Акт № 201633 від 31.01.2014р. на суму 1 436 грн. 33 коп.;

- Акт № 201633 від 28.02.2014р. на суму 1 189 грн. 21 коп.;

- Акт № 201633 від 31.03.2014р. на суму 1 110 грн. 49 коп.;

- Акт № 201633 від 30.05.2014р. на суму 325 грн. 46 коп.

Відповідач, в порушення умов договору, виставлені позивачем рахунки не сплатив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті, утворилася заборгованість в розмірі 7 805 грн. 95 коп.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 7 805 грн. 95 коп. боргу. (детальний розрахунок заборгованості за відпущену теплову енергію із зазначенням сум щомісячних нарахувань та проведених оплат із зазначенням підтверджуючих документів, а також заборгованості окремо по кожному звітньому періоду та загальної суми за весь спірний період долучений до матеріалів справи).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до листа МКП «Основаніє» вих. № 540/01-05 від 20.01.2015р. та акту прийому - передачі нежитлового приміщення від 31.08.2014р. приміщення по пр. Леніна, 180 А в м. Запоріжжя відповідачем було передано Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради та Міському комунальному підприємству «Основаніє».

Позивач звертався до відповідача з претензією вих. № 1115/05-юр від 02.06.2014р. про погашення заборгованості за теплову енергію (копії претензії та реєстру відправленої заказної кореспонденції долучені до матеріалів справи), однак відповідач відповідач на претензію відповіді не надав, заборгованість не сплатив.

Враховуючи вищевикладене,та те, що на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості і заборгованість підтверджена матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 805 грн. 95 коп. боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі вищезазначеного, позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Запорізького обласного відділення Українського фонду культури підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну «Міські теплові мережі» Орджонікідзевського району м. Запоріжжя до Запорізького обласного відділення Українського фонду культури задовольнити .

Стягнути з Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя, вул. Леніна, буд. 180 А, код ЄДРПОУ 19266887) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання № 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 7 805 (сім тисяч вісімсот п'ять) грн. 95 коп. основного боргу.

Видати наказ.

Стягнути з Запорізького обласного відділення Українського фонду культури (69035, м. Запоріжжя, вул. Леніна, буд. 180 А, код ЄДРПОУ 19266887) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, на рахунок № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет