Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/8820/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/8820/15

За позовом Приватного акціонерного товариства «Біофарма»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс»

про стягнення 118 891,13 грн.

Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явилися.

від відповідача - не з'явилися.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Біофарма» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс» про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу №03 від 20.01.2011 у розмірі 118 891,13 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 2 377,83 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як покупець, своїх обов'язків за Договором купівлі-продажу №03 від 20.01.2011 не виконав, зокрема, не перерахував грошових коштів на рахунок Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», як продавця, за поставлені товари по відповідному договору та/або позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги виконання зобов'язання за Договором купівлі-продажу №03 від 20.01.2011 на підставі Договору про відступлення права вимоги від 30.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2015 порушено провадження у справі №910/8820/15 та призначено розгляд справи на 20.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 розгляд справи №910/8820/15 відкладено на 08.06.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін у судове засідання 08.06.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали, заяв та клопотань станом на дату розгляду справи не подавали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що сторони повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/8820/15.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 08.06.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.01.2011 між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс» (далі - Покупець, Відповідач) було укладено Договір купівлі-продажу №03 (далі - Договір)

Відповідно до п.п. 1.1.-1.2. Договору Продавець зобов'язується передавати (поставляти) вироби медичного призначення (далі - Товар) у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору. Товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Згідно з п. 2.2. Договору постачання Товару здійснюється автомобільним транспортом на протязі 3 робочих днів на умовах СРТ або DDU, згідно з ІНКОТЕРМС 2000. Конкретне місце поставки узгоджується сторонами на кожну окрему поставку та зазначається у видатковій накладній.

Сторони погодили, що ціни на одиницю Товару, а також загальна сума товарної партії визначається відповідно до відпускних цін Продавця та згідно з узгодженим сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних. Сума даного Договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного Договору, і визначається шляхом складання сум партій визначених у видаткових накладних (п.п. 2.4.-2.5. Договору).

Пунктами 5.1.-5.2. Договору передбачено, що Покупець проводить оплату Товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Оплата кожної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

Приписами пунктів 6.1.-6.2. Договору встановлено, що Товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію. Право власності на Товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової втрати чи пошкодження Товару несе власник.

Судом встановлено, що укладений 20.01.2011 Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується передача Відповідачу Товару за видатковими накладним у період з 07.11.2013 по 15.03.2014, які без зауважень підписані уповноваженим представниками сторін, на загальну суму 118 891,13 грн. (копії наявні у матеріалах справи).

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п.п. 5.1.-5.2. Договору Покупець проводить оплату Товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Оплата кожної партії проводиться в повному обсязі на умовах,що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

Таким чином, після спливу указаного в п.п. 5.1.-5.2 Договору строку оплати за Товар Покупець вважається таким, що прострочив грошове зобов'язання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс» грошового зобов'язання по сплаті на підставі Договору купівлі-продажу №03 від 20.01.2011 у розмірі 118 891,13 грн., вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення суду не надано.

30.05.2014 між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (далі - Первинний кредитор) та Приватним акціонерним товариством «Біофарма» (далі - Новий кредитор, Позивач) укладено Договір відступлення права вимоги (далі - Договір цесії).

Згідно з п. 1 Договору цесії Первинний кредитор відступає Новому кредитору, а Новий кредитор набуває право вимоги, належне Первинному кредитрові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу №03 від 20.01.2011 між Первинним кредитором і Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс».

Відповідно до п. 2.1. Договору цесії до Нового кредитора переходить зазначене вище право вимоги Первинного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього договору, а саме передається право вимоги на сум 118 891,13грн.

Пунктами 6-7 Договору цесії передбачено, що до Нового кредитора преходять усі права,які забезпечують виконання обов'язків боржника. Новий кредитор повідомлений про будь-які можливі заперечення,які може висувати проти його вимог боржник, а також про зміст листування і переговорів між Первинним кредитором і боржником.

Згідно з п. 8 Договору цесії боржник повідомлений про передачу права вимоги боргу в суму 118 891,13 грн. від Первинного кредитора Новому кредитору.

Відповідно до норм цивільного законодавства та умов Договору відступлення права вимоги від 30.05.2014 заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом з обов'язковим повідомленням про це боржника.

На підставі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

30.05.2014 Приватне акціонерне товариство «Альба Україна» направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс» письмове повідомлення №00004 про заміну особи кредитора в зобов'язанні.

Як вказує Позивач, станом на дату звернення до суду з позовом Відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого Товару не виконав, а неодноразові спроби урегулювати питання у досудовому порядку не дали бажаного правового результату.

Судом встановлено, що Відповідач має прострочене грошове зобов'язання з оплати поставленого Товару у розмірі 118 891,13 грн. на підставі Договору купівлі-продажу №03 від 20.01.2011.

Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс» перед Приватним акціонерним товариством «Біофарма» за неналежне виконання свого зобов'язання за Договором, враховуючи умови Договору цесії, становить 118 891,13 грн.

У відповідності до ч. 1 ст.ст. 527, 612 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК України).

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Факт невиконання зобов'язання за Договором належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем не спростований.

Крім того, Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, заявлені до нього вимоги не спростував, доказів погашення заборгованості за поставлений Товар та/або наявності об'єктивних причин неможливості виконання договірних зобов'язань суду не надав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача є обґрунтованими щодо стягнення 118 891,13 грн. заборгованості за Договором, були доведеними належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 75, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтермегасервіс» (03127, м. Київ, просп. 40-річчя жовтня, буд. 100/2; код ЄДРПОУ 34181220) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Біофарма» (03680, м. Київ, вул. Миколи Амосова, буд. 9; код ЄДРПОУ 36273281) заборгованість за Договором купівлі-продажу №03 від 20.01.2011 у розмірі 118 891,13 грн. та витрати зі сплати судовому збору у розмірі 2 377,83 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 22.06.2015.

Cуддя А.В.Яковенко