Рішення

від 23.06.2015 по справі 911/2039/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р. Справа № 911/2039/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р ГРУП";

про стягнення 8 710,00 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Наринський В.М. (наказ № 1-К від 18.05.2005 р.);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р ГРУП" про стягнення 8 710,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.05.2015 року порушено провадження у справі № 911/2039/15 та призначено справу до розгляду на 09.06.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 09.06.2015 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 14.05.2015 року не виконав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 23.06.2015 року.

В судовому засіданні 23.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 23.06.2015 року не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив, письмовий відзив на позов не надав.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених в позові обставин та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" (позивач, Продавець) передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Р ГРУП" (відповідач, Покупець) прийняло Товар на загальну суму 9710,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 28/055887НВ01 від 05.06.2013 року на суму 900,00 грн.; № 28/055887НВ02 від 05.06.2013 року на суму 360,00 грн.; № 28/055881НВ01 від 05.06.2013 року на суму 450,00 грн. та № 28/056271НВ01 від 14.05.2013 року на суму 8000,00 грн.

Для отримання вказаного у рахунках-фактурах Товару, відповідачем видано довіреності на отримання ТМЦ № 28 від 14.05.2013 року, № 30 від 05.06.2013 року та № 31 від 05.06.2013 року на ім'я Генерального директора Якименка Сергія Анатолійовича.

Позивачем виставлялись відповідачу для оплати рахунки-фактури: № 28/055887РФ01 від 05.04.2013 року на суму 900,00 грн., № 28/055881РФ01 від 05.04.2013 року на суму 450,00 грн., № 28/055887РФ02 від 12.04.2013 року на суму 360,00 грн., № 28/056271РФ01 від 16.04.2013 року на суму 8000,00 грн., що відповідає вартості фактично поставленого товару.

Також, з метою досудового врегулювання спору, 22.01.2014 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію б/н від 22.01.2014 року, яка отримана останнім 24.01.2014 року, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення, з вимогою погасити існуючий борг в сумі 9 710,00 грн.

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі своїх зобов'язань щодо оплати поставленого Товару не виконав, розрахувався частково на суму 1000,00 грн., у зв'язку з чим, за ним рахується заборгованість в сумі 8710,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб, про що свідчить отримання відповідачем Товару від позивача та підписання товаророзпорядчих документів на нього, внаслідок чого у сторін виникають відповідні права та обов'язки, в тому числі зобов'язання з приводу купівлі-продажу Товару та його своєчасної і належної оплати.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець повинен сплатити повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується прострочена заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 8710,00 грн., що відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р ГРУП" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Соборна, 54, кв. 31, код 36491702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнівест Препрес" (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Поліграфічна, 10, код 33534821) 8710 грн.(вісім тисяч сімсот десять гривень) 00 коп. та 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:23.06.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін