Рішення

від 22.06.2015 по справі 910/13225/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/13225/15

За позовом Колективного підприємства "МОНТЕКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС"

про стягнення 52 944,32 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Ковальчук Г.О. за довіреністю № 43 від 02.06.2015

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Колективне підприємство "МОНТЕКС" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС" (відповідач) про стягнення 52944,32 грн. на підставі Договору № 01/14 суборенди нежитлових приміщень від 30.12.2013 р., з яких: 30078,20 грн. - основний борг, 1022,97 грн. - 3% річних, 15760,07 грн. інфляційних нарахувань та 6 083,08 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 01/14 суборенди нежитлових приміщень від 30.12.2013 не виконав зобов'язань щодо повної сплати суборендної плати та інших платежів, передбачених наведеним договором, за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2015 порушено провадження у справі № 910/13225/15 та призначено розгляд справи на 22.06.2015 о 10:10 год.

12.06.2015 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшов супровідний лист з документами на виконання вимог ухвали суду від 28.05.2015, а саме: довідкою про розгляд справи в суді, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно ТОВ "АВТОРЕСУРС" станом на 11.06.2015.

19.06.2015 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про визнання позову, відповідно до якої відповідач повідомив суд, що ним проведено перевірку документів та правильність нарахування позивачем сум пені, 3% річних та інфляції, у зв'язку з чим відповідач вважає заявлені позивачем позовні вимоги законними і обґрунтованими та повністю їх визнає. За таких обставин, відповідач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, розглянути справу по суті без участі відповідача.

В судове засідання, призначене на 22.06.2015, з'явився представник позивача.

Представник відповідача судове засідання, призначене на 22.06.2015, не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 32119810.

В судовому засіданні 22.06.2015 суд розглянув та задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи без його участі, яке було викладене у заяві про визнання позову, поданій 19.06.2015 через відділ діловодства суду.

Представник позивача в судовому засіданні 22.06.2015 надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.06.2015 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

10.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІЛГА НОВА" (орендодавець) та Колективним підприємством "МОНТЕКС" (орендар) був укладений Договір № 01/2012 оренди нежитлових приміщень, предметом якого сторони визначили передачу орендодавцем та прийняття орендарем в строкове платне користування на правах оренди належні орендодавцеві нежитлові приміщення (офісні, виробничі, складські) та частину території (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: 04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1 для виробничих потреб (далі - Договір оренди).

Згідно п. 5.5 Договору оренди орендарю було надано право передавати об'єкт (окремі приміщення, частину території об'єкта оренди) в суборенду на термін, що не перевищує терміну оренди за вказаним договором (з 10 вересня 2012 року до 31 серпня 2015 року (п. 3.1 Договору оренди)).

30.12.2013 між Колективним підприємством "МОНТЕКС" (орендар, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС" (суборендар, відповідач) укладено Договір № 01/14 суборенди нежитлових приміщень (далі - Договір суборенди).

Відповідно до пунктів 1, 2 Договору суборенди орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування на правах суборенди нежитлові виробничі приміщення та частину території (далі - об'єкт суборенди) для виробничих потреб відповідно до Акту приймання-передачі об'єкта суборенди, що знаходиться за адресою: 04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1, розмір площі, що надається в суборенду: виробничі приміщення - загальною площею 982 м кв та прилеглу до них територію.

Згідно п. 1.4 Договору суборенди зазначено про наявність у орендаря (позивача) повноважень щодо надання приміщень в суборенду відповідно до Договору оренди.

Пунктом 2.1 Договору суборенди встановлено, що вступ суборендаря (відповідача) у строкове платне користування на правах суборенди об'єктом суборенди настає одночасно з підписанням сторонами даного договору та актів приймання-передачі об'єкта суборенди.

01.01.2014 сторонами Договору суборенди підписано Акт приймання-передачі об'єкта суборенди (додаток № 1 до Договору суборенди).

Термін дії Договору суборенди, визначений пунктом 3.1 даного договору, неодноразово продовжувався сторонами, про що укладались відповідні додаткові угоди до Договору суборенди. Так, Додатковою угодою № 1 від 24.03.2014 р. термін дії Договору суборенди втсновлено до 30 червня 2014 року, Додатковою угодою № 3 від 01.07.2014 р. - до 31 липня 2014 року, Додатковою угодою № 4 від 01.08.2014 р. - до 31 серпня 2014 року (додатки до позову №№ 3 - 5).

Згідно пункту 4.1 Договору суборенди, плата за об'єкт суборенди встановлена в гривнях у розмірі 25000,00 грн. (з ПДВ) на місяць (базова ставка орендної плати) та там же зазначено про можливість зкоригування плати за суборенду з урахуванням офіційного індексу інфляції відповідно до даних Держкомстату України.

Пунктом 4.4 Договору суборенди передбачено, що крім плати за суборенду, суборендар (відповідач) компенсує орендарю (позивачу): пропорційну частку вартості комунальних послуг (електро-, водо-, теплопостачання, каналізація, вивоз сміття, прибирання території, тощо) згідно наданих орендарем розрахунків; компенсує свою частку, погоджену сторонами, від непередбачених витрат на поточний ремонт площ загального призначення (холи, коридори, сходи, туалетні кімнати та ін.), а також благоустрій прилеглої до комплексу будівель території й упорядкування доріг-підходів до нього з метою забезпечення їх нормального функціонального стану; компенсує свою частку, погоджену сторонами, від непередбачених витрат на утримання зовнішніх тепло-, водо- та електромереж (в тому числі слабоструменевих) з метою нормального функціонального стану.

Відповідно п. 4.2 Договору суборенди визначено, що розрахунок суборендарем (відповідачем) з орендарем (позивачем) проводиться помісячно шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 5 (п'яти) днів після отримання суборендарем документів на оплату суборенди за поточний місяць та інших платежів (компенсація спожитої електроенергії, тощо) за попередній місяць.

Суборендар (відповідач) взяв на себе обов'язок згідно п.п. 4.1, 4.4 даного договору у повному розмірі сплачувати на розрахунковий рахунок орендаря (позивача) плату за суборенду та інші платежі, передбачені даним договором (п. 6.4 Договору суборенди).

Згідно положень п. 6.10. Договору суборенди сторони передбачили, що за 15 днів до дострокового розірвання Договору або у разі закінчення терміну його дії суборендар зобов'язаний провести остаточний розрахунок за суборенду та інші платежі.

Пунктами 4.5, 10.3 Договору суборенди встановлено, що у разі несвоєчасного перерахування коштів, вказаних в п.п. 4.1, 4.4, суборендар (відповідач) сплачує орендарю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на період заборгованості, від розміру заборгованості за кожний день прострочки.

При зверненні з позовом до суду позивач зазначив, що відповідно умов Договору суборенди ним виконано взяті на себе зобов'язання в повному обсязі та надано відповідачу в період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року послуги по суборенді виробничих приміщень за наступними Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг):

Акт № ОУ-0000304 від 31.07.2014 на суму 25000, 00 грн.;

Акт № ОУ-0000356 від 31.07.2014 на суму 11501, 83 грн.;

Акт № ОУ-0000357 від 31.08.2014 на суму - 25000, 00 грн.;

Акт № ОУ-0000405 від 31.08.2014 на суму 18576, 37 грн., а всього на суму 80078, 20 грн.

Відповідач надані послуги прийняв, вищенаведені Акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписав, проте свої зобов'язання по повній оплаті отриманих послуг належним чином не виконав, оскільки здійснив оплату спірних послуг по суборенді виробничих приміщень лише в сумі 50000,00 грн. , що підтверджується платіжними дорученнями № 285 від 17.10.2014, № 298 від 22.10.2014, № 302 від 23.10.2014, № 307 від 24.10.2014, № 308 від 24.10.2014, № 2709 від 27.10.2014.

31.08.2014 р. сторонами Договору суборенди підписано Акт передачі-приймання (повернення) об'єкта суборенди (додаток № 2 до Договору суборенди).

Позивач зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем по платі за суборенду та інші платежі за Договором суборенди станом на 21 травня 2015 року склала 30078,20 грн . (80078, 20 грн. - 50000,00 грн. = 30078,20 грн.).

Позивач також зазначив, що відповідачем був підписаний Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2014 по 30.04.2015, в т.ч. за спірним Договором суборенди № 01/14 від 30.12.2013, відповідно до якого відповідач підтвердив наявність у нього заборгованості за вказаним договором суборенди в сумі 30078,20 грн. (основний борг).

Наразі станом на 21.05.2015 відповідач спірну заборгованість не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду, відповідно до якого, окрім суми основного боргу в розмірі 30078,20 грн., заявив до стягнення з відповідача суми 1022,97 грн. 3% річних, 15760,07 грн. інфляційних нарахувань та 6 083,08 грн. пені, а всього 52944,32 грн.

Після порушення провадження у справі відповідач подав до суду заяву про визнання позову, відповідно до якої визнав позовні вимоги в повному обсязі в загальній сумі 52944,32 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено, що вищезазначені дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству, а також не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю з таких підстав.

Умови укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 01/14 суборенди нежитлових приміщень від 30.12.2013 свідчать, що даний договір за своєю правовою природою є договором найму (оренди).

Відповідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до положень частин 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріалам справи, а саме актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які підписані сторонами, підтверджується, що позивач на виконання умов Договору суборенди надав відповідачу в період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року послуги по суборенді виробничих приміщень на загальну суму 80078,20 грн.

Водночас судом встановлено, що відповідач в повному обсязі та своєчасно не сплатив на розрахунковий рахунок позивача передбачену умовами пунктів 4.1, 4.4 Договору суборенди плату за суборенду та інші платежі, передбачені даним договором, чим порушив умови пунктів 4.2, 6.4 Договору суборенди.

Станом на час подання позову до суду відповідач лише частково оплатив позивачу плату за суборенду та інші платежі, передбачені даним договором, за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року в сумі 50000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 285 від 17.10.2014, № 298 від 22.10.2014, № 302 від 23.10.2014, № 307 від 24.10.2014, № 308 від 24.10.2014, № 2709 від 27.10.2014.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем наявність у нього заборгованості за Договором суборенди по платі за суборенду та інші платежі за період з 01 липня 2014 року по 31 серпня 2014 року в сумі 30078,20 грн., а тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором суборенди щодо своєчасної та повної оплати плати за суборенду та інші платежі, передбачені Договором суборенди, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання, що фактично останнім не заперечувалось.

У зв'язку з несплатою відповідачем плати за суборенду та інші платежі, передбачені Договором суборенди, позивачем нараховано відповідачу 1022,97 грн. 3% річних, 15760,07 грн. інфляційних нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України та 6 083,08 грн. пені на підставі пунктів 4.5, 10.3 Договору суборенди.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 вищенаведеної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням умов Договору суборенди, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних нарахувань, доданого позивачем до позовної заяви, суд прийшов до висновку, що він виконаний позивачем арифметично вірно, у відповідності до встановлених обставин справи та приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11022,97 грн. 3% річних та 15760,07 грн. інфляційних нарахувань є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, умовами пунктів 4.5, 10.3 Договору сторони передбачили відповідальність суборендаря (відповідача) у вигляді сплати пені за порушення ним умов оплати за суборенду та інші платежі.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, доданого позивачем до позовної заяви, суд прийшов до висновку, що він виконаний позивачем арифметично вірно, у відповідності до встановлених обставин справи та приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Враховуючи наведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6083,08 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України та повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 8050,00 грн. повністю покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРЕСУРС" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1; ідентифікаційний код 33229837), на користь Колективного підприємства "МОНТЕКС" (04209, м. Київ, вул. Озерна, буд. 1; ідентифікаційний код 14350502) 30078,20 грн. (тридцять тисяч сімдесят вісім гривень 20 коп.) основного боргу, 1022,97 грн. (одну тисячу двадцять дві гривні 97 коп.) 3% річних, 15760,07 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот шістдесят гривень 07 коп.) інфляційних нарахувань, 6083,08 грн. (шість тисяч вісімдесят три гривні 08 коп.) пені, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2015 р.

Суддя Гумега О.В.