Рішення

від 18.06.2015 по справі 922/2911/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р.Справа № 922/2911/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

при секретарі судового засідання Вознюк С.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром 2007", м. Харків про стягнення 30 746,65грн. за участю представників сторін:

позивача - Усатюк І.В., дов. б/н від 16.06.2014р.;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 25 094,57грн., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4 622,87грн. та 3% річних в розмірі 1 029,21грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договорами на постачання природного газу №№ 946, 1018, 657, 947, 946Д, 1018Д, 657Д, 947Д від 26.09.2012р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що судом вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

26.09.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергопром 2007" (відповідач) укладено ряд договорів на постачання природного газу, а саме: № 946, № 1018, № 657, № 947 зі змінами, викладеними у додаткових угодах до даних договорів.

Відповідно до умов. п.1.1 спірних договорів відповідач зобов'язався передати позивачу у 2012-2013р.р. природний газ в межах, визначених п.2.1 договорів, а позивач прийняти та оплатити його вартість на умовах цих договорів.

Приймання-передача газу, поставленого відповідачем позивачу в відповідному місяці оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, які складаються до шостого числа місяця, наступного за звітним. Акти приймання-передачі газу є підставою для розрахунків (п.п.3.4, 3.5 договорів).

У п.4.1 договорів сторони погодили порядок здіснення розрахунків, а саме: вартість природного газу запланованого до постачання у відповідному місяці сплачується позивачем до 23 числа місяця, попереднього місяцю споживання.

За умовами п.5.1 договорів вартість 1000,0м.куб. газу у 2012р. складає загальну суму 4 295,02грн., у 2013р. - 4 233,82грн.

Крім того, 26.06.2012р. між сторонами було укладено договори на виконання послуг по постачанню природного газу № 946Д, № 1018Д, № 657Д, № 947Д (зі змінами, викладеними у додаткових угодах до даних договорів), відповідно до умов яких відповідач зобов'язався надати позивачу у 2012-2013р.р. послуги з постачання розподілу природного газу (український видобуток) в об'ємі передбаченому п.1.1 договорів, а саме:

- за договором № 946Д - до 14,900 тис.куб.м.;

- за договором №1018Д - до 1,500 тис.куб.м.;

- за договором № 657Д - до 12,500 тис.куб.м.;

- за договором № 947Д - до 4,700 тис.куб.м.

Постачання природного газу, за умовами п.3.1 договорів, здійснюється в загальному потоці через газовимірювальні станції в пунктах приймання-передачі газу в газотранспортну систему ДК "Укртрансгаз".

Сторони у п.4.2 даних договорів погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: позивач зобов'язався здійснити попередню оплату до 23 числа місяця попереднього місяцю споживання.

Як зазначає позивач, він повністю виконав свої договірні зобов'язання та здійснив передплату за спірними договорами.

Оскільки відповідач зобов'язання за спірними договорами належним чином не виконав, у грудні 2013р. природний газ позивачу не поставив, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми попередньої оплати в розмірі 25 094,57грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд встановив наступне.

За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивач зобов'язання за договорами на постачання природного газу виконав належним чином та перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в якості попередньої оплати за спірними договорами на загальну суму 146114,28грн., що підтверджується виписками по рахунку, наявними у справі.

Відповідач взяті зобов'язання за спірними договорами в повному обсязі не виконав, у грудні 2013р. природний газ за спірними договорами не поставив, факт неналежного виконання договірних зобов'язань підтверджується актами приймання-передачі природного газу.

Таким чином, у позивача виникла передплата на загальну суму 25 094,57рн., а саме:

- за договором № 946 передплата складає 18 881,30грн.;

- за договором №1018 передплата складає 887,05грн.;

- за договором № 657 передплата складає 426,36грн.;

- за договором № 947 передплата складає 3 708,83грн.;

- за договором № 946Д передплата складає 939,51грн.;

- за договором №1018Д передплата складає 43,55грн.;

- за договором № 657Д передплата складає 21,21грн.;

- за договором № 947Д передплата складає 186,76грн.

За приписами п.2 ст.693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, при чому доведеної до продавця.

Позивач неодноразово звертався на адресу відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати в розмірі 25 094,57грн.

Відповідач листами № 2301/1 від 23.01.2014р., № 1704 від 17.04.2014р., № 1802 від 18.02.2015р. (а.с.40-42) підтвердив факт непостачання природного газу у грудні 2013р. та визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 25 094,57грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків, підписаного представниками обох сторін, за даними ТОВ "Енергопром 2007" станом на 31.03.2015р. заборгованість на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" становить 25 094,57грн.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати повернення зробленої ним на користь відповідача передплати за договорами, оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконав, природний газ в повному обсязі не поставив.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач поставив позивачу природний газ, за який було проведено попередню оплату, а також відсутні докази повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що відповідач за грудень 2013р. природний газ позивачу не поставив, не повернув сплачену позивачем суму попередньої оплати, докази на підтвердження повернення ним суми попередньої оплати в розмірі 25 094,57грн. у справі відсутні, суд дійшов висновку що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1 029,21грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 4 622,87грн., то суд вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідальність, передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України, наступає за невиконання не будь-якого зобов'язання, а саме грошового.

Стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням в розумінні ст. 625 Цивільного кодексу України.

Такий правовий висновок зроблений у Постанові Верховного суду України від 16.09.2014р. у справі № 921/266/13-г/7, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Таким чином, неприпустимим є нарахування 3% річних за ст. 625 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати за договором.

Що стосується стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 693 Цивільного кодексу України покупець має право на суму попередньої оплати нарахувати проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати.

За приписами ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки сторонами при укладенні спірних договорів не було передбачено нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, застосовуючи аналогію закону, посилається на п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу (проценти за договором позики).

Такі доводи позивача не приймаються судом, оскільки договори поставки природного газу та договори позики є різними за своєю правовою природою та регулюють різні види цивільних правовідносин, а аналогію закону можна застосовувати виключно у разі подібності спірних неврегульованих відносин. Таким чином, застосування до договору поставки природного газу положень про договір позики (зокрема ст.1048 Цивільного кодексу України) є неприпустимим.

Такий правовий висновок зроблений у Постановах Верховного суду України від 02.07.2013р. у справі № 3-11гс13, від 20.08.2013р. у справі № 3-22гс13, прийнятих за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Відповідно до ст. 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних та процентів за користування чужими грошовими коштами, нарахованих позивачем на суму зробленої ним попередньої оплати за договорами поставки природного газу, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат за подання позову до суду, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 5 ст. ст.49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову частково судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, згідно із ч. 2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи із викладеного та враховуючи те, що спір доведено до суду з вини відповідача та мінімальна сума судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір", складає 1 827,00грн., суд покладає на відповідача обов'язок відшкодувати позивачу суму судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 1 827,00грн.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 536, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 193, 265 статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергопром 2007", код ЄДРПОУ 35351426 (61075, м. Харків, вул. Франтішка Крала, 5, кв.35) на користь Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", код ЄДРПОУ 00032129 (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12-Г) в особі філії Харківського обласного управління АТ "Ощадбанку", код ЄДРПОУ 09351600 (61003, м. Харків, майдан Конституції,22, п/р 35004025 в філії ХОУ АТ "Ощадбанк", МФО 351823) - 25 094,57грн. попередньої оплати, 1 827,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних в розмірі 1029,21грн. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 4622,87грн. - відмовити.

Повне рішення складено 23.06.2015 р.

Суддя Т.А. Лавренюк