Рішення

від 23.06.2015 по справі 922/3035/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2015 р.Справа № 922/3035/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Реал-банк", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 249 030,95 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - Кабанова М.В., довіеність № 26 від 20.05.2015 р.;

відповідача - не з'явився;

вільний слухач - Цвєлой Л.В.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Реал Банк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача загальну суму заборгованості за договором кредитної лінії №191/09-2-08 від 10 лютого 2014 р. у сумі 249 030,95 грн.

Свої вимоги мотивує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання кредитної лінії №191/09-2-08 від 10 лютого 2014 р. в частині повного та своєчасного повернення кредитних коштів.

Ухвалою господарського суду від 20.05.2015 р. прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2015 р. об 11:00 год.

Ухвалою господарського суду від 04.06.2015 р. розгляд справи відкладався на 23.06.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача по справі.

22 червня 2015 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. №25334), в якому просить суд долучити до матеріалів справи уточнений розрахунок заборгованості за Договором про надання кредитної лінії №191/09-2-08 від 10 лютого 2014 р.. Наданий розрахунок судом досліджений та долучений до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь заявлену суму заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх забов'язань по договору, витрати, пов'язані з веденням судового процесу покласти на відповідача.

Відповідач в призначене судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу суду з відміткою про отримання.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

10 лютого 2014 року між Публічним акціонерними товариством "РЕАЛ БАНК" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМ" (Позичальник) був укладений договір про надання кредитної лінії №191/09-2-08 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим Договором та Додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину Договору.

Пунктами 1.2., 1.3. Договору встановлено, що кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 250 000,00 грн. Термін остаточного повернення кредиту 09 лютого 2015 року.

Згідно п. 4.2. Договору позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені цілі і забезпечити повернення одержаного Кредиту та сплату нарахованих процентів за користування Кредитом на рахунки, вказані в п. 5.1. цього Договору. Нараховані проценти за користування Кредитом сплачуються Позичальником щомісячно у валюті наданого кредиту платіжним дорученням не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів. У випадку дострокового припинення дії цього Договору, Позичальник зобов'язаний в день такого дострокового припинення дії цього Договору сплатити Банку проценти, нараховані за період фактичного користування Кредитом в місяці, в якому достроково припиняється дія цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання кредитного договору перерахував відповідачеві кредитні кошти в розмірі 250 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками про рух коштів та розрахунком.

Проте, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором щодо повернення суми кредиту та сплати процентів виконав неналежним чином та не в повному обсязі.

Станом на 06.05.2015 р. заборгованість ТОВ "ПРОМ" перед Банком за договором про надання кредитної лінії №191/09-2-08 від 10.02.2014 р. складає 249030,95 грн., з яких:

- 220 000,00 грн. - заборгованість за простроченим кредитом;

- 28 660,27 грн. - заборгованість по сплаті пені за простроченим кредитом;

- 370,68 грн. - заборгованість по сплаті пені за простроченими процентами.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно положень ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Отже, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання за Договором про надання кредитної лінії №191/09-2-08 від 10.02.2014р.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 220 000,00 грн. заборгованість за простроченим кредитом є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань за повернення кредиту, просить стягнути з нього 28 660,27 грн. заборгованості по сплаті пені за простроченим кредитом та 370,68 грн. - заборгованості по сплаті пені за простроченими процентами.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4.5. Договору Позичальник зобов'язався за порушення строків повернення Кредиту та процентів за користування Кредитом сплачувати Банку пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань" розмір пені, передбачений п. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору, вимогам чинного законодавства та відносинам, що фактично склались між сторонами.

Отже, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 28 660,27 грн. заборгованості по сплаті пені за простроченим кредитом та 370,68 грн. - заборгованості по сплаті пені за простроченими процентами підлягають задоволенню.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої cудовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету. Оскільки позивач відповідно доп. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільнений, судовий збір у розмірі 4 980,62 грн. підлягає відшкодуванню на користь державного бюджету за рахунок відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 525, 526, 530, 549, 610, 611, 629, 639, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ" (61001, місто Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, корпус В, кімната 1510, код ЄДРПОУ 33898200) на користь Публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК" (61072, м. Харків, пр. Леніна, буд. 60, код ЄДРПОУ 14360721) загальну суму заборгованості за договором кредитної лінії № 191/09-2-08 від 10 лютого 2014 року у сумі 249 030 (двiстi сорок дев`ять тисяч тридцять) грн. 95 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ" (61001, місто Харків, вул. Плеханівська, буд. 92-А, корпус В, кімната 1510, код ЄДРПОУ 33898200) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 18, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 4 980 (чотири тисячi дев`ятсот вiсiмдесят) грн. 62 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.2015 р.

Суддя Т.О. Пономаренко

спава № 922/3035/15