Ухвала

від 23.06.2015 по справі 1570/6517/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" червня 2015 р. м. Київ К/800/18766/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіБорисенко І.В. суддів Бухтіярової І.О. Приходько І.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргуОдеської міської ради на постановуОдеського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 та ухвалуОдеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 у справі № 1570/6517/2012 за позовомДержавної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС доОдеської міської ради третя особаКомунальне підприємство «Інформресурс» простягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС звернулась до суду з позовом до Одеської міської ради, в управлінні якої перебуває комунальне підприємство «Інформресурс», про стягнення податкового боргу у сумі 31 675,54 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2013, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п.1 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що:

- 20.04.2004 виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано Комунальне підприємство «Інформресурс», про що зроблено запис про державну реєстрацію за №04056919100031673, код ЄДРПОУ 32933651;

- позивачем проведена невиїзна документальна (камеральна) перевірка платника податку на додану вартість Комунального підприємства «Інформресурс», за результатами якої складено акт № 1880/15-02/214-32933651.

- названим актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» п.5.11 ст.5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, та на підставі пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зменшено суму від`ємного значення, що зараховується у зменшення суми податкового боргу звітного (податкового) періоду, на суму 29 935 грн.;

- у зв`язку з несплатою КП «Інформресурс» вказаної суми податкового зобов`язання, позивачем були направлені КП «Інформресурс» перша податкова вимога № 1/107 від 08.04.2010 та друга податкова вимога №2/208 від 15.07.2010 на суму податкового боргу у розмірі 29 934,75 грн.;

- 08.10.2010 податковим керуючим, призначеним наказом ДПІ у Київському районі м.Одеси від 08.12.2008 № 237, проведено опис активів, на які поширюється право податкової застави і які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, на суму 77 611,19 грн., про що складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 08.10.2010 за № 13/24-0022;

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2012 у справі №2а/1570/8736/2011 стягнуто з Комунального підприємства «Інформресурс» заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 31 675,54 грн.;

- постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі №1570/1416/2012 задоволено адміністративний позов ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС до КП «Інформресурс» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу платника податків КП «Інформресурс» за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі;

- позивач листом від 12.09.2012 № 15574/19-00 звернулась до Одеської міської ради та повідомив, що станом на 11.07.2012 Комунальне підприємство «Інформресурс» має заборгованість по податку на додану вартість на суму 31 675,54 грн., та просив з метою припинення зростання податкового боргу по податку на додану вартість ініціювати розгляд даного питання про фінансування таких витрат на найближчій сесії Одеської міської ради;

- листом від 26.09.2012 № 2-51-675 Департамент фінансів Одеської міської ради повідомив контролюючий орган, що ним розглянуто звернення від 12.09.2012 № 15574/19-00 щодо погашення заборгованості по податку на додану вартість на суму 31 675,54 грн., яка обліковується за КП «Інформресурс», та зазначив, що після прийняття рішення виконавчого комітету Одеської міської ради «Про створення комісії з ліквідації комунального підприємства «Інформресурс» питання погашення боргу цього комунального підприємства будуть розглядатись та вирішуватись даною комісією, а щодо виділення коштів з місцевого бюджету на сплату податкового боргу КП «Інформресурс» було відмовлено.

Задовольняючи позов, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення ним заходів погашення податкового боргу КП «Інформресурс», визначених приписами ст.96 Податкового кодексу України.

Суд касаційної інстанції вважає висновки суду першої та апеляційної інстанцій передчасними, як такими, що зроблені без всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України (якою встановлено порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств) разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п.96.3 ст.96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З огляду на зміст наведених положень податкового закону, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що необхідною умовою для застосування податковим органом порядку, передбаченого статтею 96 Податкового кодексу України, та звернення стягнення на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство, є наявність певних обставин, а саме, - недостатність коштів, отриманих від продажу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу і витрат на організацію та проведення публічних торгів, або відсутність у такого боржника власного майна, що відповідно до закону може бути внесено в податкову заставу та відчужено.

Згідно пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2010 податковим керуючим, призначеним наказом ДПІ у Київському районі м. Одеси від 08.12.2008 № 237, проведено опис активів КП «Інформресурс», на які поширюється право податкової застави та які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Варненська, буд. 27, на загальну суму 77 611,19 грн., про що складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 08.10.2010 за № 13/24-0022.

Колегія суддів касаційної інстанції не може визнати обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій (як підставу для задоволення позову) про те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо прийняття ним рішення, передбаченого п.96.1 ст.96 Податкового кодексу України, та повідомлення позивача про його прийняття у строки, передбачені п.96.3 ст.96 Податкового кодексу України, оскільки таким висновкам має передувати встановлення судом обставин обґрунтованості підстав для застосування позивачем процедури погашення податкового боргу, передбаченої статтею 96 Податкового кодексу України, а саме, - обставин недостатності коштів, отриманих від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, для покриття його податкового боргу та витрат на проведення публічних торгів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, вказані фактичні обставини судами попередніх інстанцій не досліджено та не встановлено.

При цьому, посилаючись на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 у справі №1570/1416/2012 (якою позивачу надано дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу КП «Інформресурс» за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі), судами попередніх інстанцій також не встановлено, чи набуло вказане рішення законної сили, чи вчинені позивачем будь-які дії на його виконання та наслідки вчинення таких дій.

Враховуючи все вищенаведене, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасного висновку про задоволення даного позову, оскільки під час судового розгляду справи не встановили фактів, які б підтверджували обставини щодо дотримання позивачем встановленого ст.96 Податкового кодексу України порядку погашення податкового боргу комунального підприємства та вжиття органом державної податкової служби передбачених законом заходів для додержання процедури стягнення податкового боргу з комунального підприємства.

Вищевказані обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи судам слід взяти до уваги вищевикладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити даний спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Одеської міської ради задовольнити частково.

2. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2013 у даній справі скасувати та справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Борисенко СуддіІ.О. Бухтіярова І.В. Приходько