Ухвала

від 18.06.2015 по справі 826/14497/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" червня 2015 р. м. Київ К/800/9977/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

за участю:

представників позивача Акопяна А.Є., Григор'євої К.Є.,

представника відповідача Івченко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ТД Зіта» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Приватного підприємства «ТД Зіта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2014 року Приватне підприємство «ТД Зіта» (далі ПП «ТД Зіта», позивач) звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними дії працівників Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі ДПІ, відповідач) щодо призначення та проведення позапланової невиїзної документальної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 10 вересня 2014 року № 0004082203 і № 0004092203.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про відсутність у відповідача підстав для призначення та проведення перевірки, порушення порядку її проведення, а також зазначав про необґрунтованість викладених в акті перевірки висновків податкового органу. Проведення господарських операцій із поставки товарів між позивачем та його контрагентом ТОВ «ГВВ-Груп», як і правомірність віднесення податку на додану вартість до податкового кредиту підтвержується відповідними первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що саме результат реалізації поноважень податкового органу, тобто податкові повідомлення-рішення, а не процес реалізації повноважень податкового органу, як-то призначення та проведення перевірки, складання акту перевірки, включення до акту перевірки певних висновків, має бути об'єктом оскарження. Таким чином, допущені відповідачем порушення порядку призначення та проведення перевірки не призвели до формування невірних висновків, оскільки встановлено факт порушення позивачем податкового законодавства.

Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції або постановити нове рішення яким задовольнити позов. Свої вимоги обґрунтовує порушенням судами норм матеріального і процесуального права, зокрема тим, що судами у рішеннях підмінено предмет оскарження, оскільки позивачем не оскаржувався акт перевірки та його висновки, предметом оскарження був порядок призначення та проведення перевірки податковим органом і як наслідок відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Крім того, позивачем не порушено норми податкового законодавства на які покликається відповідач. Судами не досліджено та не надано оцінки первинним документам поданим позивачем на підтвердження реальності господарських операцій.

Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні, відповідно до статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

13 серпня 2014 року згідно наказу відповідача № 1460 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «ТД Зіта» (код ЄДРПОУ 38272557)» призначена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 , пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 , п. 79.1 , п. 79.2 ст. 79 , п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України (далі ПК України) тривалістю три робочих дні з 15 серпня 2014 року (а.с. 16).

Копія такого наказу разом із повідомленням № 169/10/26-57-22-03 від 13 серпня 2014 року про проведення перевірки направлена на адресу позивача рекомендованим поштовим відправленням за № 0311510051039 та отримана ним 18 серпня 2014 року (а.с.17-19).

У повідомленні, отриманому позивачем в останній день проведення перевірки, йому запропоновано згідно п. 85.2 ст. 85 ПК України починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотримання якого покладено на органи державної фіскальної служби.

На підставі зазначеного наказу з 15 серпня 2014 року по 19 серпня 2014 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ТД Зіта» (ідентифікаційний код 38272557) з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «ГВВ-Груп» (ідентифікаційний код 38942551) за період з 1 березня 2014 року по 31 березня 2014 року, за результатами якої складено акт № 414/26-57-22-03-10/38272557 від 27 серпня 2014 року.

10 вересня 2014 року відповідачем на підставі висновків акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004082203 (форми «Р»), яким визначило ПП «ТД Зіта» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 64 971,25 грн., в т.ч. 51 977,00 грн. - основний платіж, 12 994,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції; № 0004092203, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість ПП «ТД Зіта» за звітний період - липень 2014 року по податковій декларації (вх. № 9047061031 від 14 серпня 2014 року) на суму 49 225,00 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені статтею 79 ПК, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення документальних позапланових перевірок.

Як зазначено у пункті 79.1 зазначеної вище статті, документальна невиїзна перевірка здійснюється, зокрема, у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК, який був правовою підставою для проведення перевірки у цій справі (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), передбачено, що перевірка здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з наведеної норми вбачається, що виявлені факти, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наданими поясненнями та документальними підтвердженнями.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Суб'єкт господарювання має право не погодитися з рішенням про призначення перевірки і оспорити його у суді.

У такому спорі суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести обґрунтованість свого рішення з посиланням на недоліки пояснень суб'єкта господарювання та їх документальне обґрунтування.

Судами попередніх інстанцій не досліджувались та не встановлено дотримання податковим органом приписів вказаної норми.

Слід звернути увагу на те, що до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК пізніше були внесені зміни. Його нинішня редакція свідчить, що перевірка може проводитись у випадку, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть протягом 10 робочих днів пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства. Тобто, зміни були направлені на гарантування дотримання прав платників податків, звуження підстав для проведення перевірки, усунення можливості зловживання правом на перевірку.

Колегія суддів вважає помилковим тлумачення судами попередніх інстанцій пункту 79.2 статті 79 ПК як такого, що не містить жодної вимоги про необхідність отримання платником податків наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце її проведення саме виключно до початку перевірки.

Ця норма встановлює, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Пункт 79.2 статті 79 доповнено абзацом другим згідно із Законом України від 24 травня 2012 року № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» такого змісту: «Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки». Це доповнення не змінює регулювання, воно уточнює дійсний зміст попередньої норми.

Як буквальне тлумачення аналізованої норми, так і системне тлумачення приписів ПК, КАС виключають тлумачення, яке навели суди першої та апеляційної інстанцій у справі, що розглядається.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену підпунктом 79.3 статті 79 ПК необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК.

Тлумачення, яке навели суди попередніх інстанцій у цій справі, не відповідає меті перевірки, змісту прав платника податків, допускає можливість недосягнення перевіркою її мети, невиконання платником податків обов'язку надати посадовим (службовим) особам органів податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить таких висновків: аналізованими нормами ПК, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року в справі № 21-425а/14.

Згідно ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направити справу на новий розгляд або для продовження розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 КАС України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати все вище викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 231, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «ТД Зіта» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі № 826/14497/14 - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст 235 - 244-2 КАС України.

Судді : І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко

Повний текст складено 23.06.2015 року.