Рішення

від 25.06.2015 по справі 2-60/2010

ВЕСЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-60

2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2010 р. смт. Веселе

Веселівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Нагорного А.О., при секретарі судового засідання Сафоновій І.О., представника позивача ОСОБА_1, представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Запорізької сільської ради Запорізької області, Веселівської державної нотаріальної контори, співвідповідача Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання права власності на багатопрофільне фермерське господарство „СОЯВ» в порядку спадкування за законом,

ВCТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до Запорізької сільської ради Запорізької області, Веселівської державної нотаріальної контори, Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області про визнання у порядку спадкуванням права власності на багатопрофільне фермерське господарство „СОЯВ» .

У позові ОСОБА_4 зазначив, що після смерті його батька - ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить багатопрофільне фермерське господарство „СОЯВ» . До теперішнього часу він, як спадкоємець першої черги не може переоформити фермерське господарство на себе, так як державний нотаріус відмовляється вчинити нотаріальні дії та видати свідоцтво про право на спадщину, мотивуючи свою відмову тим, що на теперішній час не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу), як об'єкта нерухомості. Відсутність свідоцтва про право на спадщину за законом є перешкодою для проведення державної реєстрації з метою внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною засновника на підставі факту смерті фізичної особи. Після смерті свого батька до теперішнього часу він не може переоформити фермерське господарство та внести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. Тому за захистом свого права на спадщину він звернувся до суду.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав і просить суд позов задовольнити, а судові витрати по справі залишити за позивачем.

Представник відповідача ОСОБА_6 пояснив, що він працює на посаді голови Запорізької сільської ради Веселівського району Запорізької області. На території ради мешкав ОСОБА_5 - засновник багатопрофільного фермерського господарства „СОЯВ» , який 29.09.2007 р. помер. По теперішній час позивач фермерське господарство на себе не переоформив, проте вчасно сплачує податки та керує його роботою, дотримується сівозмін. ОСОБА_6 заявив, що претензій ніяких до позивача не має, тому просить суд позов ОСОБА_4 задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 пояснив, що він обіймає посаду завідуючого Веселівської державної нотаріальної контори Запорізької області. Позов не визнає, так як згідно п. 218 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, спадкування майна фермерського господарства здійснюється з урахуванням вимог Закону України ,,Про фермерське господарствоВ» . Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України ,,Про фермерське господарствоВ» , успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини здійснюється відповідно до закону, тому фермерське господарство повинно успадковуватися як цілісний майновий комплекс. На теперішній час не передбачений порядок реєстрації підприємств (цілісного майнового комплексу), як об'єкта нерухомості. Фермерське господарство пройшло державну реєстрацію як суб'єкт підприємницької діяльності, але воно не має державної реєстрації як об'єкт цивільно-правових відносин та не має право встановлювального документу як об'єкту нерухомості.

Представник співвідповідача ОСОБА_3 пояснив, що він обіймає посаду начальника юридичного відділу апарату Веселівської районної державної адміністрації Запорізької області. Позов не визнав і пояснив, що державний реєстратор в своїй роботі керується Законом України ,,Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємцівВ» від 15.05.2003 р. № 755-1V.

У разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи на підставі факту смерті фізичної особи-засновника (учасника) та відмови інших засновників (учасників) у прийнятті спадкоємця (спадкоємців) померлого до складу засновників, крім документів, які передбачені ч. 1 ст. 29 Закону України № 755-ІV, додатково подається нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи, або відповідна довідка органу реєстрації актів громадянського стану чи судове рішення про оголошення громадянина померлим. Згідно роз'яснень Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.12.2005 р. № 11202 замість нотаріально посвідченої копії рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу, яким затверджено зміни до установчих документів, подається копія свідоцтва про право на спадщину за законом чи за заповітом.

Вислухавши ОСОБА_4 та його представника, представників відповідачів та співвідповідача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

21.12.2007 р. у віці 63 роки помер батько позивача ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серія І-ЖС № 076937, видане 01.10.2007 р. Запорізькою сільською радою Веселівського району Запорізької області.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина, до спадкової маси якої, як встановлено у судовому засіданні входить і складає багатопрофільне фермерське господарство „СОЯВ» , ідентифікаційний код юридичної особи № 13636136, юридична адреса господарства: вулиця Хліборобна, 6, с. Запоріжжя, Веселівський район, Запорізька область, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, серія А00 № 650805, яке було засноване спадкодавцем 15.12.1992 р.

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач є спадкоємцем першої черги за законом, так як є рідним сином померлого ОСОБА_5 і має право на спадщину, що відкрилася після його смерті.

Ступінь родинних відносин із спадкодавцем ОСОБА_5 підтверджується копією свідоцтва про народження, серія ІІ-АМ № 303735, виданого Бронницькою сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області 21.02.1976 р., в якому ОСОБА_5 записаний батьком позивача.

Окрім позивача, спадкоємцями померлого спадкодавця є дружина (мати позивача) - ОСОБА_8, бабка (мати померлого) - ОСОБА_9, сини померлого - ОСОБА_10 та ОСОБА_11.

Судом встановлено, що всі спадкоємці не претендують на спадкове майно так як відмовилися від нього на користь позивача про що ними видані відповідні письмові заяви до нотаріальної контори.

Позивач від спадщини не відмовився і продовжує займатися всіма справами, пов'язаними із статутною діяльністю господарства, тобто фактично вступив у його володіння.

Фермерське господарство створено ОСОБА_5, якому з метою ведення фермерського господарства на підставі Державного акту на право довічного успадковуваного володіння землею № 000525, виданого Веселівською районною радою 23.10.1992 р. виділена земельна ділянка розміром 30 га.

Наказом № 2 від 03.08.2007 р. по багатопрофільному фермерському господарству „СОЯВ» позивачеві надано право підпису на проведення усіх господарських операцій, на підставі договору від 05.11.1992 р.

Спадкове майно під арештом, заставою та забороною на відчуження не перебуває.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 23 Закону України № 973-І від 19.06.2003 р. „Про фермерське господарствоВ» передбачено, що успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону.

Ст. 1217 Цивільного кодексу України зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що спадкоємець за життя не склав заповіт, то з огляду на цю обставину позивач має право на спадкування за законом майна та майнових прав, що належали померлому як засновнику багато профільного фермерського господарства „СОЯВ» .

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав є визнання права.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається (нотаріусом) іншою особою.

Суд, відповідно до ст. 88 ЦПК України та з врахуванням думки позивача судові витрати у справі залишає за ОСОБА_4

На підставі викладеного та ст. ст. 15, 16, 328, 391, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, ч. 5 ст. 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на багатопрофільне фермерське господарство ,,СОЯВ» , ідентифікаційний код юридичної особи № 13636136, юридична адреса: вулиця Хліборобна, буд. 6 в с. Запоріжжя, Веселівського району Запорізької області у порядку спадкування за законом, що відкрилася після смерті 29.09.2007 р. у віці 63 роки його батька - ОСОБА_5.

Витрати, пов'язані зі сплатою судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судової справи при подачі позовної заяви до суду, залишити за ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя А.О. Нагорний

25.06.2015