Рішення

від 22.06.2015 по справі 1314/6861/14-ц

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1314/6861/14-ц Провадження № 2/314/152/2015

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Беспалько Т.Д.,

при секретарі Печонкіної В.П.,

за участі представника позивача адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Вільнянськ Запорізької області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району запорізької області, третя особа: Управління Держземагентства у ОСОБА_4 районі Запорізької області про визнання незаконними рішення, розпорядження та державних актів

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення ОСОБА_5 сільської ради від 29.04.1999 № 24, яким гр. ОСОБА_3 була передана земельна ділянка площею 1,81 га, на території ОСОБА_5 сільської ради; визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002321, виданий ОСОБА_3, зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1163; визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 № 1447 «Про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3В.»; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 222414, виданий ОСОБА_3; зобов'язати ОСОБА_3 звільнити земельні ділянки з кадастровими номерами 2321584000:03:002:0055 та 2321584000:03:002:0056.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішення ОСОБА_5 сільської Вільнянського району Запорізької області ради від 29.04.1999 № 24, виданий на підставі нього ОСОБА_3 державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002321 порушували вимоги діючого на той час законодавства. Розпорядження ж голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 № 1447 «Про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3В.» та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 222414, виданий ОСОБА_3 не відповідають закону і порушують її права, як власника.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, посилаючись на протиправність оспорюваного рішення, розпорядження та державних актів з підстав зазначених у позові із посиланням на норми права зазначених у додаткових поясненнях.

Відповідач ОСОБА_3 пояснень не надав. В судові засідання на неодноразові виклики не з'являвся, хоча був повідомлений про час та дату судового засідання належним чином у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача ОСОБА_4 районної державної адміністрація Запорізької області проти задоволення позову не заперечувала та вказала, що процедура прийняття оскаржуваного розпорядження відповідала нормам діючого на той час законодавства. Питання щодо встановлення наявності чи відсутності факту перетину меж земельних ділянок не належить до їх компетенції та є повноваженнями третьої особи, яка погоджує відповідну документацію із землеустрою та проводить реєстрацію земельних ділянок.

Відповідач ОСОБА_5 сільська рада Вільнянського району Запорізької області в судові засідання на неодноразові виклики не з'являвся, хоча був повідомлений про час та дату судового засідання належним чином у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив.

Третя особа Управління Держземагентства у ОСОБА_4 районі Запорізької області надало до суду копію технічну документацію із землеустрою щодо складання ОСОБА_3 Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 1,8100 га для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області розроблену приватним підприємством «Азимут Квадро» та пояснили, що землевпорядна документація, яка передувала видачі ОСОБА_3 державного акту на право постійного користування землею серія І-ЗП № в них відсутня. Яким чином та з чиєї вини виник перетин меж земельних ділянок кадастрові №№ 2321584000:03:002:0055 та 2321584000:03:002:0056 із земельною ділянкою кадастровий № 2321584000:03:002:0080 останнім не відомо, так як реєстрацію земельних ділянок останні здійснюють лише з 2012 року.

Вислухавши представників сторін, представника третьої особи, з'ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 РДА від 21.07.2008 № 639 ОСОБА_2 та її матері - ОСОБА_6, було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою з відведення земельних ділянок для подальшої передачі у власність із земель запасу (рілля) на території ОСОБА_5 сільської ради, для ведення особистого селянського господарства, громадянам згідно списку, що додається.

Згідно додатку до розпорядження голови ОСОБА_4 РДА від 21.07.2008 р. № 639, серед інших громадян надавався дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з відведення земельних ділянок, в тому числі: ОСОБА_6 - 1,0 га, ОСОБА_2 - 2,0 га.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 РДА від 09.03.2010 № 395 ОСОБА_2 та ОСОБА_6 було затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель запасу для передачі у власність, та передано у власність для ведення особистого селянського господарства на території ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району: ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 2,0000 га, ОСОБА_6М - земельну ділянку площею 1,0000 га.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 РДА від 09.03.2010 № 395 дозволено винести межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) та виготовити державні акти на право власності на земельні ділянки.

В подальшому, ОСОБА_2 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку, серія АК № 965161, на земельну ділянку площею 2,0000 га, що розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізькій області, за межами населеного пункту, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321584000:03:002:0055, державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011026000449 від 01.06.2010.

ОСОБА_6 отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, серія АК № 965162, на земельну ділянку площею 1,0000 га, що розташована на території ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізькій області, за межами населеного пункту, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2321584000:03:002:0056, державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011026000450 від 01.06.2010.

Так як ОСОБА_2 після отримання державних актів на право власності на землю здійснювала нагляд за її хворою матір'ю - ОСОБА_7, то земельні ділянки ними не використовувались.

При реалізації намірів ОСОБА_2 щодо обробітку належної їй та її матері - ОСОБА_6 земельних ділянок, останній стало відомо, що вони засіяні та оброблюються невідомою особою, про що комісією у складі заступника сільського голови - ОСОБА_8, секретаря сільської ради - ОСОБА_9 та землевпорядника - ОСОБА_10Г. с. Михайлівка Вільнянського району було складено акт обстеження земельних ділянок від 05.09.2012 р.

При обстеженні земельних ділянок, які були передані ОСОБА_2 та ОСОБА_6 та у власність, зокрема було встановлено, що відповідні земельні ділянки були засіяні та з них вже зібрали врожай. Це при тому, що ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_6 земельні ділянки, передані їм у власність, в той час не засівали самі та не здавали їх в оренду. Аналогічний акт було складено і 27.05.2013 р.

ОСОБА_11 відділу Держземагентства у ОСОБА_4 районі Запорізької області від 12.05.2014 р. № 05-13-01/0832 та Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області від 04.07.2014 р. № А-228 на звернення ОСОБА_2, останню було повідомлено про те, що згідно програмного забезпечення ведення Державного земельного кадастру, аналог якої міститься в Інтернеті на електронній сторінці «Публічна кадастрова карта України», вбачається перетин меж земельних ділянок з кадастровими номерами 2321584000:03:002:0055 та 2321584000:03:002:0056 ділянкою площею 1,8100 га з кадастровим номером 2321584000:03:002:0080, яка відповідно до розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Вільнянського району Запорізької області від 03.12.2010 р. № 1447 була передана у власність гр. ОСОБА_3, як така, що рішенням ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району від 29.04.1999 № 24 вже була надана останньому та ним був отриманий державний акт на право постійного користування землею для ведення особистого селянського господарства І-ЗП № 002321, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1163 від 01.07.2002 р.

Суд встановивши обставини справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено в державному акті на право постійного користування землею І-ЗП № 002321, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1163 від 01.07.2002, останній був виданий на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 29.04.1999 № 24.

На час прийняття зазначеного у Державному акті на право постійного користування землею І-ЗП № 002321 рішення ОСОБА_5 сільської ради № 29.04.1999 № 24 діяв Земельний кодекс України 1990 року в редакції від 06.04.1999 та ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції від 03.09.1999.

Також, на час видачі ОСОБА_3 Державного акта на право постійного користування землею І-ЗП № 002321 діяла Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 та Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.06.1999 р. за N 354/3647 (далі - Інструкція)

Статтею 3 ЗК України (1990 р.) було встановлено, що розпоряджаються землею ОСОБА_11 народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Згідно ст. 7 ЗК України (1990 р.) «Користування землею», на час прийняття Рішення, було встановлено, що громадянам України у постійне користування земля надається ОСОБА_11 народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

ОСОБА_11 до положень ст. 9 ЗК України (1990 р.), до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування ОСОБА_11 народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить зокрема: 1) передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу; 2) реєстрація права власності, права користування землею і договорів на оренду землі.

Стаття 17 ЗК України (1990 р.) передбачала, що громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, ОСОБА_11 народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім'ї (ч. 3 ст. 17 ЗК України (1990 р.).

ОСОБА_11 народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) ОСОБА_11 народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) ОСОБА_11 народних депутатів для

прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність (ч. 4 ст. 17 ЗК України (1990 р.).

Передача у власність земельної ділянки, що була раніше надана громадянину, провадиться сільськими, селищними, міськими ОСОБА_11 народних депутатів за місцем розташування цієї ділянки для: ведення селянського (фермерського) господарства у розмірі згідно з статтею 52 цього Кодексу; ведення особистого підсобного господарства у розмірі згідно з статтею 56 цього Кодексу; будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва у розмірах згідно із статтями 57 і 67 цього Кодексу.

Положеннями п. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», як на даний час, так і на час прийняття ОСОБА_5 сільською радою рішення № 29.04.1999 № 24 було передбачено, що вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. З аналізу положень ст. 1 «Основні терміни, використані в цьому Законі» даного нормативно - правового акта вбачається, що результати розгляду представницьким органом місцевого самоврядування (радою) питань щодо регулювання земельних відносин повинні були оформлюватись у формі рішення.

ЗК України (1990р.) було встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність і надаються у користування громадянам - для ведення особистого підсобного господарства, садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби; громадянам, радгоспам, колективним та іншим сільськогосподарським підприємствам і організаціям -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; (п. 1, 2 ч. 1 ст. 48 ЗК України (1990р.).

Для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської ОСОБА_11 народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно-облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 гектара. За бажанням громадян їм додатково можуть надаватися земельні ділянки у користування. Загальна площа цих ділянок не повинна перевищувати 1 гектара. Збільшення розмірів земельних ділянок до 2 гектарів може провадитись за погодженням з обласною ОСОБА_11 народних депутатів (ст. 56 ЗК України (1990 р.)).

Як вбачається з наданого Державним архівом Запорізької області Архівного витягу від 17.12.2014 р. № 01-32/К-2632 Протоколу засідання виконавчого комітету ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області № 4 від 29.04.1999 року, виконавчий комітет, а не відповідна рада, своїм рішенням № 24 від 29.04.1999 р. вирішив лише просити обласну раду народних депутатів (згідно ст. 56 ЗК України) дати згоду на виділення земельної ділянки площею 1,81 га ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства.

Протокол четвертої сесії двадцять третього скликання ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області рішенням № 4 від 30.04.1999 року, наданий Державним архівом Запорізької області на запит представника позивача - адвоката ОСОБА_1 також містить інформацію про те, що остання лише затвердила рішення свого виконкому № 24 від 29.04.1999 р.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що необхідною умовою для надання у постійне користування ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,8100 га та видачі Державного акта на право постійного користування землею І-ЗП № 002321, повинно було передувати рішення ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області про її передачу у користування, в обов'язковому порядку погоджене обласною ОСОБА_11 народних депутатів, також у формі свого рішення.

Натомість, ОСОБА_5 сільська рада Вільнянського району Запорізької області, своїм рішенням виконкому від 29.04.1999 № 24 мала на меті лише звернутись до Запорізької обласної ради за погодженням на передачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,81 га для ведення особистого підсобного господарства. Рішення про передачу земельної ділянки у постійне користування ОСОБА_3, погоджене обласною ОСОБА_11 народних депутатів ОСОБА_5 сільська рада Вільнянського району Запорізької області, у встановленому законодавством порядку не приймала. Такі рішення взагалі відсутні.

Окрім того, Земельним кодексом України (2001 р.) не було передбачено набуття фізичною особою права постійного користування земельною ділянкою. Згідно ч. 2 ст. 92 ЗК 2001 р., права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності.

Згідно ч. 1 Перехідних положень ЗК України (2001 р.), рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

Тобто, державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002321 для ведення особистого підсобного господарства, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1163 від 01.07.2002 не міг бути виданий, так як він суперечить нормам ч. 1 Перехідних положень ЗК України 2001 р.

Що стосується прийняття самого рішення виконкому ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 29.04.1999 № 24, яке було затверджено рішенням ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району від 30.04.1999 № 4, то суд зазначає, що останнє не містить інформації про передачу ОСОБА_3 земельної ділянки площею 1,8100 га для ведення особистого підсобного господарства, а містить лише інформацію про наміри просити обласну раду народних депутатів (згідно ст. 56 ЗК України) дати згоду на виділення земельної ділянки площею 1,81 га ОСОБА_3 для ведення особистого підсобного господарства, що не суперечить вимогам ЗК України 1990 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за відсутності рішення ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області про передачу земельної ділянки у постійне користування ОСОБА_3, та рішення обласної ОСОБА_11 народних депутатів про його погодження, державний акт на право постійного користування землею для ведення І-ЗП № 002321 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1163 від 01.07.2002, підлягає визнанню недійсним та скасуванню, як такий що виданий без належних на те підстав.

Така правова позиція цілком узгоджується із правовою позицією викладеною у постановах Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 24 квітня 2013 р. у справі № 6-14цс13, від 4 червня 2014 р. у справі № 6-46цс14та від 19 червня 2013 р. у справі № 6-57цс13.

Окрім того, пунктом 1.12. Інструкції (на момент видачі Державного акта І-ЗП № 002321) було встановлено, що складання державного акта на право власності на земельну ділянку або право постійного користування земельною ділянкою при передачі або наданні земельних ділянок громадянам, підприємствам, установам, організаціям та об'єднанням громадян всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. До технічної документації зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою обов'язково додається копія справи щодо підготовки рішення про передачу земельної ділянки у приватну власність чи надання у постійне користування, або копія справи щодо підготовки рішення про продаж земельної ділянки (пункт 1.17 Інструкції). При наданні земельної ділянки у постійне користування до технічної документації зі складання державного акта обов'язково додається копія матеріалів щодо перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки з проекту відведення цієї земельної ділянки, затвердженого в установленому порядку (Пункт 1.18 Інструкції). Технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою розробляється у двох примірниках. Перший (з матеріалами польових вимірювань і обчислень) зберігається в районних (міських) відділах (управліннях) земельних ресурсів Держкомзему України, другий - у виконавця робіт (пункт 1.19 Інструкції).

Пункт 2.1. Інструкції передбачав, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: - підготовчі роботи; - встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; - складання кадастрового плану земельної ділянки; - заповнення бланка державного акта.

ОСОБА_11 до п. 2.2. Інструкції, підготовчі роботи серед іншого включали підготовку виписки з рішення відповідної ради або державної адміністрації про передачу у власність або надання у постійне користування земельної ділянки. Межі земельних ділянок, що передаються або надаються у власність чи у користування, відновлюються або переносяться в натуру (на місцевість) за наявними планово-картографічними матеріалами. Крайні поворотні точки кожної межі закріплюються довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, крім випадків збігу вказаних поворотних точок меж з твердими точками на місцевості.

Однак, з наданої Управлінням Держземагентства у ОСОБА_4 районі Запорізької області відповіді від 12.05.2014 року , яке відповідно до п. 6 положення про Державний фонд документації із землеустрою (затвердженого Постановою КМУ від 17.11. 2004 р. N 1553) Київ) створює, формує і веде місцевий фонд документації із землеустрою, така документація у останніх відсутня.

Матеріали справи не містять інформації щодо виконання уповноваженими особами вищезазначених положень Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі при складанні та видачі ОСОБА_3 державного акта на право постійного користування землею І-ЗП № 002321.

Щодо вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 № 1447 «Про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3В.» та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 222414, виданий ОСОБА_3, суд зазначає наступне.

Як зазначено в розпорядженні голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 28.08.2008 р. № 781 гр. ОСОБА_3, на підставі його заяви від 05.08.2008 р. було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 1,81 га, яка була надана йому у постійне користування, згідно Державного акта на право постійного користування землею І-ЗП № 002321.

На підставі вищезазначеного розпорядження, землевпорядною організацією - приватним підприємством «Азимут Квадро» ОСОБА_3 було розроблено технічну документацію із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства.

Розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 р. № 1447 розроблену приватним підприємством «Азимут Квадро» технічну документацію було затверджено, та передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 1,8100 га для особистого селянського господарства.

На підставі даного розпорядження ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 222414 площею 1,8100 га для ведення особистого селянського господарства що розташована: Запорізька область, Вільнянський район, ОСОБА_5 сільська рада, за межами населеного пункту кадастровий № 2321584000:03:002:0080, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232150001000878 від 13.10.2011 р.

Як вбачається з пояснювальної записки, що міститься у технічній документації, земельна ділянка площею 1,81 га для передачі у власність ОСОБА_3 має конфігурацію багатокутника. Також, в пояснювальній записці, що міститься у Технічній документації зазначено, із посиланням на ЗК України та Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, що дана Технічна документація, передбачає можливість складання гр. ОСОБА_3 державного акта на право власності на земельну ділянку площею 1,8100 га на підставі розпорядження голови ОСОБА_4 райдержадміністрації в межах визначених державним актом на право постійного користування землею зареєстрованого в реєстрі за № 1163 від 01 липня 2002 р. серія І-ЗП № 002321.

Натомість, матеріали даної Технічної документації не містять посилань на технічну документацію із землеустрою, яка передувала виготовленню Державного акта на право постійного користування землею І-ЗП № 002321 та по якій, у відповідності до положень пунктів 2.1;2.3;2.4 Інструкції (в редакції від 05.07.2010 р.), можливо було б відновити чи встановити в натурі (на місцевості) її раніше існуючі межі та межі обмежень на її використання. Сам же Державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002321 не містить інформації щодо чітко визначеного місця розташування земельної ділянки на території ОСОБА_5 сільської ради Вільнянського району Запорізької області.

Конфігурація земельної ділянки площею 1,8100 га та її лінійні проміри, що зазначені у Технічній документації та державному акті на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 222414 площею 1,8100 га для ведення особистого селянського господарства є іншими та не співпадають з конфігурацією та лінійними промірами що зазначені у Державному акті на право постійного користування землею І-ЗП № 002321, виданих на у різний час на ім'я ОСОБА_3

Окрім того, державний акт на право власності ЯЛ № 222414 площею 1,8100 га кадастровий № 2321584000:03:002:0080 для ведення особистого селянського господарства виданий на ім'я ОСОБА_3 містить інформацію про наявність кургану, яка відсутня у державному акті на право постійного користування землею І-ЗП № 002321. Натомість така інформація є в наявності у державному акті на право власності на землю серія АК № 965161 кадастровий № 2321584000:03:002:0055, виданого на ім'я ОСОБА_2 Суміжні землекористувачі, що зазначені у державному акті на право власності ЯЛ № 222414 площею 1,8100 га кадастровий № 2321584000:03:002:0080 для ведення особистого селянського господарства виданого на ім'я ОСОБА_3, є відмінними від суміжних землекористувачів, що були зазначені у державному акті на право постійного користування землею І-ЗП № 002321, та не містять інформації про існуючих суміжних землекористувачів - ОСОБА_2 та ОСОБА_6

Статтею 56 ЗУ «Про землеустрій» в редакції від 07.08.2011 р., на час прийняття головою ОСОБА_4 райдержадміністрації Запорізької області розпорядження від 03.12.2010 р. № 1447 встановлювала, що технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, крім поділу та об'єднання земельних ділянок, серед іншого включає матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки (п. «г» ч. 1).

Стаття 198 ЗК України, в редакції на час прийняття головою ОСОБА_4 райдержадміністрації розпорядження від 03.12.2010 р. № 1447 встановлювала, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок (ч. 1). Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Натомість, затверджена розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 р. № 1447 технічна документація із землеустрою щодо складання Державного акту на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3 не містить інформації щодо її погодження із ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які на час його прийняття були власниками земельних ділянок, з якими у наданої ОСОБА_3 земельної ділянки має місце перетин меж.

Окрім того, статтею 50 ЗУ «Про землеустрій», на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 667 (втратив чинність ) було встановлено, що проект відведення земельної ділянки не розробляється у разі, коли: земельна ділянка, межі якої визначено в натурі (на місцевості), надається у користування або безоплатно передається у власність без зміни її цільового призначення; земельна ділянка набувається у власність шляхом купівлі-продажу, дарування, міни, на підставі інших цивільно-правових угод, успадкування, без зміни її меж та цільового призначення; земельна ділянка придбана на конкурентних засадах (за результатами земельних торгів). Проект відведення земельної ділянки може не розроблятися також в інших випадках, передбачених законом.

З аналізу вищезазначеного вбачається, що передача земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3 повинна була відбуватися у відповідності до положень ст. 50 ЗУ «Про землеустрій» - на підставі розробленого проекту щодо її відведення, а не на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Також слід зазначити, що розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 03.12.2010 р. № 1447, про затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передачі у власність земельної ділянки площею 1,8100 га, було затверджено після спливу майже 9 місяців з часу виникнення у ОСОБА_2, ОСОБА_6 правовідносин за розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 09.03.2010 № 395 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність гр. ОСОБА_2, ОСОБА_6 із земель запасу на території ОСОБА_5 сільської ради», та майже через 6 місяців, після отримання та реєстрації останніми державних актів на право власності на земельні ділянки.

Суд звертає увагу на ту обставину, що розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 р. № 1447, про затвердження ОСОБА_3 технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та передачі у власність земельної ділянки площею 1,8100 га було прийнято після виникнення правовідносин у ОСОБА_2 та ОСОБА_6 правовідносин щодо набуття та реалізації права на земельні ділянки за розпорядженням голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації від 09.03.2010 № 395 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність гр. ОСОБА_2, ОСОБА_6 із земель запасу на території ОСОБА_5 сільської ради».

Тобто, прийняттям розпорядження від 03.12.2010 р. № 1447 ОСОБА_4 районна державна адміністрація Запорізької області фактично скасувала (змінила) своє раніше прийняте розпорядження від 09.03.2010 № 395 та порушила права ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на землю, що з огляду на положення ст.. 155 ЗК України та висновки та мотивувальну частину Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 року у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) є неприпустимим.

За таких обставин, позов в частині визнання незаконним та скасування розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 № 1447 «Про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3В.» та визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 222414, виданий ОСОБА_3, також підлягає задоволенню.

ОСОБА_11 до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується, це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а згідно ст. 19 Конституції України - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_11 до статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно статті 316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а згідно статті 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

ОСОБА_11 до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ця норма Конституції кореспондується з ч. 1 ст. 321 ЦК України, якою теж передбачено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

ОСОБА_11 до ч. 1 ст. 153 ЗК України, власник не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку, крім випадків, передбачених Земельним кодексом та іншими законами України.

ОСОБА_11 до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

ОСОБА_11 до п. 12 Перехідних положень ЗК України, до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_6 у встановленому порядку набули права приватної власності на земельні ділянки кадастрові № № 2321584000:03:002:0055; 2321584000:03:002:0056 площею 2,0000 га та 1,0000 га відповідно. Тобто на момент прийняття розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 р. № 1447, ОСОБА_2 та ОСОБА_6 були законним власниками даних земельних ділянок.

Отже, приймаючи розпорядження від 03.12.2010 р. № 1447, що стосується ОСОБА_3, ОСОБА_4 районна державна адміністрація Запорізької області незаконно обмежила (позбавила) ОСОБА_2 та ОСОБА_6 права власності на належні їм земельні ділянки та перевищила надані їй повноваження.

ОСОБА_11 до ст. 373 Цивільного кодексу України, право власності на землю (земельну ділянку) набувається та здійснюється відповідно до закону.

ОСОБА_11 до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у справі № 6-164цс12, в спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає в нього з моменту державної реєстрації цього майна (ч. 2 ст. 1299 ЦК України).

Так як ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_6, яка після її смерті 15.05.2013 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, про що свідчить витяг про реєстрацію її заяви у спадковому реєстрі, то у даній справі вона є належним позивачем та має право на захист своїх прав відповідно до глави 29 ЦК України.

Згідно ст. 152 ЗК України встановлено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю; власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою; захист прав здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших передбачених законом, способів; а тому суд враховуючи вищезазначене та керуючись також статтею 1 ЗК України, вважає за необхідне захищаючи права ОСОБА_2 частково задовольнити позов.

Така правова позиція суду цілком узгоджується із висновками Верховного Суду України у справах № 6-103цс12, 6-169цс12, № 6-67цс14, № 6-57цс13.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 313-215 ЦПК України, ст. ст. 3,7,9,17,48,56,78,152,153,155 ЗК України (1990 р.), ст. 14,19, 41 Конституції України, ст.ст. 16, 21,321,373, 393,1218,1268,1299 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області, ОСОБА_5 сільської ради, третя особа: управління Держземагентства у ОСОБА_4 районі Запорізької області про визнання незаконним рішення, розпорядження, визнання недійсними державних актів задовольнити частково.

2. Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею І-ЗП № 002321, виданий ОСОБА_3 зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1163 від 01.07.2002.

3. Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови ОСОБА_4 районної державної адміністрації Запорізької області від 03.12.2010 № 1447 «Про затвердження технічної документації та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3».

4. Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку кадастровий № 2321584000:03:002:0080 серії ЯЛ № 222414 площею 1,8100 га для ведення особистого селянського господарства, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 232150001000878 від 13.10.2011 р.

5. Зобов'язати ОСОБА_3 звільнити земельні ділянки з кадастровими номерами 2321584000:03:002:0055 та 2321584000:03:002:0056.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Т.Д. Беспалько

22.06.2015