Рішення

від 31.03.2008 по справі 2-603/2008

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-603/2008 p

Справа № 2-603/2008 p.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

31 березня 2008

року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Вуїва

О.В.,  при секретарі - Доценко

Т.А.,  розглянувши у відкритому судовому

засіданні в м.  Вознесенську цивільну

справу за позовом Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1до

товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» про стягнення орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2008 року

Вознесенський міжрайпрокурор звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з позовом до

ТОВ «Адоніс» про стягнення орендної плати в якому вказував,  що 05

квітня 2003 року ТОВ

«Адоніс» та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної частки (паю),  площею 5,

8 умовних кадастрових гектарів,  що

належить позивачці та знаходиться в межах території Таборівської сільської ради

Вознесенського району.

Договір укладено

строком на 5 років.

08 грудня 2003

року договір було зареєстровано в Вознесенському районному відділі

земельних ресурсів в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток

(паїв) за №369.

Відповідно до

його умов орендар набув права на використання об'єкта оренди за призначенням та

зобов'язався щорічно в строк до 01

грудня поточного року сплачувати орендну плату в натуральній формі,  виходячи з узгодженого сторонами вартості паю

- 18763 грн. в

розмірі 1, 5% його

вартості з врахуванням індексації.

В подальшому

сторони за взаємною згодою декілька разів змінювали умови договору в тому числі

узгодили грошову форму орендної плати.

Проте орендар

умови договору щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів не

виконує,  внаслідок чого утворилася

заборгованість за 2003 рік в

сумі 177, 01 грн.,  за 2006

рік в сумі 268, 06 грн. та

за 2007 рік в

сумі 610, 33 грн.,  яка повністю визнається відповідачем.

Враховуючи

вказані обставини,  необхідність повного

та своєчасного виконання умов договору, 

а також неспроможність

позивачки  самостійно 

захистити  своє  порушене 

право,  прокурор просив стягнути з

відповідача нараховану,  але не

сплачену  заборгованість по орендній

платі на загальну суму 1055,

4 грн.

В судовому

засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник Вознесенської міжрайонної

прокуратури підтримали позовні вимоги в повному обсязі та підтвердили

обставини,  викладені в позовній заяві.

Представник відповідача

в судове засідання не з'явився,  судом

належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений,  причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за

необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів,  оскільки позивачка,  а також представник Вознесенської міжрайонної

прокуратури не заперечують проти такого вирішення справи.

Заслухавши

пояснення учасників процесу,  дослідивши

матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих

стороною доказів,  суд прийшов до

наступного.

Так,  судом встановлено,  що 05

квітня 2003 року ТОВ

«Адоніс» та ОСОБА_1 уклали договір оренди земельної частки (паю),  площею 5,

8 умовних кадастрових гектарів,  що

знаходиться в межах території Таборівської сільської ради Вознесенського району

(а.с. 9).

Зазначена

земельна частка,  а в подальшому після

виділення ділянки в натурі та отримання державного акту від 19 липня 2004 року - земельна ділянка

належала позивачці на праві власності (а.с. 

5-6).

Договір

сторонами було укладено строком на 5

років та зареєстровано в Вознесенському районному відділі земельних

ресурсів в книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) за

№369.

Відповідно до

умов договору орендар набув права на використання об'єкта оренди за

призначенням та зобов'язався щорічно в строк до 01 грудня поточного року сплачувати орендну плату в

натуральній формі,  виходячи з

узгодженого сторонами вартості паю (ділянки) - 187 63 грн. в розмірі 1, 5% його

вартості з врахуванням індексації.

Додатковими

угодами від 10 жовтня 2003 року та 29 січня 2007 року умови договору за

погодженням його учасників були змінені, 

в тому числі сторони узгодили грошову форму орендної плати.

Проте,  як вбачається з пояснень учасників процесу та

довідки ТОВ «Адоніс» за №3 від 18 січня 2008 року,  підприємство умови договору щодо повної та

своєчасної сплати орендних платежів не виконувало,  внаслідок чого утворилася заборгованість за

2003 рік в сумі 177, 01 грн.,  за 2006

рік в сумі 268, 06 грн. та за 2007 рік в сумі 610, 33 грн.

Відносини оренди

землі регулюються Земельним кодексом України (зі змінами) та Законом України

«Про оренду землі» від Об жовтня 1998

року в редакції Закону від 02

жовтня 2003 року з

відповідними змінами (далі -

Закон).

Згідно

перехідних положень Закону його вимоги застосовуються також щодо відносин

оренди земельних часток (паїв) .

Так,  положення ч. 1  ст.  93

ЗК України,   ст.  1

Закону вказують на те,  що оренда

землі - це

засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною

ділянкою,  необхідною орендареві для

проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до

ч.ч.1-З  ст.  21,  ч. 2

 ст. 

23 Закону

за користування земельною ділянкою орендар зобов'язаний вносити орендну плату розмір,  форма і строки внесення якої встановлюються за

згодою сторін у договорі.

Обчислення

розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів

інфляції,  якщо інше не передбачено

договором оренди,  вона може бути

переглянута за згодою сторін.

Орендна плата

може справлятися у грошовій,  натуральній

та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах (ч. 1  ст.  22 Закону).

Разом з тим

орендар зобов'яазаний

своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату в строки,  формі та порядку,  визначеному договором.

За таких

обставин,  з врахуванням вимог  ст. 

ст.  256, 

257,  п. б Прикінцевих

та Перехідних положень ЦК

України,  суд приходить   до  

переконання,    що   позовні  

вимоги   є обґрунтованими   та  

такими,    що   підлягають  

повному задоволенню.

Згідно  ст.  79, 

ч. 5

 ст. 

81,  ч. 1,

3  ст. 

88 ЦПК України,  п.3О Декрету КМУ

«Про державне мито» за №7-93 від 21 січня 1993 року з відповідача також

підлягає стягненню державне мито в сумі 51 грн. на користь місцевого бюджету

Таборівської сільської ради.

Керуючись  ст.  

ст.  79, 

81,  88,  209, 

212,  213,  214, 

215,  226,  228, 

233 ЦПК України, 

суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги

Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1до товариства з

обмеженою відповідальністю «Адоніс» про стягнення орендної плати - 

задовольнити повністю.

Стягнути з

товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» (р/р 26006247 в ВАТ «Райфайзен

Банк Аваль»,  МФО 326182,   код 

ЄДРПОУ  32117750)  на  користь ОСОБА_1

заборгованість з орендної плати в сумі 1055

(одна тисяча п'ятдесят п'ять) гривень 04

копійки.

Стягнути з

товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс» (р/р 26006247 в ВАТ «Райфайзен

Банк Аваль»,  МФО 326182,  код ЄДРПОУ 32117750) державне мито на користь

місцевого бюджету Таборівської сільської ради (Банк УДК в Миколаївській області

код банку 23406957,  МФО 826013,  код платежу 22090100,  р/р 31415537700126) в сумі 51 (п'ятдесят

одна) гривня.

Заочне рішення

може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача,  яка може бути подана протягом 10 днів з дня

отримання копії рішення.

Рішення може

бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний

суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня

проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після

подання заяви про апеляційне оскарження.