Постанова

від 23.06.2015 по справі 35/310

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2015 року Справа № 35/310 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Малетича М.М.

суддів Мамонтової О.М.

Круглікової К.С.

За участю представників сторін:

від позивача Іващенко О.В. ( дов. від 01.12.14р.)

від відповідача не з'явилися

розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Київенерго" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.15р.

у справі № 35/310 (господарського суду міста Києва)

за позовом ПАТ "Київенерго", м. Київ

до комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м. Києві ради, м. Київ

про стягнення 4111578, 02 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.13р. у справі № 35/310 (головуючий Літвінова М.Є., судді Спичак О.М., Сташків Р.Б.) позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2041531,16 грн. заборгованості, 161688, 92 грн. 3 % річних та 362257,13 грн. інфляційних втрат; в решті позову - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.15р. (головуючий Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В., Куксов В.В.) вказане рішення змінено, з відповідача на користь позивача стягнуто 2039689,17 грн. заборгованості, в решті - рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятою постановою в частині відмови у стягненні 1841, 99 грн. основного боргу, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову від 14.04.15р. скасувати, а рішення від 25.11.13р. залишити без змін. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 651, 692, ч.3 ст. 1088 ЦК України, ст. 193, ч. 1 ст. 198 ГК України, ст. ст. 33, 34, 35, 43, 84 ГПК України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, в межах поданої скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на слідуюче.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

01.09.03р. між АЕК "Київенерго" (Постачальник) та ЖЕО № 604 КП УЖГ "Печерськжитло" правонаступником якого є відповідач (Споживач), укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520120, за умовами якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач - отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в договорі.

Згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку 1 до договору, не допускаючи їх перевищення: своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та по тарифах зазначених у додатку 2.

Пунктом 9 додатку № 2 (а.с. 25, 30 т.1) визначено, споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в МВРТ - 5 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період і акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА; до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком ( п. 10 додатку).

Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.03р., договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п. п. 4.1, 4.3 договору).

06.10.11р. ПАТ "Київенерго" звернулося до комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м. Києві ради з позовом про стягнення 2041531,16 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію у період з 01.12.09р. по 01.09.11р., 162160, 71 грн. 3 % річних та 470818, 90 грн. інфляційних втрат (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 11.09.13р. (а.с. 40, т.2)).

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.11.13р. у справі № 35/310 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 2041531,16 грн. заборгованості, за здійсненим судом перерахунком на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України стягнуто 161688, 92 грн. 3 % річних та 362257,13 грн. інфляційних втрат; в решті позову - відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.14.р у даній справі призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено Київському науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерта були поставлені наступні питання: 1) в якому обсязі (вказати помісячно) комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м. Києві ради отримало від ПАТ "Київенерго" електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 520120 від 01.09.03р. за період з 01.12.09р. по 01.09.11р.?; 2) яка вартість поставленої позивачем енергії за договором № 520120 від 01.09.03р. у вказаний період; 3) в якому розмірі документально підтверджується сплата відповідачем вартості наданих послуг за договором про постачання електричної енергії від 01.09.03р.; 4) в якому розмірі станом на дату проведення експертизи документально підтверджується заборгованість (в разі її наявності) комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Печерська брама" Печерської районної у м. Києві ради за цим договором з 01.12.09р. по 01.09.11р.? ; 5) здійснити перерахунок заборгованості відповідача за період з 01.12.09р. по 01.09.11р. згідно договору від 01.09.03р. № 520120 відповідно до тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

За висновком експертів № 14443/14444/14-45 від 12.02.15р. відповідач отримав від позивача теплову енергію згідно договору № 520120 від 01.09.03р. у період з 01.12.09р. по 01.09.11р. в обсязі 42960,16 Гкал ( "Відомості обліку"), 95690, 30 Гкал ("Облікові картки"), вартість якої документально підтверджується в сумі 17930758, 01 грн., з решти питань відповіді експертами не надано з причин, наведених у дослідженні.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.15р. вказане рішення змінено в частині стягнення суми основного боргу, з відповідача на користь позивача стягнуто 2039689,17 грн. заборгованості, в іншій частині - рішення залишено без змін.

Згідно ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Частиною другою ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.

Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначено судом першої інстанції, позивач з грудня 2009 року по вересень 2011 року поставив відповідачу теплової енергії на загальну суму 17932600, 79 грн., що підтверджується табуляграмами споживання теплової енергії, відомостями обліку споживання теплової енергії та довідкою про розрахунок боргу. Судом апеляційної інстанції на підставі висновку експертів від 12.02.15р. встановлено, що відповідачем у вказаний період за договором № 520120 від 01.09.03р. спожито теплової енергії на загальну суму 17930758, 01 грн. Таким чином, апеляційний господарський суд встановив, що основний борг відповідача за мінусом здійсненої часткової оплати в розмірі 15891068, 84 грн. складає 2039689, 17 грн. Вказану суму і було обґрунтовано стягнуто судом апеляційної інстанції з відповідача, в зв'язку з порушенням ним зобов'язань по оплаті за договором.

Доводи заявника касаційної скарги щодо невірного висновку експерта та зменшення основного боргу на 1842, 78 грн. не можуть бути перевірені судом касаційної інстанції з огляду на приписи ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, оскільки касаційна інстанція не має права вирішувати питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що оскаржена постанова прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ПАТ "Київенерго" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.04.15р. у справі № 35/310 залишити без змін.

Головуючий суддя М.М. Малетич

Судді: О.М. Мамонтова

К.С. Круглікова