ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2015 року Справа № 904/2745/14
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Полякова Б.М., суддів:Коваленка В.М., Короткевича О.Є. (доповідач у справі), розглянувши матеріали касаційної скарги Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.04.2015 року та ухвалуГосподарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015 року у справі№ 904/2745/14 за заявоюКриворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Коннер" пробанкрутство,
Представники сторін в судове засідання не з'явились.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015р. у справі № 904/2745/14 (суддя Владимиренко І.В.) задоволено заяву арбітражного керуючого Назаренко Сергія Анатолійовича та стягнуто з Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на користь арбітражного керуючого Назаренко Сергія Анатолійовича грошову винагороду в розмірі 13 512,22 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року (судді: Чередко А.Є.- головуючий, Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року у справі № 904/2745/14 залишено без змін.
Не погоджуючись із прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви арбітражного керуючого Назаренка С.А. Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм процесуального та матеріального права, зокрема, ст.ст. 16, 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.05.2014р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Коннер"; визнано грошові вимоги Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області в загальній сумі 1 256 550,92 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п'ятнадцять календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А.; встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Назаренку С.А. у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок заявника. Сплата грошової винагороди розпоряднику майна здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором).
Постановою місцевого суду від 21.10.14р. визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Коннер" - банкрутом; відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 3 місяці; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Назаренко Сергія Анатолійовича.
Ухвалою суду від 18.11.14р. затверджено звіт про грошову винагороду арбітражного керуючого Назаренка С.А. за період з 07.05.2014р. по 21.10.2014р. у розмірі 13 512,22 грн. за рахунок ініціюючого кредитора.
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2015р. задоволено заяву арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича та стягнуто з Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області на користь арбітражного керуючого Назаренка Сергія Анатолійовича грошову винагороду в розмірі 13 512,22грн. за виконання повноважень розпорядника майна у справі.
Залишаючи без змін ухвалу місцевого суду від 03 березня 2015 року, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції мав усі правові підстави для стягнення з ініціюючого кредитора боргу з оплати грошової винагороди розпоряднику майна в примусовому порядку.
Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень (Х розділ) Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), в редакції з 19.01.2013 року, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
За частиною 1 статті 2 Закону, провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ч. 9 ст. 16 Закону, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство, зокрема зазначається про введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 115 Закону, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.
Право вимоги грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.
Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Судами попередніх інстанцій правомірно враховано, що розмір грошової винагороди розпорядника майна та джерела її сплати були встановлені господарським судом в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство від 07.05.2014р., а звіт про грошову винагороду арбітражного керуючого Назаренка С.А. за період з 07.05.2014р. по 21.10.2014р. у розмірі 13 512,22 грн. за рахунок ініціюючого кредитора затверджено ухвалою суду від 18.11.2014р.
Зазначені ухвали набули чинності, кредитором не оскаржувались та в частині віднесення грошової винагороди розпорядника майна за рахунок ініціюючого кредитора не суперечать Закону, тому відповідні посилання скаржника на їх неправомірність в частині визначення джерела грошової винагороди розпорядника майна з огляду на неприбутковість діяльності Криворізької північної об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області та не погодження звіту розпорядника майна комітетом кредиторів, судами відхилені правомірно.
Також, колегія суддів погоджується з висновками судів щодо того, що чинне законодавство України не передбачає звільнення зобов'язаної сторони від виконання своїх обов'язків щодо оплати послуг арбітражних керуючих, як не встановлює й залежності для відшкодування оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за рахунок коштів кредиторів від організаційної форми чи фінансування кредитора (чи є він бюджетною установою чи іншим суб'єктом господарювання).
Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.
За приписами ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року прийняті у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства і підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2015 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 03 березня 2015 року залишити без змін.
Головуючий: Б.М. Поляков
Судді: В.М. Коваленко
О.Є. Короткевич
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 24.06.2015 |
Оприлюднено | 26.06.2015 |
Номер документу | 45529215 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Вечірко Ігор Олександрович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Вищий господарський суд України
Короткевич O.Є.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Владимиренко Ігор Вячеславович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні